Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1466/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вул.Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ 31557119)
до Фізичної особи - підприємця Подвойського Михайла Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 26 460,67 грн
без виклику учасників справи
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" 29.04.2025 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Подвойського Михайла Юрійовича про стягнення з відповідача на користь позивача:
- заборгованості за невиконання зобов'язань за споживання теплової енергії без укладання договору в сумі 6 169,08 грн за період: листопад 2019 - листопад 2021;
- 3% річних в сумі 618,03 грн за період: 25.07.2021 - 24.04.2025 грн;
- інфляційних втрат у сумі 2 607,00 грн за період: 01.08.2021 - 24.04.2025;
- заборгованості за невиконання зобов'язань по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 15 391,74 грн за період: грудень 2021 - квітень 2023;
- заборгованості за абонентську плату за спожиту теплову енергію по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 365,62 грн за період: грудень 2021 - вересень 2023;
- заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 1 309,20 грн за період: липень 2022 - вересень 2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач фактично спожив теплову енергію на потреби опалення приміщення з листопада 2019 по листопад 2021, що підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваного сезону та актами про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону, проте, в порушення умов вищевказаних договорів та приписів чинного законодавства, не здійснив оплату за надані позивачем послуги.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2025 позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/1466/25; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Вказаною ухвалою відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Проте, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 01.05.2025 двічі була надіслана на адресу відповідача (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), проте повернута до господарського суду без вручення адресатові - за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем) належить до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Згідно ст.13 ГПК України , кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов"язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч.2 ст.252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, фізичній особі - підприємцю Подвойському Михайлу Юрійовичу (відповідач) на праві власності належать нежитлові приміщення підвалу № 1-;-8 в літ. "А-4", загальною площею 106,7 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Руставелі, 46/48.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки КП "Харківські теплові мережі" (позивач) здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальних сезонах 2019-2020; 2020-2021 позивач здійснював постачання теплової енергії у приміщення відповідача.
Згідно зі ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", основним обов'язком споживача теплової енергії є, між іншим, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Проте, в порушення ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", відповідач не уклав договір з позивачем та отримував теплову енергію на потреби опалення за відсутності письмового договору.
Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення з листопад 2019 по листопад 2021 підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваного сезону та актами про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону.
Крім того, факт споживання відповідачем теплової енергії за вказаний період також підтверджується актами обстеження системи теплоспоживання об'єкту №ВНОТ/4424 від 17.09.2019; № 178/3778 від 17.03.2020; № 178/4187 від 01.02.2021.
Приміщення відповідача оснащене приладом обліку.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17800-9228) обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення без укладання договору в сумі 6 169,08 грн, яка утворилася за період: листопад 2019 - листопад 2021; інфляційні втрати в сумі 2 607,00 грн за період: 01.08.2021 - 24.04.2025; 3% річних в сумі 618,03 грн за період: 25.07.2021 - 24.04.2025.
Позивачем відповідачу направлялися рахунки-фактури, які сплачені не були.
Також, на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022), на офіційному сайті Позивача www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір-1). Договір-1 є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021. Договір-1 укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором складається з:
- плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства;
- плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, нежитлові приміщення за вказаною адресою розташовані в житловому будинку, починаючи з 01.12.2021, надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі Договору-1.
Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.
Відповідно до положень п. 51 Договору-1, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Згідно з п. 4 Договору-1, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Тобто, факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії в опалювальних періодах 2021-2022; 2022-2023 є фактом приєднання Відповідача до умов Договору-1 (акцептування договору).
Факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваних сезонів, та відключення наприкінці опалюваних сезонів.
Відповідно до п. 5 Договору-1, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
За умовами п. 32 Договору-1, плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Відповідно до п. 30 Договору-1, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.
Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку Відповідача (17801-9228) обліковується заборгованість по Договору-1 в сумі 15 757,36 грн, де: заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 15 391,74 грн, яка утворилася за період: грудень 2021 - квітень 2023; абонентська плата за спожиту теплову енергію в сумі 365,62 грн, яка утворилася за період: грудень 2021 - вересень 2023.
Позивачем відповідачу направлялися рахунки-фактури, які останнім сплачені не були.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (Договір-2), який укладається з урахуванням ст.ст. 11, 633, 634, 641, 642 ЦК України та опублікований на офіційному сайті позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022.
Згідно з положеннями пункту 30 Договору-2, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до п. 4 Договору-2, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору), є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.
Згідно з п. 5 Договору-2, виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.
Відповідно до п. 6 Договору-2, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.
Згідно з п. 13 Договору-2, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами готовності житлового будинку до опалювального періоду.
Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17801-9228) обліковується заборгованість по Договору-2 за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання в сумі 1 309,20 грн, яка утворилася за липень 2022 - вересень 2023.
Позивачем відповідачу направлялися рахунки-фактури, проте вони сплачені не були.
Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача становить 26 460,67 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт надання позивачем відповідачу послуг з постачання теплової енергії, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем та їх вартість, а також вартість абонентської плати підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Строк оплати наданих послуг та абонентської плати, відповідно до умов вищевказаних договорів та ч. 1 ст. 530 ЦК України, є таким, що настав.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав законними та обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 2607,00 грн за період: 01.08.2021 - 24.04.2025; 3% річних в сумі 618,03 грн за період: 25.07.2021 - 24.04.2025, нарахованих за прострочення оплати за спожиту теплову енергію на потреби опалення без укладання договору по особовому рахунку відповідача (17800-9228).
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав своїх заперечень на позов та доказів сплати заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" є законними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Подвойського Михайла Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037; р/р НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МВФ 351823; код ЄДРПОУ 31557119):
- заборгованість за невиконання зобов'язань за споживання теплової енергії без укладання договору в сумі 6 169,08 грн за період: листопад 2019 - листопад 2021;
- 3% річних в сумі 618,03 грн за період: 25.07.2021 - 24.04.2025;
- інфляційні в сумі 2 607,00 грн за період: 01.08.2021 - 24.04.2025;
- заборгованість за невиконання зобов'язань по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 15 391,74 грн за період: грудень 2021 - квітень 2023;
- заборгованість за абонентську плату за спожиту теплову енергію по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 365,62 грн за період: грудень 2021 - вересень 2023;
- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 1 309,20 грн, за період: липень 2022 - вересень 2023;
- витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "19" червня 2025 р.
Суддя Н.М. Кухар