Справа № 643/9939/25
Провадження № 2/643/4480/25
19.06.2025
19 червня 2025 року місто Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту прав, а також дотримання правил підсудності та виконання вимог встановлених для форми, змісту позовної заяви.
Судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановлено ст. 5 ЦПК України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше передбачено законом.
Із тексту позовної заяви вбачається, що місцем проживання відповідачки ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Судом було сформовано запит щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідачки як фізичної особи.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 19.06.2025, відповідачка ОСОБА_2 не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а зареєстрованим місце проживання останньої є адреса: АДРЕСА_2 , яка територіально відноситься до Основ'янського району міста Харкова.
Статтею 28Цивільного процесуального кодексу України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як видно із тексту позовної заяви, сторони від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину.
При цьому, до позовної заяви позивачем не додано підтвердження його реєстрації чи проживання разом із дитиною на території Салтівського району міста Харкова, що надавало би підстави позивачу звертатися з цією позовною заявою до Салтівського районного суду міста Харкова в порядку ч. 2 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України.
Як вбачається із Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім'ї) від 19.06.2025, яка надійшла у відповідь на запит суду, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що територіально відноситься до Основ'янського району міста Харкова.
Разом із цим, неповнолітня дитина сторін разом із позивачем не зареєстрована.
Отже ні відповідачка, ні позивач не зареєстровані в межах територіальної юрисдикції Салтівського районного суду міста Харкова, а тому ця позовна заява Салтівському районному суду міста Харкова не підсудна.
Відтак, оскільки місце проживання відповідачки ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , яка територіально відноситься до Основ'янського району міста Харкова, то позовна заява повинна розглядатися за територіальною підсудністю Основ'янським районним судом міста Харкова (ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 9 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 Цивільного процесуального кодексу України.
Підстави для розгляду справи Салтівським районним судом міста Харкова у позовній заяві не наведені, докази в обґрунтування не надані.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
У відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на викладене вище, вважаю необхідним передати справу для розгляду за територіальною підсудністю до Основ'янського районного суду міста Харкова.
Керуючись ст.ст. 27-28, 31, 258, 260, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за територіальною підсудністю передати до Основ'янського районного суду міста Харкова (61001, м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, б. 36, 3 під'їзд).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Сугачова