Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
16 червня 2025 року Справа № 922/3192/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.
розглянувши заяву Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (вх. № 13461 від 05.06.2025) про розстрочення виконання рішення, подану у справі
за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код ЄДРПОУ 00032112)
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (адреса: 61037, м. Харків, пр.-т Героїв Харкова, буд. 199; код ЄДРПОУ 05762269)
про стягнення 133814327,05 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Гижко О. Л. (довіреність № ДП24701/25-0010 від 10.01.2025);
відповідача - Бакулін А. С. (виписка з ЄДРПОУ).
У провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/3192/24 за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення 133814327,05 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 позов задоволено частково, та стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (далі - боржник) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - стягувач) 78707439,90 грн основної заборгованості, 4367151,22 грн заборгованість по процентам, 1495832,17 грн 3% річних, 5115309,49 грн індексу інфляції та 710304,65 грн витрат по сплаті судового збору.
Боржник звернувся до суду з заявою (вх. № 13461 від 05.06.2025) про розстрочення виконання рішення, в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 у справі № 922/3192/24 відповідно до графіку, запропонованого у заяві, а саме:
- до 31 липня 2025 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 31 серпня 2025 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 30 вересня 2025 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 31 жовтня 2025 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 30 листопада 2025 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 31 грудня 2025 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 31 січня 2026 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 28 лютого 2026 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 31 березня 2026 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 05 травня 2026 року - 73 684 139, 26 гривень - основної заборгованості, 4 367 151, 22 гривень - заборгованості по процентам; 1 495 832, 17 гривень - 3% річних; 5 115 309, 49 гривень - індекс інфляції; 710 304, 65 гривень - витрат по сплаті судового збору.
Зазначена заява обґрунтована з посиланням на скрутне матеріальне становище підприємства боржника, значне укладення діяльності підприємства в умовах воєнного стану, віднесення його до критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (наказ Міністерства економіки України від 10 січня 2025 року №220), його стратегічне значення для економіки та безпеки України (наказ Міністерства енергетики України від 04 червня 2024 року № 215), та неможливість виконання рішення суду у даній справі без надання розстрочки.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.06.2025 зазначену заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.06.2025.
Боржник надав суду заяву про зміни щодо розстрочення виконання судового рішення у справі 922/3192/24 (вх. № 13888 від 11.06.2025) в якій при розгляді судом заяви просить врахувати, що боржник після винесення рішення в добровільному порядку сплатив частину боргу за рішенням в загальній сумі 523300,64 грн.; що в зв'язку з досягнутими між сторонами у справі домовленостями боржник вважає за необхідне внести зміни до запропонованого графіку розстрочення виконання та викласти його у наступній редакції:
- до 30 червня 2025 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 31 липня 2025 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 31 серпня 2025 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 30 вересня 2025 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 31 жовтня 2025 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 30 листопада 2025 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 31 грудня 2025 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 31 січня 2026 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 28 лютого 2026 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 31 березня 2026 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 30 квітня 2026 року - 500 000, 00 гривень основної заборгованості;
- до 05 травня 2026 року - 72 684 139, 26 гривень - основної заборгованості, 4 367 151, 22 гривень - заборгованості по процентам, 1 495 832, 17 гривень - 3% річних, 5 115 309, 49 гривень - індекс інфляції, 710 304, 65 гривень - витрат по сплаті судового збору.
Стягувач надіслав до суду заяву (вх. № 13957 від 12.06.2025), в якій зазначає про те, що наразі наявні законодавчо визначені підстави для встановлення розстрочки виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 у справі № 922/3192/24 на 12 місяців згідно запропонованого графіку погашення, в частині який передбачає місячну сплату по 500000,00 грн, а залишок заборгованості згідно рішення суду першої інстанції сплачується боржником 05.05.2026. При цьому, стягувач просить також врахувати, що розподіл грошових коштів, які будуть надходити в рахунок погашення заборгованості повинен та буде здійснювати у відповідності до умов п. 6.15 ст. 6 кредитного договору та з урахуванням стягнутих сум згідно рішення.
У судове засідання 16.06.2025 прибули представники сторін, які просили суд задовольнити подану заяву про розстрочення виконання рішення.
Розглянувши заяву боржника (вх. № 13461 від 05.06.2025), суд зазначає.
Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Принцип обов'язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні приписи містяться у ст. 326 ГПК України, а саме, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 кодексу.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстроки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Розстрочка - це спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.
Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим, необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Обов'язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Водночас, на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
З огляду на викладене, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Відтак, особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
В даному випадку судом враховується, що боржник є суб'єктом господарювання, який зареєстрований та веде свою господарську діяльність в м. Харкові. З початку повномасштабного вторгнення боржник, як і інші суб'єкти господарювання в м. Харкові та Харківській області, несе значні збитки завдані воєнними діям, які ведуться в нашій країні та безпосередньо в Харківській області, і вимушений справлятись зі зниженням показників господарської діяльності через зменшення кількості клієнтів, постійним ростом курсу продажу іноземної валюти, котрий прямо впливає на формування ціни на товар, мобілізацією працівників, збільшенням тарифів на оплату комунальних послуг, а також знищенням майна внаслідок військових дій, і необхідністю пошуку грошових коштів на відновлення пошкодженого майна, а також придбання нового на заміну знищеному.
Зокрема, як свідчать матеріали справи, підприємство боржника за час війни неодноразово зазнавали обстрілів з боку військ РФ в результаті чого зазнали руйнувань та пошкоджень приміщення підприємства, Зазначене підтверджується витягами з ЄРДР, рапортами на адресу начальника відділу Спеціальної поліції ГУНП в Харківській області, експертними висновками.
Зокрема, протягом лютого 2022 р. - вересня 2024 р підприємство зазнало:
- 2 обстріли з крупнокаліберної артилерії;
- 2 обстріли з реактивних систем залпового огню;
- 12 ракетних обстрілів;
- 3 бомбових (КАБ) удари.
Загальна сума заподіяної боржнику внаслідок неодноразових обстрілів матеріальної шкоди відповідно до висновків Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» складає 577,8 млн. грн. Оцінка пошкодженого та знищеного майна повністю не закінчена й наразі триває. У результаті зазначених обставин, пов'язаних з неспровокованою війною, господарська діяльність боржника зазначала значних втрат.
Як результат, боржник перебуває в скрутному матеріальному становищі, вимушений звертатись до фінансових установ для отримання кредитних коштів, котрі дозволять частково покривати понесені збитки, поповнювати обігові кошти з метою підтримання рівня господарських операцій для отримання доходу.
Окрім того, судом враховується, що підприємство боржника на підставі наказу Міністерства енергетики України від 04.06.2024 № 215 є підрядником підприємств паливно - енергетичного комплексу України (ПрАТ “Укргідроенерго», АТ “НАЕК “Енергоатом», ПАТ “Центренерго», ТОВ “ДТЕК»), спеціалісти якого разом з енергетиками з самого початку збройної агресії приймають участь у відновлені пошкоджених (зруйнованих) внаслідок ворожих обстрілів енергогенеруючих потужностей України.
Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 10 січня 2025 року №220, підприємство боржника також є критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Одночасно з цим, підприємство боржника підтримує роботу об'єктів цивільного захисту населення міста Харкова, оскільки на території Заявника знаходяться декілька стратегічних об'єктів цивільного захисту населення. Заявник включений до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015
Відповідно до Наказу Фонду державного майна України №764 від 08.06.2024, розпорядження Кабінету Міністрів України № 36-р від 16.01.2019 підприємство боржника включено до переліку підприємств, державні пакети акцій яких підлягають приватизації.
Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 №2269-VIII, зокрема ч.4 ст. 12, передбачено ряд обмежень у здійсненні господарської діяльності суб'єктом (підприємством), щодо якого розпочато процедуру приватизації на весь період її проведення, а також особливий порядок розпорядження його майном. Все це призводить до зменшення швидкості виконання господарських операцій, а тому й до зменшення можливості швидкого виконання рішення суду по цій справі, тим більше, враховуючи, великий розмір сум, що підлягають сплаті за рішенням.
Суд також враховує, що стягнення з боржника одночасно грошових коштів на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 у даній справі, буде мати своїм наслідком настання додаткових надзвичайно негативних наслідків та може, в кінцевому результаті, слугувати причиною для ініціювання відносно боржника процедури банкрутства. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що на сьогоднішній день на рахунках боржника недостатньо коштів для добровільного виконання судового рішення одним платежем. У свою чергу, відкриття стягувачем виконавчого провадження заблокує господарську діяльність підприємства боржника та призведе до арешту рахунків боржника. При цьому, оскільки, на рахунках боржника відсутні кошти у достатній кількості, орган примусового виконання судових рішень не зможе забезпечити стягнення суми боргу. Разом з тим накладені арешти призведуть до того, що боржник не матиме можливості отримувати замовлення на товар та отримувати прибуток, або ж поповнювати свої обігові кошти для виконання рішення суду. При цьому, неможливість ведення господарської діяльності та отримання відповідного прибутку зумовить неможливість виконання інших зобов'язань боржника, зокрема, своєчасної виплати заробітної плати своїм працівникам.
З огляду на викладене, керуючись принципами розумності та справедливості, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, характер здійснюваної ними господарської діяльності, її суспільне значення, враховуючи необхідність дотримання балансу і рівноваги інтересів позивача та відповідача, а також зважаючи на те, що заявник наразі позбавлений можливості одночасно виконати рішення суду у зв'язку з своїм незадовільним, скрутним матеріальним (фінансовим) станом, що знайшло своє підтвердження матеріалами справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви боржника та розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 у справі № 922/3192/24 на 1 рік терміном до 05.05.2026 шляхом здійснення платежів на розрахунковий рахунок стягувача за таким графіком:
- до 30 червня 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 31 липня 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 31 серпня 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 30 вересня 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 31 жовтня 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 30 листопада 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 31 грудня 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 31 січня 2026 року - 500000, 00 грн;
- до 28 лютого 2026 року - 500000, 00 грн;
- до 31 березня 2026 року - 500000, 00 грн;
- до 30 квітня 2026 року - 500000, 00 грн;
- до 05 травня 2026 року - 84372736,79 грн.
При прийнятті даної ухвали судом враховується, що відповідач вже частково погасив перед позивачем існуючу заборгованість за рішенням суду, а саме:
11432, 64 грн (платіжна інструкція № 2616 від 08.05.2025);
11868, 00 грн (платіжна інструкція № 2617 від 08.05.2025);
500000, 00 грн (платіжна інструкція № 3106 від 30.05.2025).
Таким чином, сплачені кошти не враховуються при наданні розстрочки у виконанні рішення.
Окрім того, при винесенні ухвали судом враховуються і доводи стягувача стосовно того, що розподіл грошових коштів, які будуть надходити в рахунок погашення заборгованості повинен здійснювати у відповідності до умов п. 6.15 ст. 6 кредитного договору та з урахуванням стягнутих сум згідно рішення.
Суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.
Також судом враховується, що за практикою Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п.1 ст. 6 Конвенції (див. Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).
Керуючись ст. 233-235, 254-255, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (вх. № 13461 від 05.06.2025) про розстрочення виконання рішення (з урахуванням заяви про зміни (вх. № 13888/25 від 11.06.25) задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 по справі № 922/3192/24 зі сплатою грошових коштів стягнутих за цим рішенням в загальній сумі 89872736,79 грн. за наступним графіком:
- до 30 червня 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 31 липня 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 31 серпня 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 30 вересня 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 31 жовтня 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 30 листопада 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 31 грудня 2025 року - 500000, 00 грн;
- до 31 січня 2026 року - 500000, 00 грн;
- до 28 лютого 2026 року - 500000, 00 грн;
- до 31 березня 2026 року - 500000, 00 грн;
- до 30 квітня 2026 року - 500000, 00 грн;
- до 05 травня 2026 року - 84372736,79 грн.
Якщо останній день терміну сплати припадає на вихідний (неробочий) день, останнім днем сплати є перший після нього робочий день.
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в строк та порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України з урахуванням вимог п. 4 Прикінцевих положень ГПК України та п. 17.5 перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 19.06.2025
Суддя О.І. Байбак