Справа № 645/1220/24
Провадження № 2-п/645/29/25
18 червня 2025 р. м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.,
секретар судових засідань - Кривченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 13 березня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики -задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 02 червня 2021 року в розмірі 1418729 гривень 77 копійок, що еквівалентно 34180 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 15000 гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 13095 гривень 55 копійок.
22.04.2025 року до суду поштовою кореспонденцією до суду надійшли дві однакові за змістом заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, якими останній просив скасувати заочне рішення по справі №645/1220/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Заяви мотивовані тим, що про існування заочного рішення від 19.03.2025 року ОСОБА_1 дізнався 10.04.2025 року з застосунку «ДІЯ». Так, ОСОБА_1 зазначив, що взяти особисту участь у судових засіданнях по даній справі він не мав можливості у зв'язку зі збройною агресією РФ, так як змушений був покинути своє місце проживання у м.Харкові через пошкодження та проведення ремонтних робіт від влучання снаряду у житловому будинку. Забезпечити явку в судове засідання свого представника відповідач також не зміг, через складну фінансову ситуацію. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що він вважав, що між сторонами було досягнуто мирного врегулювання спору, оскільки кошти бралися для оплати торгівельних операцій по постачанню побутового рідкого крапельного газу, вказаний товар було доставлено частково внаслідок дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією РФ, а гроші у сумі 700000 грн. повернуто ОСОБА_2 , тобто відповідачем частково було виконано умови договору щодо погашення боргу за договором позики від 02.06.2021 року і погашено суму боргу в розмірі 700000 грн. При цьому ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_1 , що тепер борг перед ним відсутній, про дані обставини можуть підтвердити свідок ОСОБА_3 . Проте зазначена сума коштів не була врахована під час розгляду справи. В зв'язку з зазначеними обставинами відповідач просив скасувати заочне рішення і призначити справу до нового судового розгляду.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, був сповіщений про час та місце розгляду заяв належним чином, причини не явки суду не відомі.
Позивач ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду заяв були сповіщені належним чином, причини не явки суду не відомі. Разом з тим, 02.05.2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_4 подано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення від 13.03.2025 року по справі №645/1220/24. В обґрунтування заперечень представник позивача ОСОБА_4 посилалася на те, що заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду є необґрунтованими, доводи викладені відповідачем не підтверджені жодними доказами та є вигаданими лише з однією метою уникнення взятих на себе зобов'язань за договором позики по поверненню грошових коштів та невиконання законного, справедливого та обґрунтованого рішення суду. Сторона позивача зазначила, що судом повністю дотримано вимоги закону під час розгляду справи. Виклик відповідача здійснювався за зареєстрованим місцем проживання. Крім того наголосила, що судом правильно було визначено правовідносини між сторонами, а саме, що між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, предметом якого були грошові кошти. Відповідачем на підтвердження обставин повернення позики не надано жодного доказу. Окремо вказала, що показаннями свідка не може підтверджуватись факт повернення позики. Таким чином представника позивача вважає, що судом постановлене законне та обґрунтоване рішення, а відповідач намагається відтягнути виконання цього рішення, у зв'язку з чим, просила заяви ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Згідно ч.1 ст. 287 ЦПК України - неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Частина 3 ст. 287 ЦПК України встановлює, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 року заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст. 224 ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з'явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки неодноразово направлялась відповідачу ОСОБА_1 за адресою його місця реєстрації: АДРЕСА_1 , які повернулися на адресу суду «за закінченням терміну зберігання» (а.с.32-33, а.с.46-47, а.с.54-55 (а,б), а.с. 58, а.с. 60-61, а.с.69-70 та а.с.86-87).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд звертає увагу, що відповідач ОСОБА_1 у своїх заявах про перегляд заочного рішення не вказує іншу адресу мешкання (листування), проте зазначає лише адресу реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , на яку відповідно судом направлялися всі судові виклики. Крім того, відповідачем не надано до суду доказів про інше місце проживання або перебування або отримання статусу внутрішньо переміщеної особи.
За таких обставин, відповідач вважається таким, що повідомлений про час та місце розгляду справи.
Крім того, матеріали цивільної справи містять підтвердження того, що відповідачу була направлена ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістки, окрім того, інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному сайті «Судова влада», який є у загальному доступі.
Також, заочне рішення було направлено відповідачу та розміщено у Єдиному реєстрі судових рішень, який також є у загальному доступі.
Таким чином, посилання відповідача на обставини неповідомлення про розгляд справи не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Окрім того, відповідач ОСОБА_1 не надав доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки у заяві про перегляд заочного рішення заявник повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку та ухвалив би принципово інше рішення.
В своїх заявах ОСОБА_1 вказував про те, що вважав, що між ним та позивачем досягнуто мирової угоди та те, що він нібито частково виконав зобов'язання за договором позики та повернув позивачу кошти в розмірі 700 000 грн. При цьому відповідачем не надано жодного доказу (наприклад квитанції про переказ грошових коштів в рахунок погашення позики, розписки про отримання кредитором позивачем коштів та інші документи) на підтвердження обставин повернення ним позики.
Посилання ОСОБА_1 на показання свідка ОСОБА_3 суд вважає недостатніми підставами для скасування заочного рішення, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 1051 ЦК України, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Справа розглянута на підставі наявних доказів, які досліджені у повному обсязі.
Дослідивши заяви про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що в заявах відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяв про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та є обґрунтуванням Апеляційної скарги.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяв про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючисьст.ст.287,288 ЦПК України, суд -
Заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 13 березня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - залишити без задоволення.
Роз'яснити сторонам, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Мартинова