Справа №303/3141/25
2/303/1093/25
РІШЕННЯ (Заочне)
19 червня 2025 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді Курах Л.В.
за участю секретаря судового засідання Гейруш Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 23 вересня 2006 року Лохівською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 10. Позивач вказує на те, що спільне життя у них не склалося через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на сімейні відносини, подружжя не проживає разом. У зв'язку з цим вважає, що шлюб існує тільки формально, збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, тому бажає його розірвати.
Крім того, на її утриманні перебуває двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вважає, що дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя обома батьками, натомість відповідач не бере участі в утриманні дітей, тому просить стягнути з нього аліменти на їх утримання в розмірі по 3000,00 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття.
Ухвалою судді від 01.05.2025 року постановлено позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують повністю, щодо ухвалення заочного рішення у справі не заперечив.
Відповідач у судове засідання з розгляду даної справи не з'явився повторно, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, то зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , шлюб між сторонами зареєстрований 23.09.2006 року Лохівською сільською радою Мукачівського району Закарпатській області, актовий запис № 10.
Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що шлюб існує формально, сторони не підтримують подружніх стосунків, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, примирення та збереження їх сім'ї є неможливим. З огляду на вищенаведене, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому позов в цій частині слід задовольнити та шлюб між сторонами розірвати.
Статтею 113 СК України, передбачено право особи, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. З урахуванням думки позивача їй слід залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів суд виходить з наступного.
Так судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 11.02.2008 року); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 06.04.2009 року).
Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, в ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196,00 гривні.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. До того ж, в силу ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХII), держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Керуючись вимогами ст. 182 СК України та п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне положення дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших утриманців, інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином судом встановлено, що саме батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, а батько в свою чергу своїх обов'язків щодо утримання дітей не виконує.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи відсутність взаємної домовленості між сторонами про участь у матеріальних витратах на утримання дітей, а також те, що відповідач несе обов'язок із утримання його поряд з матір'ю, є підстави для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, на чому наполягає позивач.
При визначенні розміру аліментів на утримання дітей суд враховує матеріальне становище відповідача, який є працездатним та не звільняється від обов'язку щодо утримання дітей, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання дітей в розмірі по 3000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи саме з 30.04.2025 року і до досягнення ними повноліття. Саме такий розмір аліментів надасть можливість забезпечити інтереси дітей, не ставитиме відповідача у скрутне матеріальне становище, відповідатиме критерію щодо рівності батьків у понесенні витрат, а також загальним засадам сімейних відносин справедливості, розумності та моральності.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Пунктом 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі в розмірі 1211,20 грн. (судовий збір) за вимогу про розірвання шлюбу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за вимогу про стягнення аліментів.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 гривень, сплачені в якості гонорару адвокатському об'єднанню за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги №25/04/2025 від 25.04.2025 року.
Ст. 137 ЦПК України детально описує порядок визначення та відшкодування вказаних витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору про надання правової допомоги №25/04/2025 від 25.04.2025 року; додаткову угоду №1 від 25.04.2025 року, квитанцію на розрахунок готівкою №44 від 28.04.2025 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 110-112, 180-184, 191 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 23.09.2006 року Лохівською сільською радою, Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 10 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище без змін.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 3 000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) гривень на кожну дитину, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, починаючи з 30.04.2025 року та до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211,20 гривень сплаченого судового збору та 3 000,00 гривень витрат за надання правничої допомоги.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 211,20 гривень судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ).
Представник позивача: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ).
Головуюча Л.В.Курах