Справа № 643/9934/25
Провадження № 1-кс/643/3483/25
19.06.2025 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62025170020007759, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, -
встановив:
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 62025170020007759 від 13.06.2025 за ч. 1 ст. 415 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Харківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020007759 від 13.06.2025 за ч. 1 ст. 415 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.06.2025 о 11:10, в м. Харкові, на перехресті проспекту Лозовеньківського (яка є автодорогою Київ - Харків - Довжанський) та вул. Академіка Синельникова, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , Національна гвардія України, підрозділ «Хартія»), керуючи автомобілем «MITSUBISHI Shogun», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись на підйом, під час сильного дощу не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну смугу, де сталося зіткнення з вантажним автомобілем «МАN ТGА 41.400», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у зустрічному напрямку.
Внаслідок ДТП водія автомобіля «MITSUBISHI» доставлений до військового шпиталю, попередній діагноз: зчмт, сгм, гематома ділянки лоба справа; пасажир автомобіля «MITSUBISHI», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 Національна гвардія України ), доставлено до військового шпиталю, попередній діагноз: зчмт, сгм, параорбітальна гематома зліва, перелом нижньої щелепи справа; пасажир автомобіля «MITSUBISHI», ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 Національна гвардія України), загинув на місці події.
13.06.2025, під час проведення огляду місця події виявлено та вилучено: автомобіль «MITSUBISHI Shogun», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; «МАN ТGА 41.400», реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Встановлено, що автомобіль автомобіль «MITSUBISHI Shogun», реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно технічного талону транспортного засобу належить військовій частині НОМЕР_4 . При цьому, автомобіль «МАN ТGА 41.400», реєстраційний номер НОМЕР_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу перебуває у власності ОСОБА_8 .
Вказані предмети є речовими доказами, так як зберегли на собі сліди вчинення злочину - сліди деформації транспортних засобів внаслідок ДТП, а також містять інші відомості, які необхідні для досудового розслідування. Вказані відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постановою слідчого від 13.06.2025 вилучені предмети визнані речовими доказами.
Прокурор у судове засідання не з'явилась, просила клопотання розглянути за її відсутності та задоволити з підстав, у ньому наведених.
Представник власника майна, щодо якого вирішується питання про арешт, в судове засідання не з'явився, клопотань та заперечень до слідчого судді не надходило.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не прибуття когось із них у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Дане клопотання направлено до суду поштою 16.06.2025, тобто на наступний робочий день після вилучення майна, тому строк для подачі клопотання прокурором дотримано.
Постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_9 від 13.06.2025 вилучене майно, а саме: автомобіль «MITSUBISHI Shogun», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; «МАN ТGА 41.400», реєстраційний номер НОМЕР_3 , визнано речовими доказами.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У даному випадку стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а проведення огляду та вилучення майна відповідало меті та обставинам події даного кримінального провадження, майно має статус тимчасово вилученого за ознаками засобу вчинення кримінального правопорушення, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню, унеможливити досягнення завдань кримінального провадження.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
На даний час підставність клопотання про арешт майна не спростовано, що не унеможливлює у подальшому ставити питання про скасування арешту майна повністю чи частково в порядку, визначеному ст. 174 КПК України.
Відтак слідчий суддя дійшов висновку, що застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідатиме належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, не суперечитиме його загальним засадам.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед низки іншого зазначає порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Накласти арешт шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: автомобілем «MITSUBISHI Shogun», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; «МАN ТGА 41.400», реєстраційний номер НОМЕР_3 , які були вилучені 13.06.2025 в ході огляду місця події.
Зберігання майна, зазначеного у другому абзаці, визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 № 1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1