Справа № 212/5392/25
1-кп/212/603/25
18 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , в режимі відеоконференції:обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , провівши відкрите судове засідання в місті Кривому Розі, по кримінальному провадженню стосовно: ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-
В провадження судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 надійшло вищевказане кримінальне провадження.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосований запобіжний захід - тримання під вартою, останній день тримання під вартою 26.06.2025 року.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання і вважав доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на ризики вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від органу досудового розслідування чи суду, а також впливу на свідків. Оскільки розглянути кримінальне провадження до закінчення дії запобіжного заходу не виявляється можливим просив продовжити його дію.
Обвинувачений та захисник заперечували щодо продовження строку тримання під вартою, просили розглянути можливість визначення альтернативного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, оскільки тримання під вартою є досить суровим запобіжним заходом. Зазначили, що обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки (одружений, має двох доньок на утриманні), постійне місце проживання.
Як слідує з обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину - санкція статті якого передбачає позбавлення волі стоком від п'яти до дванадцяти років.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов'язків; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу тримання під вартою суд враховує стадію судового розгляду, дані про особу обвинуваченого; тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому наявні ризики, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд враховує, що на час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, судовий розгляд не може бути закінчений з об'єктивних причин.
Суд зважає, що тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
В Україні введено воєнний стан, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу обвинуваченого, додатково свідчить про правильність доводів прокурора, оскільки в зазначених умовах здійснення контролю за обвинуваченим правоохоронними органами, в разі застосування до нього інших більш м'яких запобіжних заходів є ускладненим.
Верховна Рада України 6 лютого прийняла у першому читанні за основу і в цілому Строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року на 90 діб. Триває широкомасштабна агресія рф проти України. Під час постійних ракетних атак та збройної агресії ризик переховування осіб, значно зростає погіршення загальної ситуації безпеки та підвищується необхідність в посиленні заходів щодо забезпечення національної безпеки.
Суд зазначає, що ця обставина не залежить від обвинуваченого, проте вона об'єктивно існує та її не можна не враховувати. Ворог значно посилив атаки на інфраструктуру України. Тривають російські масовані ракетно-дронові атаки. Ці атаки носять системний характер. Отже застосування засобів електронного контролю досить обмежене і не є наразі достатньо ефективним.
Доказів того, що стан здоров'я ОСОБА_4 не допускає тримання його під вартою, суду не надано, а тому перешкод для утримування його в умовах ДУ «ХАРКІВСЬКОГО СЛІДЧОГО ІЗОЛЯТОРУ» немає.
На підставі викладеного та з метою забезпечення участі обвинуваченого в розгляді кримінального провадження, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому строк дії заходу забезпечення кримінального провадження (запобіжного заходу) у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Що стосується посилання захисниці на обрання альтернативного запобіжного заходу, суд вважає, що враховуючи обставини злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , підстави для визначення застави у зазначеному кримінальному провадженні відсутні. Крім того, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Щодо заяви про надання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 дозволу на побачення, суддя зазначає наступне.
Згідно ст. 1 Закону України "Про попереднє ув'язнення", тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про попереднє ув'язнення" побачення з родичами або іншими особами може надавати взятим під варту адміністрація місця попереднього ув'язнення лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин.
Відповідно до п. 1 Розділу 4 (Правила поведінки в СІЗО ув'язнених і засуджених) Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5 ув'язнені і засуджені особи мають право, зокрема - зустрічатися з родичами та іншими особами.
Враховуючи, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися із заявою про надання побачень із ОСОБА_4 , а обвинувачений ОСОБА_4 , який перебуває у ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ "ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР" має право на побачення в порядку, визначеному ст. 12 Закону України " Про попереднє ув'язнення" та виявив бажання у побаченнях із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , суд дійшов висновку про задоволення вказаної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 199, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою в умовах ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ "ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР"до 15 СЕРПНЯ 2025 року включно без визначення застави.
Надати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дозвіл на побачення із обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебуває у ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ "ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР".
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст судового рішення складено 18 червня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1