17.06.2025 Справа № 914/422/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
за первісним позовом: Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ “Ощадбанк», м. Львів
до відповідача-1: Приватного підприємства “Львів-Полімер», с. Ременів, Львівський р-н., Львівська обл.,
до відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Сушиця, Самбірський р-н., Львівська обл.,
до відповідача-3: ОСОБА_2 , м. Львів
до відповідача-4: ОСОБА_3 , м. Львів
про: стягнення 1 713 162, 33 грн.
та за зустрічним позовом: Приватного підприємства “Львів-Полімер», с. Ременів, Львівський р-н., Львівська обл.,
до відповідача: Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ “Ощадбанк», м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом-1: ОСОБА_1 , с. Сушиця, Самбірський р-н., Львівська обл.,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом-2: ОСОБА_2 , м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом-3: ОСОБА_3 , м. Львів,
про: визнання недійсними Договору кредитної лінії, договорів поруки та іпотечного договору
за участю представників сторін за первісним позовом:
від позивача: Романова Н.В.;
від відповідача-1: Шиян М.В.;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився;
від відповідача-4: не з'явився;
встановив:
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за первісним позовом Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ “Ощадбанк» до Приватного підприємства “Львів-Полімер», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 1 713 162, 33 грн та за зустрічним позовом Приватного підприємства “Львів-Полімер» до Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ “Ощадбанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсними Договору кредитної лінії, договорів поруки та іпотечного договору.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.
16.06.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Приватного підприємства “Львів-Полімер», надійшла заява про зміну предмета зустрічної позовної заяви (Вх. № 2598/25). В обґрунтування заяви зазначено, що на момент подання первісного зустрічного позову ПП "Львів-Полімер" виходило з позиції, що умови кредитного договору № ДК2063-1464 від 10.08.2022, укладеного з Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", є несправедливими, а сам договір - таким, що порушує принципи державної допомоги, визначені законодавством України та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. З огляду на це, позивач за зустрічним позовом вимагав визнати вказаний договір недійсним. Однак у поданій заяві ПП "Львів-Полімер" зазначає, що з метою забезпечення більш ефективного, справедливого та пропорційного захисту своїх прав, вважає за доцільне змінити предмет позову. Зокрема, підприємство просить суд, визнати недійсним укладений між Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) та Приватним підприємством “Львів-Полімер» (код ЄДРПОУ 13818110) Договір кредитної лінії від 10.08.2022 № ДК2063-1464 через наявність несправедливих умов та порушення принципів державної допомоги; Зобов'язати Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) здійснити перерахунок процентів за Кредитним договором № ДК2063-1464 від 10.08.2022, застосувавши процентну ставку 7% річних з дня настання прострочення, яке призвело до підвищення ставки, до дати повного виконання зобов'язання за договором; встановити трирічний строк погашення кредиту за Кредитним договором № ДК2063-1464 від 10.08.2022, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили.
17.06.2025 на адресу суду від позивача за первісним позовом надійшли заперечення (Вх. № 16139/25) на заяву Приватного підприємства “Львів-Полімер про зміну предмета зустрічної позовної заяви, в якій просив відмовити у прийнятті зазначеної заяви з огляду на те, що така заява подана з порушенням ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, зазначає, що у заяві про зміну предмета зустрічного позову одночасно змінено як предмет, так і підстави позову; заява доповнена новими позовними вимогами, які не були заявлені у первісній позовній заяві.
В судове засідання 17.06.2025 представник відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) просив задоволити заяву про зміну предмета зустрічної позовної заяви. Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) заперечив щодо задоволення заяви про зміну предмета зустрічної позовної заяви.
Відповідно до норм ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У другій частині зазначеної статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до п. 7, 10, 19 ч. 2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Суд звертає увагу, що ухвалою від 27.05.2025 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті. В судовому засіданні 27.05.2025 представник позивача за зустрічним позовом зазначив, що додаткових клопотань та заяв не має, всі необхідні питання підготовчого засідання вирішено.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Під час підготовчого провадження відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України позивач за зустрічним позовом не подавав заяви про зміну предмета зустрічної позовної заяви.
Згідно із ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
З огляду на вище викладене, позивач не довів належними доказами неможливості заявлення у зустрічній позовній заяві вимог, зазначених у заяві про зміну предмета зустрічної позовної заяви, не довів неможливості зміни предмету позову під час підготовчого провадження та не довів поважності причин пропуску строку для подання заяви про зміну предмета позову. Тому у суду відсутні процесуальні підстави для поновлення строку для подання цієї заяви.
На підставі вказаних норм суд заяву позивача за зустрічним позовом про зміну предмета позову залишає без розгляду.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі № 922/2575/19.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Водночас суд зазначає, позивачем за зустрічним позовом у поданій заяві змінено зміст зустрічних позовних вимог та заявлено нові вимоги. На підставі наведеного суд доходить висновку, що вищевказана заява позивача про зміну предмета позову, що містить у собі прохання про розгляд судом нових позовних вимог, не узгоджується з положеннями ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, зокрема фактично є новим позовом, а тому суд не вбачає правових підстав для прийняття такої заяви позивача.
Крім того, заявником при зверненні до суду із заявою про зміну предмета позову не сплачено судовий збір за подання двох вимог немайнового характеру, що фактично заявлені.
Керуючись ст.ст. 46, 207, 234 ГПК України, суд -
Заяву Приватного підприємства “Львів-Полімер» про зміну предмета зустрічної позовної заяви залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 255 ГПК України.
Суддя Запотічняк О.Д.