Справа № 201/6441/25
Провадження №1-кс/201/2432/2025
Іменем України
02 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП№2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27 вересня 2023 року про закриття кримінального провадження №12023041650001373 від 05 вересня 2023 року,
ОСОБА_3 , через свого адвоката ОСОБА_5 23 травня 2025 року звернувся до Соборного районного суду міста Дніпра зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП№2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27 вересня 2023 року про закриття кримінального провадження №12023041650001373 від 05 вересня 2023 року.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначив, що в провадженні СВ ВП№2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12023041650001373 від 05 вересня 2023 року. Вказане кримінальне провадження було закрито постановою від 27 вересня 2023 року, про що скаржник дізнався 14.05.2025 року, отримавши відповідь на свій запит поданий до Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра. Заявник вважає, що досудове розслідування проведене поверхнево, з порушенням ст. 91 КПК України, а постанова підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, ОСОБА_3 просив визнати незаконною та скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12023041650001373 від 05 вересня 2023 року, ухвалену 27 вересня 2023року слідчим СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 .
Скаржник та/або його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, місце та час судового засідання були повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі сторони заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Представник ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ст. 107 КПК України у зв'язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Судом вжито заходів для отримання матеріалів кримінального провадження № 12023041650001373 від 05 вересня 2023 року шляхом направлення ухвали судді до органу досудового розслідування, які були надані суду 30 травня 2025 року.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, слідчим СВ ВП№2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 27 вересня 2023 року було ухвалено постанову про закриття кримінального провадження № 12023041650001373 від 05 вересня 2023 року.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим, прокурором всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).
Постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
В матеріалах кримінального провадження № 12023041650001373 від 05 вересня 2023 року наявна постанова слідчого СВ ВП№2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27 вересня 2023 року про закриття кримінального провадження, однак мотивувальна частина вказаної постанови не містить належного обґрунтування, що є суттєвим порушення вимог Закону.
Ухвалюючи постанову, слідчий виходив з того, що заявник вже звертався до поліції із заявою про нанесення легких тілесних ушкоджень, заява була прийнята та матеріали внесенідо ЄРДР за ч.2 ст.125 КК України відносно ОСОБА_6 й на даний час кримінальне провадження направлено до суду. Між тим, відомості про кримінальне провадження № 12023041650001373 від 05 вересня 2023 року внесені за ч.2 ст. 296 КК України й за змістом оскаржуваної постанови не можливо встановити, що обидва кримінальні провадження стосуються одного епізоду, відповідні фабули не наведені.
Слід зазначити, що органом досудового слідства 05 вересня 2023 року були внесені відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення, а 27 вересня 2023 року кримінальне провадження вже було закрито.
Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015 р., п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).
При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчій є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
При здійсненні відновленого досудового розслідування цього провадження органу досудового розслідування необхідно перевірити викладені заявником обставини, виконати необхідні дії і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення відносно подальшого провадження у даному провадженні, яке має бути належним чином вмотивованим з всебічним, повним аналізом доводів викладених скаржником.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи наведене, скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП№2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27 вересня 2023 року про закриття кримінального провадження №12023041650001373 від 05 вересня 2023 року, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 25, 110, 303-307 КПК України, суд,
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову слідчого СВ ВП№2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27 вересня 2023 року про закриття кримінального провадження №12023041650001373 від 05 вересня 2023 року - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1