18 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11199/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючої), Власова Ю. Л. та Колос І. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроінж-Буд" (далі - Товариство )
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради
до Товариства
про стягнення 642 816,00 грн,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна академія наук України,
Товариство 06.06.2025 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі № 910/11199/24 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України.
Згідно з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі було подано у 2024 році, де відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року був визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 642 816,00 грн, а отже, з огляду на наведені норми, ціна позову у даній справі не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 514 000 грн).
Так, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2025, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у цій справі, позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з Товариства на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету міста Києва 642 816,00 грн безпідставно збережених грошових коштів пайової участі, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 713, 79 грн.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми.
При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених згаданими підпунктами пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Однак наявності таких випадків з обставин даної справи не вбачається, а скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись частиною п'ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроінж-Буд" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 зі справи №910/11199/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя І. Колос