Справа № 211/6782/25
Провадження № 2-а/211/170/25
про залишення позову без руху
18 червня 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Рагозіна С.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою адвоката Новака Артура Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
17 червня 2025 року до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вказана позовна заява.
У позовній заяві представник позивача - адвокат Новак А.М. просить суд скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу серії ЕНА № 3791082 від 04.01.2025 року на підставі ч.2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його складу та події адміністративного правопорушення.
В позові просить визнати причину пропуску процесуального строку на оскарження постанови поважною та поновити його, оскільки позивач ОСОБА_1 є юридично необізнаною особою, який звернувся до Центру надання безоплатної вторинної правничої допомоги 08 січня 2024 року, а тільки 15 січня 2025 року йому було призначено адвоката для надання правничої допомоги.
Також до позовної заяви додане клопотання представника позивача - адвоката Новака А.М. про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору при зверненні до суду з адміністративним позовом, оскільки позивач ОСОБА_1 не має наразі коштів для сплати судового збору, оскільки має незначні доходи, що підтверджується довідкою про доходи, є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 10.09.2023 по теперішній час. Довідкою від 11.11.2024 № 5710 підтверджено безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, строк, передбачений частиною другою статті 286 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Вивчивши матеріали справи, суддя вважає причину пропуску процесуального строку для звернення до суду з адміністративним позовом адвоката Новака А.М. в інтересах ОСОБА_1 поважною, а тому строк для оскарження постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення серії ЕНА № 3791082 від 04.01.2025 року підлягає поновленню.
Щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, суддя зазначає таке.
Відповідно до частин третьої, четвертої ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, тобто враховуючи майновий стан сторони.
Отже, для вирішення питання про можливість звільнення сторони від сплати судового збору суд має дослідити її майновий стан.
До матеріалів позову позивач долучив своє пенсійне посвідчення про встановлення 3 групи інвалідності, довідку про доходи про отримання пенсії по інвалідності за березень-серпень 2024 року, електроне свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження малолітньої дитини, військовій квиток, довідку про проходження військової служби.
Разом з тим, суддя вважає, що позивачем надана не повна інформація про доходи ОСОБА_1 , зокрема, не надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, документи про нарахування субсидії, соціальної допомоги малозабезпеченим тощо. Крім того, відповідно до постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 3791082 від 04.01.2025 року, транспортний засіб SKODA OCTAVIA ЕО 40406 належить ОСОБА_1 , що не свідчить про його скрутний майновий стан.
Щодо посилання представника позивача на п. 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та заявлено про звільнення його від сплати судового збору, то суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору,платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до пункту 12, 13 частини першої статті 5 вказаного Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; ) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом Українивід 22.10.1993№ 3551-XII«Про статусветеранів війни,гарантії їхсоціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
За змістом частини другої статті 22Закону №3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені устатті 12 цього Закону. Серед яких права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з позовними вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі немає.
Аналіз пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV «Про судовий збір» в сукупності з частиною 2статті 22 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, які стосуються пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.10.2020 справі №240/934/20.
Отже, навіть сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів. Крім того, копію посвідчення учасника бойових дій до матеріалів справи не долучено.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV «Про судовий збір» суд має врахувати предмет та підстави позову, а також перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей12,22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 листопада 2023 року у справі № 520/10453/23 (адміністративне провадження № К/990/29530/23) зазначив, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIсуд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей12,22 Закону № 3551-XII.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та від 20.01.2021 у справі №9901/258/20.
Згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір»(щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір»в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5Закону України«Про судовийзбір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24) зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIз урахуванням вимог статей12та22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Оскільки, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, що навіть при наявності у позивача статусу учасника бойових дій, не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту особи із таким статусом, тому він не звільняється від сплати судового збору на підставі викладеного.
Таким чином, суддя дійшла висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору при поданні адміністративного позову про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 5 ст.4ЗаконуУкраїни «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., або він має надати документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону, за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Довг.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA778999980313181206000004647
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу (назва суду, де розглядається справа).
Таким чином, позовна заява адвоката Новака А.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, її необхідно залишити без руху і надати позивачеві строк для виправлення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 118, 161, 286 КАС України, суддя
поновити процесуальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом адвоката Новака Артура Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3791082 від 04.01.2025 року.
Адміністративну позовну заяву адвоката Новака Артура Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.
Надати позивачеві надати строк для сплати судового збору, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dv.dp.court.gov.ua/sud0411/gromadyanam/csz.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С. О. Рагозіна