Суддя Черняк В. Г.
Справа № 644/2341/25
Провадження № 2/644/2355/25
18.06.2025
18 червня 2025 року м. Харків.
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді - Черняка В.Г.,
за участю:
секретаря судових засідань - Юр'єва Є.Д.,
представника відповідача - адвоката Березовського Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Індустріальний відділ державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей,-
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Башкова С.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 502 537,96 грн. по виконавчому провадженню №4885039 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після розірвання шлюбу 17.04.2015 року діти проживають і знаходяться на повному утриманні позивача. Відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 07.09.2015 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу, починаючи з 30 липня 2015 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Однак відповідач тривалий час офіційно не працює і будь-якою матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по виплаті аліментів на утримання дітей за період з 01.02.2022 року по 01.02.2025 року в розмірі 197 282,41 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.03.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
15.04.2025 року представником відповідача - адвокатом Березовським Є.В. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що відповідач за період з лютого 2022 року по лютий 2024 року втратив своє постійне місце роботи, у зв'язку з чим виникла заборгованість по аліментам. На теперішній час він офіційно працевлаштований та готовий сплачувати аліменти.
16.04.2025 року представником третьої особи Індустріального відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузнецовою В.О. подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено про тимчасові обмеження прав боржника.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Башков С.В. в судове засідання не з'явились, надали суду заяви, в яких позовні вимоги підтримали та просили розглядати справу без їх участі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Березовський Є.В. в судове засідання не з'явились, представником позивача надано заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник третьої особи - Індустріального відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17 квітня 2015 року шлюб, укладений 10.11.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано. Рішення набрало законної сили 28.04.2015 року.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30.03.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову №2 Харківського міського управління юстиції, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 09.01.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову №2 Харківського міського управління юстиції, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_1 .
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 07 вересня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 липня 2015 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 18.09.2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2015 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова на підставі рішення суду від 07.09.2015 року видано виконавчий лист 644/7789/15-ц, який отримано позивачем 25.09.2015 року, відкрито виконавче провадження №4885039.
Відповідно до розрахунку старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові СМУМЮ Кузнецова В.О., заборгованість боржника ОСОБА_2 по аліментам станом на 01.02.2025 року складає 197 282,41 грн.
Згідно з частиною першою статті 196 СК Україниу разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.
Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першоїстатті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року в справі №333/6020/16-ц викладений правовий висновок щодо обрахунку неустойки за прострочення сплати аліментів, який є обов'язковим для врахування при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, у якому відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц.
Суд приймає, як належний, наданий позивачем розрахунок пені, оскільки він обрахований з урахуванням вищезазначеної позиції Верховного Суду. Так розмір пені по аліментам на користь позивача на утримання дітей за виконавчим провадженням по виконавчому листу №644/7789/15-ц за період заборгованості з лютого 2022 року по лютий 2025 року обраховується із розрахунку: кількість днів прострочення (з урахуванням часткової оплати аліментів) х сума заборгованості х 1%) та складає 502 537,96 грн.
Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 196 СК України у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятоюстатті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з ОСОБА_2 за період лютого 2022 року - лютий 2025 року, її розмір складає 197 282,41 грн.
Розмір неустойки може бути зменшений судом, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Клопотання про зменшення розміру неустойки відповідачем не подано, доказів згідно сь. 81 ЦПК України про неможливість оплати такої неустойки не додано.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні.
Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто відповідач зобов'язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першоюстатті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження факту того, що заборгованість зі сплати аліментів утворилась не з його вини, не доведено також, що ним вживалися усі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання зі сплати аліментів.
Розмір неустойки (пені) за спірний період значно перевищує сукупний розмір заборгованості за аліментами, врахувавши загальні засади справедливості та розумності регулювання сімейних відносин, суд застосовує положення частини першої статті 196 СК України та доходить висновку про зменшення розміру пені з 502 537,96 грн. до 197 282,41 грн.
Виходячи з викладеного, встановивши, що відповідач не надав належних, допустимих та достатніх доказів того, що ним своєчасно сплачувались аліменти, приймаючи до уваги, що наявність об'єктивних та непереборних обставин, що перешкоджали відповідачу належним чином виконувати свій обов'язок не підтверджені відповідними доказами; враховуючи, що саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів, суд приходить до висновку, що з вини відповідача, який зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дітей за судовим рішенням, виникала заборгованість по сплаті аліментів, сума заборгованості за зазначений період складала 197 282,41 грн., а тому наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (пені), передбаченої статтею 196 СК України, саме 197 282,41 грн.
У відповідності до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та частин 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги від 28.11.2024. Також до матеріалів справи долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Башковим С.В.
Крім того, суд зауважує, що саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.
Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Представником відповідача - адвокатом Березовським Є.В. подано заяву, в якій він зазначив про незгоду відповідача з розміром витрат на професійну правничу допомогу і просить про її зменшення.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 статті 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Виходячи з фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг адвоката, співмірності із складністю справи, витраченого часу та обсягу виконаних робіт, засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу з 8 000,00 грн. до 4 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір на користь держави в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст.12, 81, 82,263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Індустріальний відділ державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 197 282 (сто дев'яносто сім тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 41 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211, 20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 19 червня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.Кооперативна, 12/14.
Головуючий - суддя: Черняк В. Г.