16 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11780/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025
(головуючий - Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025
(суддя - Маринченко Я.В.)
у справі №910/11780/24
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1
до ІНФОРМАЦІЯ_2
про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_3,
У 2024 році ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною зявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_3 пені.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Державного контракту НОМЕР_3 в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/11780/24 позов задоволено частково, стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 пеню у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_8, в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 у справі №910/11780/24 рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 змінено, викладено його в такій редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_2) пеню у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_5, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_6. В іншій частині позову відмовити».
02.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/11780/24 разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та клопотанням про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.
За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у справі №910/11780/24 є стягнення ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто ціна позову є меншою за п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2024 рік - ІНФОРМАЦІЯ_7), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваних судових рішень, що передбачена пп. "а" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Проте Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.
Суд зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Оскільки предметом спору у справі №910/11780/24 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну ІНФОРМАЦІЯ_1 подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/11780/24 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні не розглядаються.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/11780/24.
2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
О.О. Мамалуй