Справа № 201/7637/25
Провадження № 1-кс/201/2866/2025
19 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого в ОВС СВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000286, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22025050000000286, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2025, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.05.2023 громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території а саме у м. Макіївка, Донецької області, діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з ідеологічних мотивів, підтримуючи воєнну агресію РФ на території України, переслідуючи єдиний кримінально протиправний намір, направлений на сприяння державі агресору російській федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області добровільно зареєструвався кандидатом у депутати «Всеросийская политическая партия «Единая Россия», з метою бути обраним до вказаного органу окупаційної влади, тобто взяв участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території у Донецькій області. Відповідно до т.зв. «Итогового списка кадидатов», складеного з 57 осіб, ОСОБА_5 був зареєстрований під номером 15 за підсумками попереднього голосування по кандидатам міського округу Макіївка.
Вибори на території тимчасово окупованої території м. Макіївка, Донецької області, в «народный совет» Донецької народної республіки та органи «муниципального самоуправления» були проведені відповідно до Російського законодавства та відбувались з 08 по 10 вересня 2023 року.
За повідомленням так званої «Избирательной комиссии Донецкой Народной Республики» від 11.09.2023 підтверджено спроможність та легітимність виборчого процесу та зазначено результати виборів депутатів Макіївської міської ради ДНР першого скликання. Відповідно до списку кандидатів, які були висунутими виборчим об'єднанням «Макеевское местное отделение Всероссийской политической партии «Единая Россия» пройшов ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Макіївка, Донецької області, продовжуючи свій умисел на сприяння державі агресору російській федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області добровільно, без фізичного примусу, за результатами так званих «виборів» обраний «депутатом» до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території - до політичної партії окупаційної адміністрації «всероссийская политическая партия Единая Россия».
З 18.09.2023 ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Макіївка, Донецької області, за адресою: площа Совєтська, буд. 1, Центрально-Міський район, м.Макіївка, Донецької області, будучи депутатом Макіївської міської ради донецької народної республіки від «всеросийская политическая партия Единая Россия» приступив до виконання своїх депутатських обов'язків, взявши участь у проведенні першої сесії Макіївської міської ради, під час якої: обрано голову та заступників голови Макіївської міської ради ДНР; а також, прийняті рішення про тимчасовий регламент Макіївської міської ради ДНР; тимчасовий регламент Макіївської міської ради ДНР та про затвердження складу постійних комітетів Макіївської міської ради; про затвердження Положення про постійні комітети Макіївської міської ради; про порядок обрання голови знову створеного міського округу з числа кандидатів, що представлені Головою суб'єкту російської федерації; про затвердження муніципальних правових актів Макіївської міської ради; про затвердження порядку організації та проведення публічних заслуховувань на території муніципального утворення; про встановлення Порядку обліку пропозицій за проектом Статуту міського округу Макіївка та участь громадян у його обговоренні та про призначення публічних заслуховувань для обговорення проекту Статуту міського округу Макіївка Донецької Народної Республіки.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Згідно з ч.5 ст. 111-1 КК України - добровільне зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до відомостей з ТСЦ 1452 РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській обл. Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, отримано інформацію щодо наявності рухомого майна, яке належить ОСОБА_5 на праві власності:
-автомобіль марки KIA SORENTO, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2003 року, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.12.2012.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
За таких обставин, зазначене майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає конфіскаці.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.
Слідчий у судове засідання для розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Під час судового засідання було встановлено, що 30.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
Постановою слідчого від 10.06.2025 ОСОБА_5 було оголошено у розшук.
Доведено, що відповідно до відомостей з ТСЦ 1452 РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській обл. Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, отримано інформацію щодо наявності рухомого майна, яке належить ОСОБА_5 на праві власності:
-автомобіль марки KIA SORENTO, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2003 року, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.12.2012.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п.3 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Також було встановлено, що санкція ч.5 ст. 111-1 КК України - добровільне зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС СВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000286, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- автомобіль марки KIA SORENTO, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2003 року, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.12.2012.
Заборонити розпоряджатися, користуватися та відчужувати вказане майно на час досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1