19 червня 2025 року Справа № 926/2891-б/24 (926/1989/25)
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали
за позовною заявою приватної науково-виробничої фірми “Ольвія», м. Чернівці
про визнання договору дійсним
в межах справи №926/2891-б/24 за заявою ГУ ПФУ у Чернівецькій області про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос»
У провадженні Господарського суду Чернівецької області перебуває справа №926/2891-б/24 про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос» на стадії ліквідаційної процедури.
Приватна науково-виробнича фірма “Ольвія» звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою про визнання договору купівлі нежитлового приміщення дійсним.
Суд, розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, перевіривши її на відповідність вимогам, передбачених ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ч. 1, 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем не визначено відповідача до якого пред'явлено позовну вимогу.
Вимоги до змісту та форми позовної заяви (які є обов'язковими для особи, що звертається до суду) викладені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення повного найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд зазначає, що вказаних вимог позивачем не дотримано. Взагалі не вказано будь - які відомості стосовно відповідача, як і не зазначено про наявність або відсутність електронного кабінету ПНВФ “Ольвія» та не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Однак, позивачем не вказано правові підстави позову та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За змістом п. 1 ч.1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відтак, до позовної заяви не додано доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Крім того, у позовній заяві відсутні відомості передбачені п. 9 ч.3 ст. 162 ГПК України, а саме відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Також, у позовній заяві відсутні відомості передбачені п. 10 ч.3 ст. 162 ГПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір».
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з урахуванням заявлених позовних вимог розмір судового збору, що підлягає сплаті складає 3028,00 грн.
Однак, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху.
Частиною 2 статті 4 ГПК України унормовано право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Крім того, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у справі №990/150/23 від 22.02.2024 зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
У позовній заяві, позивач не вказує яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та не зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює спосіб і строк усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо ж позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Зважаючи на те, що позивачем не дотримано вимог статті 162 ГПК України, враховуючи, що приписи статті 174 ГПК України носять імперативний характер, то суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу вказати відповідача до якого пред'являється позовна вимога.
3. Позивачу в строк протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали усунути названі недоліки та надати до Господарського суду Чернівецької області:
- відомості передбачені п.2 ч.3 ст. 162 ГПК України стосовно відповідача та позивача;
- докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- докази сплати судового збору в сумі 3028,00 грн;
- докази реєстрації електронного кабінету позивача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;
- посилання на правові підстави позову та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
- відомості передбачені п. 9 та п. 10 ст. 162 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 19.06.2025.
Суддя В.В. Дутка