Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1379/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків
до 1.Фізичної особи-підприємця Юсефа Аміна Еліаса, м.Харків , 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Подвір'я.ЛТД", м.Харків
про стягнення коштів 56 748,80 грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Юсефа Аміна Еліаса, Товариства з обмеженою відповідальністю "Подвір'я.ЛТД" про солідарне стягнення з відповідачів за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 069583 від 01.01.2019 р. заборгованості зі спожитої електричної енергії у розмірі 43949,43 грн. за серпень 2024 р. та грудень 2024 р, 3% річних у розмірі 3310,67 грн. за період з 01.07.2023 р. по 31.01.2025 р. та інфляційніх втрат у розмірі 9488,70 грн. за період з липня 2023 р. по січень 2025 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізична особа-підприємець Юсеф Амін Еліас, в порушення умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги № 069583 від 01.01.2019 р. та приписів чинного законодавства, не здійснив своєчасну та належну оплату за спожиту електричну енергію. Оскільки власником нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, буд. 14 є ТОВ “ПОДВІР'Я.ЛТД», а договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №069583 від 01.01.2019 укладено саме з ФО-П Юсеф Аміном Еліасом, позивач вважає, що вказане є підставою для стягнення з відповідачів в солідарному порядку наявної заборгованості за Договором №069583 від 01.01.2019.
Ухвалою суду від 21.04.2025 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Перший відповідач у справі - фізична особа-підприємець Юсеф Амін Еліас свого права на подання відзиву на позовну заяву не реалізував. Оскільки перший відповідач на час відкриття провадження у справі не мав зареєстрованого електронного кабінету, ухвала Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 21.04.2025 була надіслана засобами поштового зв'язку на належну адресу першого відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку було повернуто на адресу суду без вручення адресату з довідкою відділення оператора поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 тощо.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду Харківської області від 21.04.2025 по справі №922/1379/25 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать, що перший відповідач був повідомлений належним чином про розгляд даної справи.
Другому відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Подвір'я.ЛТД" ухвала Господарського суду Харківської області від 21.04.2025 в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлялась в електронному вигляді до Електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС.
Втім, другий відповідач своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позовну заяву.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Тобто, подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.
За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов'язком) відповідачів і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачами відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідачів за наявними у справі матеріалами.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та докази, надані позивачем до позовної заяви, суд встановив таке.
Згідно з пункту 3.2.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Відповідно до пункту 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.
Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з пунктом 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Пунктом 4.3 Правил передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Вимогами п. 9.1.1 Розділу ХІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Отже, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем позивач проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вище вимог та показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.
Змістом пункту 3.2.1. Правил визначено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного Договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ Харківенергозбут zbutenergo.kharkov.ua.
Оскільки першим відповідачем було подано підписану заяву-приєднання та фактично спожито електричну енергію договір вважається укладеним на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 069583 від 01.01.2019 року (далі договір ) на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів (далі комерційна пропозиція).
Порядок розрахунків за Договором № 069583 від 01.01.2019 р. визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, яка є невід'ємним додатком до Договору.
Згідно п. 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 5.8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Пунктом 5.9 та п. 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.
Відповідно до п. 5.10 Договору оплата рахунку Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в Комерційній пропозиції №1 для малих непобутових споживачів, яка є додатком № 3 до цього Договору.
Умовами п. 3 комерційної пропозиції № 1, передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.
Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється споживачем шляхом множення чинної у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію, що включає в себе ціну на постачання електричної енергії і розподіл електричної енергії на фактичний обсяг відпущеної електроенергії за відповідний попередній період. Попередня оплата здійснюється споживачем самостійно до початку найближчого наступного розрахункового періоду.
Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію, в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.
Відповідно до п. 6.2 договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Пунктом 4 комерційної пропозиції № 1, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Відповідно до п. 6 Комерційної пропозиції №1 споживач здійснює оплату за послугу з розподілу електричної енергії через Постачальника з наступним переведенням цієї оплати Постачальником оператору системи розподілу.
Згідно з переданими даними від АТ “Харківобленерго» першому Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію.
За серпень 2024 р. було спожито 6151 кВт*г та нараховано суму 60863,90 грн. з ПДВ. Рахунок, акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2024 р. було направлено засобами поштового зв'язку 06.09.2024 р.Строк оплати рахунку до 13.09.2024 року.
За грудень 2024 р. було спожито 144 кВт*г та нараховано суму 1425,53 грн. з ПДВ. Рахунок, акт приймання-передачі електричної енергії за жовтень 2024 р. було направлено засобами поштового зв'язку 14.01.2025 р. Строк оплати рахунку до 21.01.2025 року.
Позивач зазначає, що станом на момент подання даної позовної заяви до суду за першим відповідачем обліковується заборгованість за спожиту електричну енергію за серпень 2024 р. та грудень 2024 р. у розмірі 43949,43 грн.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1. договору).
Умовою п. 7 комерційної пропозиції № 1 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції, постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за коже день прострочки та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ Харківенергозбут як постачальник, виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, проте перший відповідач умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконав, внаслідок чого відповідачу нараховано до стягнення 3% річних за період з 01.07.2023 р. по 31.01.2025 р. у розмірі 3310,67 грн. та інфляційні втрати за період з лютого 2023 р. по листопад 2024 р, у розмірі 9488,70 грн.
Згідно зі ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У статтях 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 ГК України).
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Таким чином, перевіривши розрахунки позивача заборгованості за спожиту електричну енергію, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що відповідні розрахунки є вірними, вони не спростовані першим відповідачем та вони відповідають нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення з першого відповідача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення спірної заборгованості з другого відповідача, як солідарного боржника, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, другий відповідач у справі ТОВ “ПОДВІР'Я.ЛТД» є лише власником об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, буд. 14, яке зазначено як об'єкт енергоспоживання в Договорі №069583 від 01.01.2019.
При цьому другий відповідач не є стороною Договору №069583 від 01.01.2019 та не має обов'язків щодо оплати електричної енергії, яка споживається Споживачем за даним договором, у тому числі солідарних.
Слід також зазначити, що наявні в матеріалах справи рахунки на оплату електричної енергії та акти приймання-передачі електричної енергіїі були сформовані ПрАТ "Харківенергозбут" саме на ФОП Юсефа Аміна Еліаса, як на особу, на яку за Договором №069583 від 01.01.2019 покладені обов'язки з оплати електричної енергії, яка була спожита останнім в межах цього договору.
В той же час, відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Будь-яких інших доказів того, що ТОВ “ПОДВІР'Я.ЛТД» здійснювало споживання електричної енергії за Договором №531042 від 01.01.2019 у спірному періоді матеріали справи не містять.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог до ТОВ “ПОДВІР'Я.ЛТД» слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на першого відповідача, оскільки спір у даній справі виник внаслідок саме його неправильних дій.
Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Юсефа Аміна Еліаса (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 42206328) заборгованість за електричну енергію в розмірі 43 949 грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 3310 грн. 67 коп., інфляційні втрати у розмірі 9488 грн. 70 коп, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
У задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОДВІР'Я.ЛТД» відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "19" червня 2025 р.
Суддя С.Ч. Жельне