справа № 638/9240/25
провадження № 2-а/631/31/25
про залишення позовної заяви без руху
18 червня 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в якому просить скасувати постанову № 596, винесену 11 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова, постановленої 20 травня 2025 року під головуванням судді Латки І. П., матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності передано на розгляд за підсудністю до Нововодолазького районного суду Харківської області.
13 червня 2025 року за вхідним № 3356/23-вх. з Шевченківського районного суду міста Харкова надійшла адміністративна справа з єдиним унікальним № 638/9240/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Зі змісту ухвали Шевченківського районного суду міста Харкова, постановленої 20 травня 2025 року під головуванням судді Латки І. П. у справі з єдиним унікальним № 6138/19240/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, вбачається, що підставою для її передачі є те, що судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі було встановлено, що позивач при зверненні до суду з цим позовом визначив підсудність за своїм місцем проживання, зазначивши у позовній заяві адресу місця проживання: АДРЕСА_1 . Про визначення підсудності за місцем проживання позивача свідчить та обставина, що місцезнаходження відповідача є: АДРЕСА_2 , що належить до території Київського району міста Харкова.При цьому, до позовної заяви позивачем не долучено жодного доказу, який би підтверджував, що місце проживання ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстровано у Шевченківському районі міста Харкова.Відповідно до відповіді № 1395665 від 20 травня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що ОСОБА_1 з 17 березня 2003 року зареєстрований адресою: АДРЕСА_3 , що, з урахуванням Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області» від 12 червня 2020 року № 725-р та пункту 3 розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Нововодолазького районного суду Харківської області. Тому суд прийшов до переконання, що дану справу слід розглядати у Нововодолазькому районному суді Харківської області.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що нормами статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, яка урегульовує питання відкриття провадження в адміністративній справі, надано право суду з'ясовувати місце перебування та місця проживання фізичної особи, якщо вона вказана відповідачем у справі (частина 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України), в іншому випадку з метою визначення правил підсудності позовна заява підлягає залишенню без руху.
Проте, враховуючи приписи статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України, яка мовить про те, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо можливості відкриття провадження в адміністративній справі.
Так, положеннями пункту 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований в даному випадку нормами Кодексу адміністративного судочинства України та подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які в цьому кодексі встановлені.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, які пред'являються до позовних заяв, встановлених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, імперативними приписами частин 1 та 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, в порушення вищевказаних приписів процесуального законодавства, зокрема, пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем у позовній заяві не було зазначено повні дані відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме не зазначено: поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У порушення пункту 7 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
До того ж, позивач не надав власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, що передбачено пунктом 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України
Крім того, положеннями частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Разом із тим, при перевірці матеріалів позовної заяви судом встановлено, що ОСОБА_1 при подачі позовної заяви до суду не було долучено копії усіх документів відповідно до кількості відповідачів, як це передбачено вищенаведеною нормою процесуального права.
При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Окрім цього, частинами 2, 4 та 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, в супереч зазначеним вимогам вбачається, що долучені ОСОБА_1 до позову копії документів для суду не завірені належним чином взагалі.
Також приписами частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судові витрати за приписами частин 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Дослідивши позовну заяву та копії документів долучених до неї, судом було встановлено, що позивачем, не надано до позову документу про сплату судового збору у встановлених розмірі та порядку або документу, який б підтверджував існування підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання фізичною особою/фізичною особою - підприємцем до суду адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 3 статті 1 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України № 4059-IX від 19 листопада 2024 року «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок, а тому враховуючи положення пункту 3 частини 2 статті 1 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» позивач повинен сплатити судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 1211 гривні 20 копійок або надати документ, який б підтверджував існування підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до статті 5 наведеного вище Закону.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає залишенню без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України.
При цьому суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суду з прав людини в своєму рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02, пункт 27) зазначив що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95), про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, Кодекс адміністративного судочинства України покладає саме на суд обов'язок перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семі днів з дня вручення копії даної ухвали.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає у наданні до суду позовної заяви в новій редакції із зазначенням повних відомостей про відповідача (поштовий індекс, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номері засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету), відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також наданні копії позовної зави для відповідача із доданими до позовної заяви документи, завірених належним чином, а саме із зазначенням дати, прізвища та ініціалів того, хто завірив дані копії й сплати суму судового збору відповідно до встановленого розміру та направити на адресу суду документи, що підтверджують сплату судового збору або документ, який б підтверджував існування підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, суд вважає за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статями 4, 12, 25, 30, 44, 160, 161, 169, 171, 241, 248, 257, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених в ухвалі суду недоліків протягом семі днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. У разі не усунення вищевказаних недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію даної ухвали направити позивачу по справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://nv.hr.court.gov.ua/sud2028/.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т. М. Трояновська