19 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 906/213/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія»
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 (у складі колегії суддів: Коломис В.В. (головуючий), Миханюк М.В., Саврій В.А.)
та рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025 (суддя Кудряшова Ю.В.)
у справі № 906/213/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агробудіндустрія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія»
про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 1 499 734,68 грн,
04.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» (далі - ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія») через систему «Електронний суд» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 та рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025 у справі № 906/213/24.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 906/213/24, зважаючи на таке.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини сьомої цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (рік подання позовної заяви у справі № 906/213/24) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 1 499 734,68 грн, що є меншим, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому оскаржені судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
За змістом касаційної скарги скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями у справі №906/213/24, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес (підпункти «а», «б», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).
Жодних обґрунтувань фундаментальності значення касаційної скарги для формування єдиної правозастосовчої практики розгляду судами спорів у подібних правовідносинах, які могли б бути визнані Судом такими, що підпадають під дію підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі не викладено.
Посилання ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» на підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктом «б» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, не беруться до уваги Судом, оскільки скаржник не зазначив, при розгляді якої іншої справи його буде позбавлено можливості спростувати обставини, встановлені судами при вирішенні справи № 906/213/24.
Наявність випадку для відкриття касаційного провадження, передбаченого підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України (наявність значного суспільного інтересу), скаржник обґрунтовує невідповідністю висновків суду апеляційної інстанції у цій справі висновкам Верховного Суду.
Зазначені обґрунтування не можуть вказувати на наявність значного суспільного інтересу до справи №906/213/24, тому виключного випадку для розгляду касаційної скарги у цій справі Верховним Судом, передбаченого підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Суд не вбачає.
Вивчивши і проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржених судових рішень, інших передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав для розгляду касаційної скарги Верховний Суд також не вбачає.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №906/213/24.
Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №906/213/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 та рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко