Справа № 643/1669/25
Провадження № 2/643/2280/25
19.06.2025 м. Харків
Салтівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Пасічника О.М.,
за участю секретаря судового засідання Онди В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
03.02.2025 року представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю Кіріченко В.М. звернувся до Московського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме заборгованості за кредитним договором № б/н від 16.11.2020 року у розмірі 64049,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.11.2020 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. 16.11.2020 року відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: 1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50000 грн. (п. 1.2. Договору) в процесі користування ліміт було збільшено до 175000 грн.; 2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 1.2. Договору); 4. Процентна ставка, відсотків річних: 42.0 % (п. 1.3 Договору); 5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4. Договору); 6. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 1.4. Договору); 7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00 % (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті. На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 10/24, тип Універсальна, згодом було отримано кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 12/27 , тип -Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.
Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 14.01.2025 має заборгованість 64049,78грн., яка складається з наступного: 51421,64 грн. заборгованість за тілом кредиту, 12628,14 грн. заборгованість за простроченими відсотками. У зв'язку з чим позивач звертається до суду з позовом, у якому просить стягнути зазначену заборгованість.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.02.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2025 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судові засідання призначені на 01.04.2025, 24.04.2025, 20.05.2025, 19.06.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою: зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , які були повернути органом поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» а також публікацією оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.
Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику з відповідною відміткою.
До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.
16.11.2020 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг у ПриватБанку (а.с. 49-57).
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним і банком Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати, що підтверджується підписом відповідача у заяві.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ОСОБА_1 підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13грудня 2019року № 151 «Про затвердження положення про застосування цифрового власноручного підпису у банківській системі України».
Згідно довідки від 15.01.2021 ОСОБА_1 отримав 16.11.2020 платіжний інструмент кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 10/24, тип Універсальна, згодом 05.02.2024 було отримано кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 12/27 , тип -Універсальна (а.с.48).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 14 січня 2025 року заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 64049,78 грн., яка складається з наступного: 51421,64 грн. заборгованість за тілом кредиту, 12628,14 грн. заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 26-36).
Також з наданої позивачем Виписки за договором №б/н за період 16.11.2020-15.01.2025 від 15.01.25 (а.с. 37-46) вбачається, що відповідач кредитними коштами користувався, частково погашав заборгованість, проте свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у результаті чого утворилася заборгованість, чим порушилися права та законні інтереси позивача, у зв'язку з чим останній був вимушений звернутися за їх відновленням в суд.
Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Отже, у зв'язку з наявністю заборгованості за кредитним договором банк звернувся до суду з позовом саме про стягнення заборгованості за кредитним договором, що є обраним позивачем способом захисту свого порушеного цивільного права згідно, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 634 ЦК України визначено, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1, 2ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 16.11.2020 року укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг та узгоджено істотні умови договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Положеннями ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Отже, судом встановлено порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем.
Станом на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Крім цього, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Відтак, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовані, належним чином доведені, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280-282, 288, 289, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.11.2020 року у розмірі 64049,78 (шістдесят чотири тисячі сорок дев'ять) гривень 78 коп., яка складається з наступного: 51421,64 грн. заборгованість за тілом кредиту, 12628,14 грн. заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: АТ КБ «Приватбанк» код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Пасічник О.М.