19 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/69/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І. Д.,
розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя Усатенко І. В.)
від 03.04.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуюча - Владимиренко С. В., судді: Ходаківська І. П., Демидова А. М.)
від 27.05.2025
у справі за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича
до: 1) Львівського апеляційного суду;
2) Держави Україна в особі Державної казначейської служби України
про стягнення шкоди у сумі 2 000 029,00 грн.
1. Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича (далі - позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського апеляційного суду (далі - відповідач 1), Держави України в особі Державної казначейської служби України (далі - відповідач 2) про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 29,00 грн та моральної шкоди у розмірі 2 000 000,00 грн.
2. Господарський суд Львівської області ухвалою від 13.01.2025 справу № 914/69/25 надіслав за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
3. 03.04.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025, яким у задоволені позову відмовив.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про ненадання позивачем суду належних та допустимих доказів наявності всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідачів 1 та 2 до відповідальності у вигляді відшкодуванні моральної шкоди, та не доведення наявності всіх елементів правопорушення, необхідних для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків.
5. 05.06.2025 позивач надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 у цій справі, й ухвалити нове рішення, яким:
(1) закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;
(2) стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України на користь позивача відшкодування 29,00 грн матеріальної шкоди та 2 000 000,00 грн моральної шкоди, завданої в результаті незаконних дій суддів Львівського апеляційного суду при прийнятті постанови від 27.06.2022 у справі № 461/240/20. Що спричинило приниження честі, гідності, ділової репутації.
6. Верховний Суд перевірив матеріали касаційної скарги та дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
7. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
9. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
10. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
11. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
12. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставами касаційного оскарження є пункти 1 та 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
13. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.
14. Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень, бути повними та однозначними.
15. У прохальній частині касаційної скарги не зазначені чіткі та однозначні вимоги, які суд касаційної скарги повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку (ухвалити нове рішення і чи закрити провадження у справі чи задовольнити позов). Тому суд звертає увагу скаржника на необхідність конкретизувати вимоги щодо оскарження рішень суду з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції.
16. Отже, подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її змісту, а саме щодо однозначності вимог особи, яка подає скаргу.
17. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом уточнення касаційної скарги з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
18. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
19. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пунктами 5, 6 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 у справі № 905/1392/23 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у цій ухвалі;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам, надавши суду докази такого надіслання з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова