17 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/633/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Губенко Н. М., Кібенко О. Р.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Ткаченка Р.Ю. (директор, адвокат),
відповідача - Коваль Н.Т. (адвокат),
третьої особи - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя Селівон А. М.)
від 27.03.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Буравльов С. І., судді: Шапран В. В., Андрієнко В. В.)
від 15.04.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про зобов'язання вчинити дії.
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (далі - ТОВ "Твій Газзбут", позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", відповідач) про зобов'язання відповідача безоплатно усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу ТОВ "Твій Газзбут" за рамковим договором № 2рд_БГр-ТВГЗ купівлі-продажу природного газу від 30.09.2021 та індивідуальним договором № БГр-21/22-ТВГЗ до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ТВГЗ від 30.09.2021, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за спірними договорами зобов'язань, а саме передачу позивачеві природного газу неналежної якості.
3. В свою чергу відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що продаж природного газу та перехід права власності на нього відбувається у віртуальній торговій точці, після чого саме позивач як покупець несе всі ризики і бере відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ. Відтак, після надання торгового сповіщення відповідач, як продавець, не несе відповідальності за використання позивачем природного газу, а також будь-яке погіршення якості газу, що сталося з вини оператора ГТС. При цьому наголошує, що відповідальним за якість газу у точці виходу є оператор ГТС, а не відповідач. Окрім того, протягом дії спірного договору позивачем жодного разу не заявлялись претензії щодо якості або кількості поставленого газу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 30.09.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) та ТОВ "Твій Газзбут" (покупець) укладено рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ТВГЗ (далі - рамковий договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені сторонами у відповідному індивідуальному договорі, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним індивідуальним договором та цим рамковим договором.
5. У відповідності до рамкового договору, 30.09.2021 між сторонами було укладено індивідуальний договір № БГр-21/22-ГВГЗ до рамкового договору (далі - індивідуальний договір), яким деталізовано умови рамкового договору, зокрема, щодо договірної ціни, договірної вартості, договірного обсягу, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки, відповідальність за порушення зобов'язань.
6. Судами установлено, що за період поставки газу за рамковим та індивідуальним договорами (жовтень 2021 року - квітень 2022 років), між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Твій Газзбут" було укладено ряд додаткових угод до індивідуального договору, якими сторони визначали обсяги та вартість газу, який поставлявся.
7. Зокрема, в кінці кожного місяця, що передував місяцю поставки, сторонами було укладено додаткову угоду до індивідуального договору, якою визначались планові обсяги природного газу, який буде поставлено у відповідному періоді та договірну ціну за 1000 куб. м цього газу. В подальшому, в кінці кожного місяця поставки сторони укладали додаткову угоду до вказаної додаткової угоди, в котрій зазначали фактичний обсяг природного газу, що був поставлений у звітному місяці та його вартість.
8. Так, в матеріалах справи наявні копії укладених між сторонами додаткових угод до індивідуального договору, за змістом яких сторонами погоджено обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки.
9. Судами також установлено, що за період з 01.10.2021 по 30.04.2022, на виконання умов рамкового договору та індивідуального договору і додаткових угод до нього, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" передано ТОВ "Твій Газбут", як покупцю, природний газ обсягом 118 653,640 тис. куб. м загальною вартістю 880 410 008,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних обома сторонами комерційних актів приймання-передачі природного газу.
10. Означений обсяг переданого покупцю природного газу підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Інформаційної платформи оператора газотранспортної системи про подобові об'єми погоджених Оператором ГТС торгових сповіщень на відчуження (продавця) та набуття (покупця) природного газу з жовтня 2021 року по квітень 2022 року включно обсягом 118 653,640 тис. куб. м.
11. Окрім цього, як встановлено судами та не заперечувалось сторонами, для транспортування природного газу газотранспортною системою 17.05.2021 між ТОВ "Твій Газзбут" (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (оператор, третя особа у справі) (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") був укладений договір на транспортування природного газу № 2105000095 (далі -договір транспортування), за умовами якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
12. Згідно з пунктом 3.1 договору транспортування оператор зобов'язаний здійснити додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором.
13. У відповідності до пункту 5.2 договору транспортування якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання.
14. За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору (пункт 5.3 договору транспортування).
15. Відповідно до пункту 13.3 договору транспортування оператор відповідає за втрату газу замовника в газотранспортній системі під час його транспортування від точки входу до точки виходу у розмірі фактичних втрат, якщо не доведе, що втрата сталася не з його вини.
16. У відповідності до пункту 13.4 договору транспортування оператор несе відповідальність за неналежне надання послуг транспортування природного газу лише з моменту його отримання в точці входу та до моменту передачі природного газу в точці виходу.
17. Крім того, в Розділі Х договору транспортування сторони детально погодили визначення додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу.
18. При цьому, в пункті 10.1 договору транспортування сторони погодили, що відповідальною стороною за якість газу є:
у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) замовник (оператори суміжних систем, газовидобувні підприємства, виробники біогазу та інших видів газу з альтернативних джерел, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу) перед оператором. У точках входу на міждержавному з'єднанні замовник перед оператором;
у точках виходу відповідальним є оператор перед замовником, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем. У точках виходу на міждержавному з'єднанні оператор перед замовником.
19. Позивач вказує, що в рамках договору транспортування він замовив потужність, в тому числі для транспортування обсягів, переданих згідно з рамковим та індивідуальним договорами, та відповідно до остаточних алокацій за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року третя особа здійснила транспортування позивачу, зокрема, обсягу газу, придбаного у ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на точки виходу з ГТС/входу до ГРМ наступних операторів: АТ "Львівгаз", АТ "Волиньгаз", АТ "Рівнегаз", АТ "Дніпропетровськгаз", АТ "Миколаївгаз", АТ "Житомиргаз", АТ "Вінницягаз", АТ "Закарпатгаз", АТ "Київоблгаз", АТ "Сумигаз", АТ "Чернівцігаз", АТ "Івано-Франківськгаз", AT "Запоріжгаз", AT "Хмельницькгаз", AT "Чернігівгаз".
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями, підписаних обома сторонами договору транспортування без зауважень за період жовтень 2021 року - квітень 2022 року, актів наданих послуг, які наявні в матеріалах справи, а також остаточними алокаціями з Інформаційної платформи.
20. З посиланням на наявні в матеріалах справи копії паспортів фізико-хімічних показників природного газу та копії звітів про недотримання параметрів якості природного газу, переданого від оператора ГТС позивачу за період з 01.10.2021 по 30.04.2022, позивач зазначає про те, що за результатами вміщених в таких звітах даних природний газ, який позивачем було придбано у відповідача, виходив з газотранспортної системи в газорозподільну систему з показниками якості, які не відповідали, зокрема, параметрам щодо вмісту механічних домішок (метану) та параметрам температури точки роси за вологою, визначеним Кодексом ГТС, позаяк наведені у звітах дані не відповідають фізико-хімічним показникам та іншим характеристикам природного газу, визначеним розділом III Кодексу ГТС, зокрема, по температурі точки роси за вологою, а також по показнику вмісту метану, та, окрім цього, з наданих паспортів ФХП також вбачається, що показники газу у наданих паспортах не відповідають ФХП по показнику вмісту метану, який менше 90 %.
21. При цьому позивач звертає увагу на те, що в комерційних актах приймання-передачі природного газу та торгових сповіщеннях відсутні відомості щодо передачі позивачу природного газу, який би відповідав фізико-хімічним показникам газу і вимогам, визначеним розділом III Кодексу ГТС.
Враховуючи вищевикладене та наявну в паспортах ФХП і звітах про якість природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року інформацію, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем, в порушення умов рамкового та індивідуального договорів, передано покупцю неякісний природний газ, що фактично впливає на обсяг та вартість газу, визначеного умовами рамкового та індивідуального договорів та, відповідно, порушує право позивача на отримання якісного газу відповідно до укладених договорів, а відтак, посилаючись на комерційні акти приймання-передачі природного газу, позивач стверджує, що на виконання своїх договірних зобов'язань відповідач за рамковим та індивідуальним договорами поставив 67203,64 тис. куб. м газу, у зв'язку з чим, на підставі статті 678 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просить суд зобов'язати відповідача безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу позивача за рамковим договором та індивідуальним договором, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
22. 27.03.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025, яким у задоволенні позову відмовив.
23. Місцевий господарський суд встановив, що відповідачем виконано прийняті на себе зобов'язання з продажу природного газу, обумовлені рамковим та індивідуальним договором, а позивачем, у свою чергу, прийнято природний газ без будь-яких зауважень; з урахуванням положень, укладених між сторонами рамкового та індивідуального договору, документом, який підтверджує як факт виконання відповідачем зобов'язання з передачі природного газу позивачеві, так і факт виникнення у останнього зобов'язання з його оплати, є комерційні акти приймання-передачі природного газу, які сторонами належним чином оформлені та підписані без будь-яких зауважень, та засвідчені печатками обох сторін, тобто, саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарської операції і містять інформацію про вартість та обсяг переданого газу.
24. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позивач не довів факт порушення відповідачем зобов'язань за рамковим та індивідуальним договорами, які б слугували підставою для необхідності здійснення перерахунку отриманого покупцем за даними договорами природного газу, тому встановлено й відсутність як порушеного права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду з цим позовом, так і необґрунтованість вимог до відповідача загалом, що, в свою чергу, виключає можливість задоволення позовних вимог.
25. При цьому суди виснували про відсутність у відповідача обов'язку здійснювати перерахунок прийнятого позивачем за рамковим та індивідуальним договорами природного газу, оскільки позивачем не наведено жодної норми або положення договорів щодо обов'язку продавця природного газу, операторів ГРМ або ГТС здійснити перерахунок обсягу отриманого оптовим покупцем природного газу у випадку встановлення невідповідності його якості, а також можливості покладення обов'язку з проведення додатково плати за недотримання параметрів якості природного газу на відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
26. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати й ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
27. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив випадки, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
28. На обґрунтування своєї правової позиції із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про застосування глави 2 розділу ХІІІ Кодексу ГРМ, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, та пунктів 16, 18 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, щодо відповідальності за розподіл/транспортування неякісного товару, прийняті без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.12.2023 у справі № 924/355/23, оскільки Кодекс ГТС не є актом цивільного законодавства, не може регулювати цивільні відносини, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми ЦК України.
29. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 678 ЦК України, Директиви 2003/54/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 26.06.2003 та Директиви 2009/72/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 13.07.2009, і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Позиція інших учасників справи
30. Від ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких відповідач та третя особа просять Суд відмовити у її задоволенні, а рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду залишити без змін.
31. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" наполягає на тому, що ні нормами Кодексу ГТС, ні жодним іншим нормативно-правовим актом не передбачено усунення недоліків природного газу, шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу. При цьому позивачем у позовній заяві не зазначено, який саме обсяг природного газу підлягає коригуванню в бік зменшення, тобто позовні вимоги не містять конкретної вимоги (в числовому вираженні об'єму природного газу), що свідчить про обрання позивачем неефективного та неналежного способу захисту.
32. В свою чергу, у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" наполягає на тому, що правовідносини у справі № 910/633/23 та № 924/355/23 не є подібними за жодним із критеріїв (змістовний, суб'єктний, об'єктний), у зв'язку з чим касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Твій Газзбут" у даній справі у частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, підлягає закриттю. Третя особа також посилається на те, що положення статті 678 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін.
33. 13.06.2025 від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надійшла заява, в якій просить Суд проводити судове засідання, призначене на 17.06.2025, без участі представника третьої особи.
34. 16.06.2025 від ТОВ "Твій Газзбут" надійшло клопотання про передачу справи на об'єднану палату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
35. Клопотання мотивовано необхідністю відступити від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №922/1683/23, з яким не згодне зазначене товариство та передати справу № 910/633/23 на об'єднану палату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
36. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
38. Спірним у даній справі є питання щодо наявності/відсутності у відповідача обов'язку здійснити перерахунок прийнятого позивачем за рамковим та індивідуальним договорами природного газу у випадку встановлення невідповідності його якості шляхом коригування в бік зменшення обсягів переданого позивачу природного газу.
39. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 678 ЦК України у подібних правовідносинах в сукупності з положеннями Директиви 2003/54/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського від 26.06.2003 та Директиви 2009/72/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського від 13.07.2009, зокрема, щодо відповідальності учасників ринку природного газу за передачу природного газу неналежної якості перед постачальником природного газу, яким у даній справі є ТОВ "Твій Газзбут".
40. Так, відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
41. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (частина перша статті 673 ЦК України).
42. Відповідно до статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
43. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
44. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
45. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
46. Слід зазначити, що на розгляді Верховного Суду перебувала справа № 922/1683/23 за позовом ТОВ "Харківгаз Збут" до АТ "Харківгаз", АТ "Харківміськгаз", ТОВ "Оператор ГТС України", ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", предметом позову у якій були, зокрема, вимоги про зобов'язання усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування в бік зменшення обсягів переданого природного газу ТОВ "Харківгаз Збут" за рамковим договором № 2рд_БГр-ХГЗ від 30.09.2021 та індивідуальним договором № БГр-21/22-ХГЗ від 30.09.2021, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
47. Однією з підстав касаційного оскарження у справі № 922/1683/23 ТОВ "Харківгаз Збут" визначило те, що суди попередніх інстанцій не вірно застосували норми матеріального права, а саме статті 673, 924 ЦК України, статті 308, 314 ГК України, розділ ІІІ Кодексу ГТС, оскільки положення пункту 18 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС не перешкоджають сторонам договору купівлі-продажу природного газу врегульовувати питання компенсації у разі недотримання його умов у частині якості природного газу, та відповідно, не суперечать статтям 673 та 678 ЦК України.
48. Верховний Суд у постанові від 01.05.2025 у справі № 922/1683/23, зокрема, зазначив, що до правовідносин в сфері транспортування природного газу не підлягають застосуванню норми статті 673 та статті 678 ЦК України, які передбачають наслідки передання товару неналежної якості. Така позиція є сталою та послідовно підтримується Верховним Судом у постановах від 14.11.2019 у справі № 910/11739/18, від 20.01.2021 у справі № 910/4171/20, від 17.08.2021 у справі № 914/749/20.
49. Отже, нормативно-правове регулювання правовідносин, що склались між ТОВ "Твій Газзбут" та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", здійснюється відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу газотранспортної системи, Кодексу газорозподільних систем, Правил постачання природного газу, якими встановлено інші наслідки передання товару неналежної якості ніж ті, що передбачені ст. 678 ЦК України.
50. Колегія суддів звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
51. Оскільки підстави для застосування до спірних правовідносин сторін у даній справі норм статті 678 ЦК України щодо відповідальності продавця за передання товару неналежної якості відсутні, відповідно підстави для формування Верховним Судом висновку щодо застосування зазначеної статті у сукупності та взаємозв'язку із Директивою 2003/54/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського від 26.06.2003 та Директивою 2009/72/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського від 13.07.2009 також відсутні.
52. Отже наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
53. Касаційне провадження у цій справі також відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
54. Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
55. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
56. При цьому підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
57. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
58. Скаржник, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 924/355/23.
59. Так, у справі № 924/355/23 предметом розгляду були вимоги ТОВ "ЙЕ Енергія" до АТ "Хмельницькгаз" про визнання зобов'язання з передачі відповідного обсягу природного газу припиненим внаслідок виконання, проведеного належним чином.
60. Верховний Суд у вказаній справі не знайшов підстав для формулювання правового висновку щодо застосування розділу VIII Кодексу газосховищ у подібних правовідносинах, оскільки положення цього розділу не регулюють правила і момент набуття права власності. Натомість зазначив, що Кодекс газосховищ не є актом цивільного законодавства, тому він не може регулювати цивільні відносини, зокрема, і щодо порядку виконання договорів, отже, до спірних відносин щодо переходу права власності на природний газ, який зберігається у газосховищах, застосуванню підлягають норми ЦК України.
61. Скасовуючи рішення попередніх інстанцій про задоволення позову та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій: 1) не дослідили належним чином обставини перебування природного газу у відповідному обсязі на зберіганні АТ "Укртрансгаз" з врахуванням наявних судових рішень та виконавчих проваджень, на які посилається позивач, та відповідних заперечень відповідача та АТ "Укртрансгаз" про відсутність цього товару в ПГС; 2) досліджували дії продавця щодо передачі товару, водночас не перевірили, чи вчинив зі своєї сторони покупець дії з прийняття товару, адже у випадку, якщо покупець ухиляється від прийняття товару, який йому вже належить, він несе ризик випадкової загибелі речі.
62. Водночас у справі, що переглядається, предметом судового розгляду були позовні вимоги ТОВ "Твій Газзбут" про зобов'язання відповідача усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування в бік зменшення обсягів переданого природного газу за договором, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
63. Отже, спірні правовідносини сторін у справі № 910/633/23 стосуються відповідальності відповідача за передання товару (природного газу) неналежної якості. При цьому обставини щодо виконання відповідачем зобов'язання з передачі відповідного обсягу природного газу не є предметом спору у даній справі.
64. Більше того, суди попередніх інстанцій в межах цієї справи не керувались нормами Кодексу газосховищ, який було застосовано судами у справі № 924/355/23.
65. Таким чином, проаналізувавши висновки, викладені у наведеній скаржником постанові, колегія суддів вважає, що правовідносини у справі № 924/355/23, на яку посилається скаржник, та у справі № 910/633/23, що переглядається, не є подібними насамперед за змістовним критерієм, наведені справи різняться предметом і підставами позовних вимог, суттю та змістом правовідносин, фактичними обставинами, а також матеріально-правовим регулюванням відносин.
66. За таких обставин доводи скаржника про наявність передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстав для подання касаційної скарги є необґрунтованими.
Щодо клопотання про передачу справи на об'єднану палату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
67. Як вбачається з поданого ТОВ "Твій Газзбут" клопотання останнє не згодне з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі № 922/1683/23, від якого просить Суд відступити та передати справу № 910/633/23 на об'єднану палату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
68. Відповідно до положень частини першої статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" основним завданням Верховного Суду є забезпечення сталості та єдності судової практики.
69. Отже, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об'єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.
70. Колегія суддів зазначає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.
71. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
72. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість), зміни суспільного контексту.
73. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
74. Отже, для відступу від правових позицій Верховний Суд повинен мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.
75. Частиною другою статті 302 ГПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
76. Отже, даною нормою передбачено, що колегія суддів або палата передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
77. Водночас ТОВ "Твій Газзбут" у поданому клопотанні в контексті приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України вмотивовано не обґрунтувало необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі № 922/1683/23, а також не навело вагомих, вмотивованих, обґрунтованих та достатніх аргументів для такого відступлення. Клопотання не містить фундаментальних обґрунтувань щодо підстави необхідності і причин для відступу від правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі № 922/1683/23 та яка є сталою і послідовною.
78. Викладені ТОВ "Твій Газзбут" доводи фактично зводяться до власного суб'єктивного тлумачення норм права, якими врегульовано спірні правовідносини, та власних заперечень ТОВ "Твій Газзбут" висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.05.2025 у справі № 922/1683/23. Слід зазначити, що за своїм змістом посилання зазначеного товариства на приписи пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України є загальними, абстрактними, містять ознаки формального характеру та незгоду з висновками судів попередніх інстанцій, які були зазначені в оскаржуваних у даній справі судових рішеннях.
79. Більш того, позиція Верховного Суду, відповідно до якої до правовідносин в сфері транспортування природного газу не підлягають застосуванню норми статті 673 та статті 678 ЦК України, які передбачають наслідки передання товару неналежної якості, є сталою та послідовно підтримується Верховним Судом у постановах від 14.11.2019 у справі № 910/11739/18, від 20.01.2021 у справі №910/4171/20, від 17.08.2021 року у справі №914/749/20, від 01.05.2025 у справі № 922/1683/23.
80. Враховуючи викладене, у межах цієї справи відсутні правові підстави для відступлення від висновку, викладеного у постанові від 01.05.2025 у справі № 922/1683/23, відповідно відсутні підстави для задоволення клопотання ТОВ "Твій Газзбут" щодо передачі справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
81. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
82. З огляду на те, що доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилися, касаційне провадження в цій частині необхідно закрити.
83. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
84. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судові рішення, переглянуті в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
85. Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Розподіл судових витрат
86. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" у задоволенні клопотання про передачу справи на об'єднану палату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
2. Закрити касаційне провадження у справі № 910/633/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 910/633/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді Н. Губенко
О. Кібенко