Справа №: 307/2003/25
Провадження № 3/307/743/25
17 червня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., секретар судового засідання Козьма О.Б., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Скрипченка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за вчинене правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , 29 травня 2025 року близько 01 год. 10 хв. прикордонним нарядом «Група Реагування» на напрямку 254 прикордонного знаку, на відстані близько 10000 метрів від лінії державного кордону (територія Тячівського району Закарпатської області) був виявлений та затриманий спільно з іншими особами в ході реалізації оперативної інформації прикордонного оперативно розшукового відділу (з м.д. н.п. Тячів) отриманої в рамках ДПОІ, на пн. ок. н.п. Вонігово при спробі переміщення без акцизних тютюнових виробів із України в Румунію за допомогою безпілотних літальних апаратів, який не виконав неодноразово повторювану законну вимогу прикордонного наряду «Група Реагування» припинити протиправну поведінку, надати документи що посвідчують особу, у зв'язку з чим було здійснено 1 попереджувальний постріл вгору з Форт - 17Р. Своїми діями ОСОБА_1 перешкоджав виконанню прикордонним нарядом «Група Реагування» службових обов'язків, передбачених п. 5 ст. 19 та п.12 ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу» від 19 червня 2003 року, чим здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону та порушив вимоги ч.2 ст.23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», а саме здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України, та вчинив адміністративне правопорушення в складі групи, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, згідно долученої до матеріалів справи заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Захисник Скрипченко Д.В в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 не визнає вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки такого правопорушення не вчиняв, а обставини які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного стосовно нього 29 травня 2025 року не відповідають дійсності та є не правдивими. Таким чином, працівниками прикордонної служби були порушені вимоги п.п. 5,6,8 Розділу ІІІ Порядку оформлення матеріалів, ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що полягало у ненаданні ОСОБА_1 можливості надати пояснення з приводу інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Під час складання протоколу, ОСОБА_1 не були роз'ясненні права, що передбачені ст. 268 КУпАП, що свідчить про пряме порушення права на захист. Тим самим, матеріали справи не містять будь-яких належних, допустимих доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП. ОСОБА_1 виконував всі законні вимоги працівників прикордонної служби. Враховуючи викладене, просить провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення з наведених вище підстав.
Крім того, надано протоколи опитування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відібрані в порядку ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
З протоколу опитування ОСОБА_1 вбачається, що він маєсобаку породи німецька вівчарка,на прізвисько « ОСОБА_3 ». 28 травня 2025 року, після обіду приблизно о 15.00 годині він забрав собаку з батьківського дому (адреса АДРЕСА_2 ), та поїхав на прогулянку на околицю с. Вонігово, однак собака побігла в напрямку лісу. Він її шукав, однак вона не поверталася, тоді він пішов додому. Пізніше він в телефонному режимі розповів про втечу собаки товаришу ОСОБА_4 . Згодом близько 22 год. вони вирішили вже разом шукати собаку та поїхали на місце втечі собаки де розійшлись у різні боки. Так приблизно о 23.30 годині, знаходячись на схилі гори він почув крики і постріли, після чого побачив ліхтарі, які спускаються з верху гори до низу. Під час спуску цих людей відбулося ще пару пострілів. Потім двоє осіб сказали що вони з ДПСУ, та наказали не рухатись, якщо він буде чинити опір вони застосують зброю. Він чітко виконував всі їхні вимоги. Вони піднялись на гору, де знаходилось декілька безпілотних літаків, а ОСОБА_5 в той час лежав на землі зі зв?язаними руками. Тоді його попросили надати документи, що посвідчують особу. Документи були в телефоні в застосунку «ДІЯ». Також там знаходився ще ОСОБА_6 , який теж проживає в м. Тячів. При цьому вони не вчиняли жодного опору і беззаперечно підкорилися працівникам прикордонного загону.
З протоколу опитування ОСОБА_2 вбачається, що він має товариша ОСОБА_1 у якого є собака породи німецька вівчарка,на прізвисько « ОСОБА_3 ». Ввечері 28 травня 2025 року, точного часу він не пригадує зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що загубив собаку. Тоді він запропонував поїхати на пошуки собаки. Приблизно о 22.00 годині він на власному автомобілі Mitsubishi Рајего, державний номерний знак НОМЕР_1 забрав ОСОБА_8 від його батьків та вони вирушили у пошуки. Приблизно о 22.30 вони приїхали на гору та розійшлись у різні сторони. Вони були окремо один від одного та шукали собаку. Приблизно о 23.30 годині, знаходячись на одному зі схилів гори, він почув крики та постріли, після цього, він повернувся до своєї машини, на якій з ОСОБА_8 приїхали в ту місцевість. Було темно та наближаючись до машини, він побачив, що біля неї знаходяться прикордонники з ліхтариками. Як тільки він до них наблизився, вони сказали не рухатись і йти за ними, а якщо він буде опиратися вони використають зброю. Там же одразу, вони зав'язали йому руки за спиною пластиковою стяжкою. В бардачку машини були його документи та телефон, вони взяли вказані речі. Він чітко виконував всі їхні вимоги. Згодом вони піднялись на гору, де на землі було декілька безпілотних літаків, про які він нічого не знав. Через декілька хвилин на те місце привели ОСОБА_8 і йому теж зв'язали руки. Також там знаходився ще ОСОБА_6 .
Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши в повному обсязі матеріали справи про адміністративне правопорушення, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.
Вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №289002 від 30 травня 2025 року, протоколом про адміністративне затримання від 29 травня 2025 року, протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 29 травня 2025 року, письмовими поясненнями старшого розвідника-водія оперативно розшукового відділу з місцем дислокації населений пункт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 від 29 травня 2025 року, фото таблицею з місця затримання 3-х громадян України та 4-х БПЛА типу «Літак» від 30 травня 2025 року.
Щодо письмових пояснень - ОСОБА_2 , які відібрав адвокат в порядку ст. 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», то суд ставиться до них критично, оскільки ОСОБА_2 перебуває з ОСОБА_1 у товариських відносинах.
Твердження захисника Скрипченка Д.В., про те, що ОСОБА_1 виконував всі законні вимоги працівників прикордонної служби, суд оцінює критично та вважає, що дані твердження є безпідставним та таким, що суперечать дослідженими в судовому засіданні доказами.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп. в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови суду складено 19 червня 2025 року.
Суддя М.Д.Стецюк