Справа № 210/3242/25
Провадження № 2/210/1150/25
іменем України
19 червня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Сільченко В. Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Київського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В провадженні судді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Київського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в травні 2025 року дізналася про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаганом Олексієм Анатолійовичем відкрито виконавче провадження №67912373 на підставі виконавчого напису №45913, виданого 19.05.2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 14323,90 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Крім того, в травні 2025 року позивач також дізналася про те, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаганом Олексієм Анатолійовичем про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника від 05.03.2025 було звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які отримує остання в ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Так, даний виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат».
Позивач зазначає, що нотаріус вчиняючи виконавчий напис про стягнення нібито існуючої заборгованості, помилково вважав цю заборгованість безспірною, не перевірив факт повідомлення ОСОБА_1 про існування заборгованості, оскільки позивач не отримувала ніяких повідомлень про наявну в неї заборгованість.
Відсутність підтвердження безспірності заборгованості та доказів оповіщення позивача, дають підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягають виконанню.
У даному конкретному випадку, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», не було надано всі необхідні документи, а нотаріус навіть не перевірив факт оповіщення позивача.
До того ж, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованості. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закон, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону Країни «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.99 року за №1172.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26.11.2014 року перелік доповнення розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, і їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
Отже, позивач зазначає, що з викладеного вбачається що перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.99 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріусом Київського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем стосувався лише нотаріального посвідчення договорів і не міг застосовуватися до кредитного договору, начебто укладеного між ОСОБА_1 та користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у простій формі.
Усі вищевказані обставини, мали б вказати нотаріусу на наявність з боку ОСОБА_1 спору стосовно вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», але нотаріус данні обставини оминув увагою та протиправно видав виконавчий напис, що порушує права позивача, створюючи для ОСОБА_1 зобов'язання, без правових підстав.
Таким чином на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, а саме нотаріально посвідченого договору, що породжує обов'язки ОСОБА_1 , документи про повідомлення позивача про надіслання йому письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов'язань за кредитним/іпотечним договорами, зокрема, це фіскальний чек про відправлення листа та опис вкладення, також була відсутня довідка фінансової установи про ненадходження платежу, у зв'язку із чим, нотаріус не мав передбачених законом підстав для вчинення виконавчого напису.
Тому, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №45913, виданий 19.05.2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 14323,90 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Ухвалою суду від 16.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу надано строк для надання відзиву. Витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана Олексія Анатолійовича виконавчий напис №45913, виданого 19.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем та належним чином завірені копії виконавчого провадження №67912373. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи з приводу вчинення виконавчого напису №45913, виданого 19.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 14323,90 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
29.05.2025 року до суду надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_2 згідно якого зазначено, що 21.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №302112181. Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» в свою чергу було переуступлено право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором до Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС».
03.01.2019 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 20190103, у відповідності до умов якого правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» є ТОВ «ФК «ЄАПБ», в тому числі і за Кредитним договором №302112181 від 21.11.2018 року.
19.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №45913, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості в розмірі 14323,9 грн..
Щодо твердження позивача, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович вчиняючи виконавчий напис, не врахував та не перевірив факту безспірності (наявності чи відсутності) спору щодо заборгованості, чим порушив вказані норми закону, то відповідач, вважає, що ним виконано вимоги передбачені п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгену Михайловичу вичерпний перелік документів для вчинення виконавчого напису, а саме: 1) Оригінал кредитного договору та Розрахунок заборгованості за кредитним договором, а отже виконавчий напис, вчинений 19.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 45913, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості в розмірі 14323,9 грн. не підлягає визнанню такими, що не підлягає виконанню, оскільки зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною.
Щодо твердження позивача, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем пропущено строк позовної давності для вчинення виконавчого напису, представник відповідача зазначає, що як вбачається зі змісту виконавчого напису, вчиненого 19.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрованого за № 45913, правонаступником усіх прав та обов'язків нового Кредитора є ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі Договору № 20190103 відступлення прав вимоги від 03.01.2019 року, тобто строк для звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису перебуває у межах трирічного терміну починаючи із 03.01.2019 року, а отже твердження ОСОБА_1 є помилковим щодо пропуску вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, адже право вимоги виникло у Відповідача 03.01.2019 року і до моменту звернення Відповідача до нотаріуса для вчинення виконавчого напису 19.05.2021 року минуло менше трьох років.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача орієнтовно понесених позивачем судових витрат у вигляді професійної правничої допомоги в сумі 6000,00 грн., то відповідач зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява №19336/04, п. 269). Крім того, позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є шаблонним документом, підготовка якого не потребує багато часу, значних зусиль, особливих навиків та знань, і не може вважатися складною юридичною роботою. Судова практика з питань визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у подібних правовідносинах є сталою. Отже, витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю виконаної роботи та непропорційними до предмета спору. Таким чином, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 6000,00 грн. є не співмірними зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, більш того Позивачем не надано договору про надання правової допомоги, жодного платіжного доручення чи квитанції в підтвердження оплати правової допомоги, які б були оформлені у встановленому законом порядку, також, відсутній детальний опис послуг із зазначенням витраченого часу, а отже, суд не має підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., тобто відповідач вважає, що в цій частині судових витрат Позивачу повинно бути однозначно відмовлено.
Щодо пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності. 19.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 45913, щодо стягнення з Позивача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості в розмірі 14323,9 грн. Відповідно до матеріалів виконавчого провадження оспорюваний виконавчий напис був пред'явлений до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович та на підставі пред'явленого виконавчого напису 16.12.2021 року було відкрито виконавче провадження. Відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»: копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Позивач знав про наявність заборгованості по кредитному договору повернення грошових коштів за кредитним договором №302112181 від 21.11.2018 року, тому з урахуванням принципу «розумної обачності» обґрунтовано вважати, що позивач об'єктивно мав можливість дізнатися про відкриття виконавчого провадження, а саме 16.12.2021 року.
Строк звернення до суду позивача сплив у грудні 2024 року.
Із позовом про визнання виконавчого напису, таким що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 звернулася 15.05.2025 року, тобто після спливу позовної давності. Про те, що неподання позову у визначений законом строк було зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином або у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Позивач не зазначає.
ОСОБА_1 не надає жодного належного доказу, що вона не могла дізнатися про порушення свого цивільного права, а відповідач, навпаки, доводить, що інформацію про наявність відкритого виконавчого провадження та вчиненого виконавчого напису нотаріуса по наявній заборгованості за кредитним договором, міг отримати раніше.
Тому аналізуючи все вище викладене з урахуванням відсутності у позивача обґрунтованих доказів, щодо пропуску позовної давності - сплив позовної давності в даному випадку є підставою для відмови у позові.
Тому, представник відповідача Пивоваров П.Є. просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог за позовною заявою Позивача до ТОВ «ФК «ЄАПБ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Приватний виконавець Шаган О.А. та приватний нотаріус Остапенко Є.М. пояснення не надали.
12.06.2025 року до суду надійшла заява представника позивача Шемета І.О. про стягнення понесених судових витрат, згідно якої останній просить суд стягнути з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №45913, про стягнення з ОСОБА_1 грошові кошти на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», якому ТОВ «»ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №20190103 від 03.01.2019 року, якому ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», на підставі Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором №302112181 від 21.11.2018 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 за період з 13.09.2019 року по 30.04.2021 року включно у розмірі: 10739,74 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 3534,16 грн. заборгованість по відсоткам; 50,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 14323,90 грн. (а.с. 15).
З вказаного виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Підпунктами 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц та від 02.07.2019 у справі №916/3006/17.
Матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення стягувачем боржника про порушення кредитних зобов'язань. ТОВ ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», звертаючись до приватного нотаріуса за виконавчим написом, не надало підтвердження про отримання позивачем вимоги про сплату боргу, тому останній був позбавлений можливості дізнатись про наявність такої вимоги, надати на неї свої заперечення та перевірити підстави виникнення цієї вимоги.
Відповідно до п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів в редакції змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Виходячи з викладеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що заборгованість про стягнення з нього на користь ТОВ ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» не є безспірною.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору №28/1118-01 від 28.11.2018 року, оскільки п. 2 Переліку з 22.02.2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, якою визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, якими доповнено перелік новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», на який послалась приватний нотаріус у виконавчому написі №45913 від 19.05.2021 року.
Таким чином, станом на 19.05.2021 року у нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису щодо стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості, що виникла за кредитним договором.
Суд, не бере до уваги заперечення представник відповідача щодо тверджень позивача, що приватним нотаріусом пропущено строк позовної давності для вчинення виконавчого напису, оскільки в позовній заяві позивачка не наводить жодних обґрунтувань щодо пропущення строку позовної давності для вчинення виконавчого напису нотаріусом.
Посилання представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності не знайшли свого підтвердження, зважаючи на наступне.
Так, з матеріалів справи встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. 16.12.2021 року відкрито виконавче провадження (ВП №67912373) за виконавчим написом №45913, виданим 19.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. (а.с. 11).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. від 05.03.2025 року в рамках виконавчого провадження звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с. 13-14).
Відтак, посилання позивачки про те, що вона дізналась в травні 2025 року про наявність відкритого виконавчого провадження, а отже і про наявність оспорюваного виконавчого напису, заслуговують на увагу.
Більш того, судом досліджено витребувані за ухвалою суду від 16.05.2025 року матеріали виконавчого провадження та з яких встановлено, що будь-яких повідомлень про наявність виконавчого провадження №67912373 щодо стягнення за виконавчим написом №45913, виданого 19.05.2021 року, ОСОБА_1 не отримувала.
Вказане вище спростовую доводи представника відповідача про те, що відповідно до вимог ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться до відома сторін.
На підставі вищевикладеного, та приймаючи до уваги ту обставину, що відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
На підтвердження понесених позивачем витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги надано договір №б/н про надання правової (правничої) допомоги від 14.05.2025 року, ордер на надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 12.06.2025 року, акт приймання-передачі робіт (послуг) від 12.06.2025 року.
Сума в розмірі 10000,00 грн. за надання правничої допомоги була сплачена позивачем, що підтверджується квитанцією №14/05 від 14.05.2025 року (а.с. 86).
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відтак, враховуючи те, що відповідачем а ні заперечень, а ні клопотання про зменшення розміру витрат на надання позивачу адвокатом правничої допомоги суду не надано, вимоги позивача щодо відшкодування таких витрат підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у порядку ч.1 ст.141 ЦПК України суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1816,80 гривень, з яких 1211,20 гривень (за подання до суду позовної заяви) + 605,60 гривень (за подання до суду заяви про забезпечення позову).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Київського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №45913, виданий 19.05.2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 14323,90 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місце знаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місце знаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , судові витрати 1816,80 (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень вісімдесят копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду складено та підписано 19 червня 2025 року.
Суддя: В. Є. Сільченко