Справа № 304/1419/25 Провадження № 3/304/792/2025
18 червня 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
двадцять другого червня 2025 року близько 22.30 год неповнолітній ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці по вулиці Ужанській у селі Зарічево Ужгородського району Закарпатської області, наніс удар рукою по обличчю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся.
Заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до такого висновку.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).
Суд встановив, що крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, така підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 245345 від 05 червня 2025 року, рапортом інспектора-чергового відділення поліції № 1 Кохана І.І. про прийняття повідомлення зі служби «102» від 22 травня 2025 року № 3115, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 та його матері - ОСОБА_3 від 22 травня 2025 року, а також самого ОСОБА_1 та його матері - ОСОБА_4 від 05 червня 2025 року.
Наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Стаття 23 КУпАП визначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності за скоєне правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.
При цьому положення статті 12 КУпАП визначають, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу (ч. 1 ст. 13 КУпАП).
Отже беручи до уваги, що дані правопорушення ОСОБА_1 вчинила у віці сімнадцяти років, то до нього у відповідності до ст. 24-1 КУпАП застосовуватиметься захід впливу у виді попередження.
Керуючись ст. 7, 9, 40-1, 277, 278-280, 283, 285 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і на підставі ст. 24-1 цього Кодексу застосувати захід впливу у виді попередження.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Ганько І. І.