Справа № 308/7709/25
1-кп/308/781/25
17 червня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження № 12025071030000585 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, який має на утриманні неповнолітніх дітей 2011, 2021 та 2022 р.н. (зі слів), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
встановив:
03.06.2025 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025071030000585 від 01.04.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Згідно обвинувального акту 31 березня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 (б) та 31.4.1 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, які вступили в дію з 01 січня 2002 року, не перевіривши справність технічного стану транспортного засобу, сів за кермо та розпочав рухатися транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21103» фіолетового кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 з несправною гальмівною системою, хоча міг та повинен був перед виїздом перевірити справність гальм.
В подальшому, 31 березня 2025 року, близко 12 години 51 хвилини, ОСОБА_3 , керуючи технічно несправним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21103», державний номерний знак НОМЕР_1 , в місті Ужгород по проспекту Свободи, зі сторони вулиці Василя Комендаря, в напрямку вулиці Марії Заньковецької, на регульованому перехресті проспекту Свободи та вулиці Швабська, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 (б), 8.10, 12.1, 18.1 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, які вступили в дію з 01 січня 2002 року, наближаючись до регульованого перехрестя, зі швидкістю 43,2-46,8 км. на год., будучи самовпевненим, розраховуючи на свій водійський досвід та навички керування транспортним засобом, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, не дотримавшись вимог сигналів світлофора при переїзді регульованого перехрестя, маючи можливість завчасно оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не обрав безпечної швидкості руху, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, з моменту виявлення перешкоди для руху, не своєчасно вжив заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди, не надав перевагу в русі пішоходу, в результаті чого на тротуарній стежці допустив наїзд передньою частиною лівого переднього крила керованого автомобіля на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину в межах регульованого пішохідного переходу, справа на ліво відносно руху автомобіля.
В результаті наїзду, пішохід отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому латеральної кісточки правої малогомілкової кістки зі зміщенням з переломом медіальної кісточки та заднього краю правої великогомілкової кістки зі зміщенням. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, можливе їх виникнення у пішохода при зіткненні з легковим автомобілем та по давності виникнення вкладаються в час скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров?я тривалістю більше 21-го дня і за цією ознакою згідно п.2.2.2. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Із технічної точки зору, водій автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21103», державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 шляхом дотримання ним п.п. 2.3 (б), 8.10, 12.1, 18.1, 31.4.1 (а) «Правил дорожнього руху України», а саме керуючи технічно несправним автомобілем із непрацездатною гальмовою системою, мав би до виїзду перевірити справність гальм, а під?їхавши до регульованого перехрестя на червоний сигнал світлофора, зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) та з моменту виходу пішохода на пішохідний перехід, негайно застосувати екстрене гальмування для повної зупинки транспортного засобу, не виїжджаючи на тротуар, недотримання яких у своїй сукупності знаходиться у причинному зв?язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 подав клопотання, в якому просить звільнити його кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження №12025071030000585 від 01.04.2025 відносно нього на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням із потерпілою. Зазначив, що вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнає повністю, в повній мірі розуміє суть пред'явленого обвинувачення, визнає всі обставини вчинення ним кримінального правопорушення, розкаюється у вчиненому та повністю відшкодував шкоду завдану потерпілій ОСОБА_5 , про що вона вказала у письмовій заяві від 14.04.2025.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, при цьому представником потерпілої - адвокатом ОСОБА_6 09.06.2025 подано до суду заяву, в якій просить справу по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК України проводити без участі представника потерпілої та самої потерпілої. Також просить справу №308/7709/25 закрити на підставі ст. 46 КК України, оскільки потерпіла примирилася із обвинуваченим, завдана шкода відшкодована в повному обсязі. До вказаної заяви представника потерпілої додано копію заяви самої потерпілої ОСОБА_5 від 14.04.2025, в якій вона просить суд закрити провадження по вказаній справі на підставі ст. 46 КК України, вказує що з ОСОБА_3 примирилася, шкода їй відшкодована в повному обсязі, жодних претензій до нього немає. Справу просить розглядати без її участі.
Враховуючи подані заяви, заслухавши думку учасників, суд ухвалив проводити судове засідання за відсутності потерпілої та її представника.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що враховуючи подане клопотання, те що потерпіла примирилася з обвинуваченим та жодних претензій до нього немає, обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, тому наявні підстави для закриття вказаного кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України. Крім того, просив вирішити питання про речові докази та процесуальні витрати у вказаному кримінальному провадженні.
Як зазначено у ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників провадження, роз'яснивши їм наслідки закриття провадження за вказаних обставин, суд приходить до наступного висновку.
Згідно п. 1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність. Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюється виключно судом.
У відповідності до статті 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених уст.46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов"язковим.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
В силу вимог ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Однією з основних умов для звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.46 КК України, це скоєння злочину особою вперше.
Як вбачається з наданих прокурором письмових матеріалів, обвинувачений ОСОБА_3 згідно вимоги УІЗ ГУНП в Закарпатській області від 14.05.2025 до кримінальної відповідальності притягається вперше, щиро розкаюється у вчиненому, відшкодував потерпілій шкоду.
Передбачене у ст. 46 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Згідно частини третьої статті 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частини другої статті 284 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст.286 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.
Крім того, обвинувачений повністю відшкодував збитки завдані потепрпілій ОСОБА_5 , що підтвердила потерпіла в поданій її представником заяві від 14.04.2025 року та у заяві поданій обвинуваченим у судовому засіданні, які долучено до матеріалів справи.
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 46 КК України.
Обставин, які б виключали звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги, що інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів, до кримінальної відповідальності обвинувачений притягується вперше, свою вину визнав повністю, у скоєному щиро кається, повністю відшкодував завдані потерпілій збитки та примирився з нею, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, підлягає закриттю на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, та обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у відповідності до ст. 46 КК України, у зв'язку з його примиренням з потерпілим.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Враховуючи наведене, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.04.2025 у справі №308/4838/25, на вилучений в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31 березня 2025 року та встановити заборону права на відчуження, розпорядження та/або користування автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21103» фіолетового кольору д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_7 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_3 .
Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення Закарпатським НДЕКЦ МВС України судової інженерно-транспортної експертизи №CE-19/107-25/4936-IT від 13.05.2025 в розмірі 4457 гривень 00 копійок; судової інженерно-транспортної експертизи №CE-19/107-25/4937-IT від 14.04.2025 в розмірі 2674 гривні 20 копійок, комплексної судової фототехнічної експертизи та судової інженерно-транспортної експертизи №KCB-19/107-25/6815 від 22.05.2025 в розмірі 8914 гривень 00 копійок.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 44, 46,286 КК України, 174, п.1 ч.2 ст.284, ст.285, 288, 314, ст.369-372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із примиренням з потерпілою, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Кримінальне провадження № 12025071030000585 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.04.2025 (справа №308/4838/25) на автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21103» фіолетового кольору д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_7 .
Речовий доказ:
-транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «21103» фіолетового кольору д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_7 ,- повернути власнику, чи уповноважному представнику;
-оптичний носій інформації DVD-R диск білого кольору із відеозаписом з місця скоєння ДТП на перехресті пр. Свободи та вул. Швабська в м. Ужгород від 31 березня 2025 року, - залишити при матеріалах кримінального провадження, протягом всього строку їх зберігання.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення Закарпатським НДЕКЦ МВС України судової інженерно-транспортної експертизи №CE-19/107-25/4936-IT від 13.05.2025, судової інженерно-транспортної експертизи №CE-19/107-25/4937-IT від 14.04.2025, комплексної судової фототехнічної експертизи та судової інженерно-транспортної експертизи №KCB-19/107-25/6815 від 22.05.2025 в розмірі 16 045 (шістнадцять тисяч сорок п'ять) грн. 20 коп.
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1