19 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 918/1131/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М"
про відвід колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.
у справі № 918/1131/22
за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави
до 1) Рівненської міської ради,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М"
про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення,
07.04.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла, надіслана поштою 31.03.2025, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі №918/1131/22.
07.04.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 918/1131/22 між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційної скарги у цій справі визначений склад колегії суддів: головуючий - Волковицька Н. О. (суддя-доповідач), судді: Могил С. К., Случ О. В.
28.05.2025 ухвалою Верховного Суду, зокрема відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 918/1131/22; призначено її розгляд у судовому засіданні 01.07.2025 о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду, а також витребувано матеріали справи.
09.06.2025 (через систему "Електронний суд") Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" подано заяву про відвід колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В. з підстав, визначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 35 ГПК України.
Так, на думку заявника, всупереч нормам Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, та Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, затверджених рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 № 6, визначення колегії суддів для розгляду справи № 918/1131/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 було здійснено автоматизованою системою шляхом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, який ухвалював постанову Верховного Суду від 03.10.2023 про направлення цієї справи на новий розгляд.
Крім цього Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" наголошує, що судова колегія у складі: Могил С.К., Случ О.В., Волковицька Н. О. під час розгляду справи № 918/1131/22 та прийнятті постанови від 03.10.2023 вже висловила свою правову позицію, зокрема, щодо застосування частини другої статті 134 Земельного кодексу України.
16.06.2025 ухвалою Верховного Суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" про відвід колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В. у справі № 918/1131/22 визнано необґрунтованою та передано для вирішення питання про відвід колегії суддів суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
18.06.2025 зазначену заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" про відвід колегії суддів у справі № 918/1131/22 передано на розгляд судді Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені у заяві про відвід колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В. у справі № 918/1131/22, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями. 35, 36 ГПК України.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим.
Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Порядок визначення суддів для розгляду справ врегульовано, зокрема, статтями 6, 32, Розділом ХІ ГПК України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7.
Частинами першою - третьою статті 6 ГПК України встановлено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІКС). Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в ЄСІКС в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Згідно з частинами першою - третьою статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІКС суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
За приписами частини 8 статті 32 ГПК України суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.
Згідно із підпунктом 2.3.2 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 № 119), визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:
- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;
- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;
- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;
- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);
- повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді (далі - Засади), що вводяться в дію з 01.04.2025.
Згідно із приписами пункту 1.3 Засад, збори суддів касаційного суду для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають особливості застосування Положення відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
Рішення зборів суддів касаційних судів та зборів суддів Великої Палати, а також видані на їх виконання внутрішні організаційно-розпорядчі документи касаційних судів та Великої Палати діють в частині, що не суперечить цим Засадам (пункт 1.4).
Відповідно до пункту 2.3 Засад, для розгляду судової справи колегією суддів автоматизована система документообігу суду (далі - АСДС) визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих Засад. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійно діючої колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить суддя-доповідач без урахування повноважень для здійснення процесуальних дій, на момент автоматизованого розподілу, якщо інше не встановлено зборами суддів.
Відповідно до пункту 11 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді у разі надходження до суду касаційної інстанції касаційної скарги після закінчення касаційного розгляду справи таку касаційну скаргу АСДС розподіляє в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами, якщо інше не встановлено зборами суддів.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 6 від 31.03.2025 затверджено Особливості визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, згідно із підпунктом 1 пункту 4 яких передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів)) касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.
Відтак розподіл касаційної скарги, яка надійшла в межах однієї справи, після нового її розгляду судом нижчої інстанції здійснюється в загальному порядку.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024, зокрема, затверджено постійну колегію суддів у такому складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.
Як вже зазначалося вище, 07.04.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 918/1131/22 між суддями для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" у цій справі визначений склад колегії суддів: головуючий - Волковицька Н. О. (суддя-доповідач), судді: Могил С. К., Случ О. В.
Отже, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" у справі № 918/1131/22 не була передана раніше визначеному для розгляду цієї справи складу суду, як помилково зазначає заявник. Автоматизований розподіл судової справи № 918/1131/22 між суддями (після нового її розгляду судом нижчої інстанції) було здійснено у загальному порядку.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом (частина четверта статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
За змістом частини шістнадцятої статті 32 ГПК України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Із наведеного вбачається, що судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ у касаційному суді виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Отже, зважаючи на викладене, розподіл справи № 918/1131/22 між суддями було здійснено відповідно до чинного порядку автоматизованого розподілу, згідно з приписами ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, та Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, затверджених рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 № 6. Доказів, що підтверджують порушення цього порядку, Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" не надано.
Разом з цим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" про те, що судді Волковицька Н. О., Могил С. К., Случ О. В. вже приймали участь у розгляді справи № 918/1131/22 та у постанові від 03.10.2023 висловили свою правову позицію, зокрема, щодо застосування частини другої статті 134 Земельного кодексу України, не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів при розгляді справи з огляду на таке.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Частиною четвертою статті 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
З аналізу заяви про відвід колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В. у справі № 918/1131/22 вбачається, що мотиви відводу з підстав, визначених у пункті 5 частини першої статті 35 ГПК України, зводяться лише до незгоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" з правовою позицією вказаних суддів щодо застосування частини другої статті 134 Земельного кодексу України, висловленою у постанові від 03.10.2023 у справі № 918/1131/22, водночас, подана заява про відвід не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів при розгляді справи № 918/1131/22.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника справи можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких його не влаштовує.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" про відвід колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В. у справі № 918/1131/22 не містить обґрунтованих та доведених посилань на обставини, які свідчать про порушення порядку визначення суддів для розгляду справи чи викликають сумнів у їх неупередженості або об'єктивності, а відтак, підстав для задоволення заяви про відвід колегії суддів не вбачається.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" про відвід колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В. у справі № 918/1131/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Пєсков