Справа № 210/3105/25
Провадження № 2-а/210/43/25
іменем України
16 червня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - Чайкіної О.В.
за участі секретаря судового засідання - Ворони Б.А.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Гузєва Ігоря Григоровича, який діє від імені та інтересів ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови по справі № уп/1503/25 від 13 лютого 2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Суть справи.
Із мобільного застосунку «ДІЯ» позивач дізнався про відкриття виконавчого провадження №77837346 про примусове виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №уп/1503/25 від 13.02.2025 року про стягнення з нього штрафу у розмірі 34000 грн. Безпосередньо зі змістом постанови №уп/1503/25 від 13.02.2025 року ознайомився 24 квітня 2025 року.
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову №уп/1503/25 від 13.02.2025 року за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою було накладено штраф у сумі 17 000,00 грн.
Позивач вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Жодна повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних йому не вручалася.
На поштове відділення №50103 дана повістка надійшла лише 14.10.2024 року і вже 17.10.2024 року на повідомленні було поставлено відмітку про відсутність адресата за вказаною адресою, тобто менше ніж за три робочі дні, що вказує на неможливість дотримання працівниками поштового відділення вимог Правил надання послуг поштового зв'язку при врученні зазначеного вище відправлення і вказує на неналежне повідомлення.
За висновком автора спірної постанови після отримання повістки позивач мав з'явитися до ТЦК в період з 17.10.2024 року по 26.10.2024 року. Отже згідно вказаних тверджень автора постанови в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, починаючи з 27.10.2025 року. Отже, строк притягнення до відповідальності за вказані в постанові дії сплинув 28.01.2025 року, однак автором постанови позивача притягнуто до відповідальності 13.02.2025 року.
Крім того, складаючи протокол про адміністративне правопорушення від 07.02.2025 року представником ТЦК та СП у фабулі протоколу вказано, що представниками відділення УКРПОШТА 23.10.2024 року було проставлено відмітку про відсутність адресата за вказаною адресою.
В свою чергу, в спірній постанові вказано, що зазначену відмітку представниками відділення зв'язку УКРПОШТА проставлено 17.10.2024 року. Зазначена неузгодженість породжує обґрунтований сумнів щодо наявності та достовірності доказів, на підставі яких автор протоколу дійшов висновку про вчинення правопорушення.
Відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином.
Рух справи
Аргументи учасників
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2025 справа передана на розгляд судді Чайкіній О.В.
15 травня 2025 року ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу відкрито провадження у адміністративній справі №210/3105/25, розгляд справи призначено до розгляду.
21 травня 2025 року відповідач направив відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що 06.10.2024 року Міноборони було надіслано повістку поштовим зв'язком «Укрпошта» за адресою: АДРЕСА_1 (адреса вказана в облікових даних військовозобов'язаного). Представниками відділення пошти № 50103, м. Кривий Ріг, з 11.10.2024 року по 17.10.2024 року здійснювались заходи з вручення рекомендованого повідомлення №0600293325232 з повісткою №326125 на прибуття 16.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, які визначені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та не були актуалізовані позивачем).
17.10.2024 року представниками відділення поштового зв'язку №50103 було проставлено відмітку на поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою, що є належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку. День явки за викликом військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб.
Рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Вразі незгоди з проставленою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», представниками поштового відділення №50103, Позивачу надавалась можливість спростувати чи оскаржити порядок вручення рекомендованого повідомлення №0600293325232.
Однак, військовозобов'язаним до винесення постанови не було надано достовірних доказів неналежного вручення рекомендованого повідомлення №0600293325232 представниками поштового відділення №50103, чи надання доказу недійсності проставленої відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» на довідці Ф20.
Обставина, про те що кореспонденція залишилась не врученою позивачу з причин, які не залежать від відправника, не звільняє позивача від обов'язку по дотриманню вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Доказів надання оператором поштового зв'язку "Укрпошта" послуг поштового зв'язку неналежної якості при направленні зазначеної кореспонденції позивачем суду не надано, а правовідносини, які виникають між оператором поштового зв'язку і адресатом знаходяться поза межами предмета спору у цій справі.
Отже, направлення Міністерством оборони України повістки через оператора поштового зв'язку "Укрпошта" за адресою, зазначеною позивачем, вважається належним його повідомленням про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачем не надано жодного достовірного доказу протиправності винесеної постанови чи порушення вимог статей КУпАП. Викладені доводи в позовній заяві є надуманими та недостовірними, які не підлягають задоволенню. Доказів неналежного вручення чи недотримання порядку вручення поштового відправлення працівниками АТ «Укрпошта», до позовної заяви не надано.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог в їх сукупності, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, суд виходить з такого.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 №уп/1503/25 від 13.02.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ч. 3 ст.210-1 КУпАП за те, що військовозобов'язаному 11.10.2024 року Міноборони було надіслано повістку поштовим зв'язком «Укрпошта» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 103/69. Представниками відділення пошти №50103 в м. Кривий Ріг з 11.10.2024 року по 17.10.2024 року здійснювалися заходи з вручення рекомендованого повідомлення №0600293325232 з повісткою №326125 на прибуття 16.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних.
17.10.2024 року було проставлено відмітку на поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою. Відповідно до пункту 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Повідомлень про зміни задекларованого/зареєстрованого місця проживання місця проживання до ІНФОРМАЦІЯ_3 від військовозобов'язаного не надходило (а.с.11-13).
Крім іншого, встановлено, що відносно ОСОБА_1 винесено протокол №130 від 07.02.2025 року про вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в якому зазначена суть адміністративного правопорушення: 23.10.2024 року було проставлено відмітку на поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою. Відповідно до пункту 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою. Будучи належним чином оповіщеним про необхідність прибуття до ТЦК та СП, останній про поважні причини не повідомив, у встановлені законодавством термін не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. (а.с.14-16).
У поясненнях та зауваженнях до змісту протоколу ОСОБА_1 надав пояснення, що не отримував повістку.
З відповіді АТ «Укрпошта» вбачається, що інформація щодо поштового відправлення №0600293325232 в автоматизованій системі відстеження Украпошти відсутня, у зв'язку з тим, що інформація в автоматизованій системі Укрпошти зберігається протягом шести місяців (а.с.17-18).
17 квітня 2025 року державним виконавцем Довгинцівського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77837346 (а.с.20-21).
Матеріали справи містять також копію повістки за № 326125 виписану на ім'я позивача ОСОБА_1 де йому запропоновано з'явитися 16.10.2024 року о 11:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних (а.с.45 зворотна сторона).
З трекінгу відстеження поштового відправлення №0600293325232 встановлено, що 14.10.2024 року лист прибув до відділення, 16.10.2024 року невдала спроба вручення листа, 17.10.2024 року повернення відправнику з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою» (а.с.47 зворотна сторона).
Мотиви суду та застосовані норми права
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
За змістом ч. 1 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частина 2 ст. 210 КУпАП в редакції на момент вчинення правопорушення, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил військового обліку в особливий період.
Згідно із абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
Диспозиція ч.1 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто передбачає вказівку про порушення вимог іншого нормативно-правового акта.
Зі змісту оскаржуваної постанови, долученої позивачем, вбачається, що йому інкримінується порушення вимог вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;
особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, відповідно до статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною другою цього закону визначено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560.
Згідно п.21 цього Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Неявка військовозобов'язаного за викликом ТЦК та СП створює склад правопорушення, відповідальність за яке, в особливий період, передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Не є спірним направлення за зареєстрованою адресою позивача повістки від №326125 виписану на ім'я позивача ОСОБА_1 де йому запропоновано з'явитися 16.10.2024 року о 11:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних.
З трекінгу відстеження поштового відправлення №0600293325232 встановлено, що 14.10.2024 року лист прибув до відділення, 16.10.2024 року невдала спроба вручення листа, 17.10.2024 року повернення відправнику з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
В супереч зазначеним вимогам 16.10.2024 року працівники поштового відділення проставили відмітку невдалої спроби вручення листа і вже 17.10.2024 року повернули поштове відправлення відправнику з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Крім того, докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка» в матеріалах справи відсутні.
Вказані обставини піддають розумним сумнівам належне повідомлення позивача про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд констатує, що невручення повістки позивачу має наслідком відсутність його обов'язку прибувати до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а отже виключає його адміністративну відповідальність за неприбуття для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд не спростовує того, що відповідач в силу своїх повноважень не здійснює перевірку фактів і обставин з яких причин адресат отримав чи не отримав направлену повістку. Проте суд наділений такими повноваженнями в силу процесуальних норм КАС України в рамках дослідження доводів сторін і поданих доказів.
З цих підстав суд приходить до висновку про помилковість висновків відповідача щодо встановлення правопорушення що інкриміновано позивачу, а наведені вище доводи і суперечності щодо отримання повітки міг перевірити суд першої інстанції, проте цього не зробив.
Щодо встановлених процесуальних порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення:
У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП) розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №130 від 07.02.2025 року про вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в якому зазначена суть адміністративного правопорушення: 23.10.2024 року було проставлено відмітку на поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою. Відповідно до пункту 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою. Будучи належним чином оповіщеним про необхідність прибуття до ТЦК та СП, останній про поважні причини не повідомив, у встановлені законодавством термін не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. (а.с.14-16).
Положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Наказом Міністерства оборони від 01.01.2024 року № 3 затверджено Інструкцію зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Наказ набрав чинності 15 лютого 2024 року.
Актом визначено процедури складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також з порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та псуванням або недбалим зберіганням зазначеними особами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), яке спричинило їх втрату.
Йдеться про притягнення до адміністративної відповідальності за такими статтями КпАП: - стаття 210 «Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку»; - стаття 210-1 «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (за нею штрафують і посадовців підприємств та інших юросіб); - стаття 211 «Зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності».
Уповноважені посадові особи ТЦК та СП, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Протокол складає уповноважена посадова особа у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз'яснюються права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.
Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати.
Складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу, яка подається керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник ТЦК виносить постанову про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи.
Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює чіткі вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення.
Зокрема, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ст. 283 КУпАП).
Окрім цього, відповідно до частини 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до постанови №уп/1503/25 від 13.02.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 17.10.2024 року було проставлено відмітку на поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою. Відповідно до пункту 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Повідомлень про зміни задекларованого/зареєстрованого місця проживання місця проживання до ІНФОРМАЦІЯ_3 від військовозобов'язаного не надходило (а.с.11-13).
Враховуючи вищевикладене, суд зауважує на невідповідність фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення №130 від 07.02.2025 року та в постанові №уп/1503/25 від 13.02.2025 року. Зазначена неузгодженість породжує обґрунтований сумнів щодо наявності та достовірності доказів, на підставі яких автор протоколу дійшов висновку про вчинення правопорушення.
Відповідач, всупереч вимогам законодавства, допустив процесуальні порушення під час розгляду та складання постанови №уп/1503/25 від 13.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що засвідчує факт неправомірних дій.
Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП України.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАСУ).
Процедурні порушення, зокрема, такі як неналежне або несвоєчасне сповіщення особи, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Враховуючи встановлені недоліки, які суд позбавлений можливості усунути в ході судового розгляду, належним способом захисту порушеного права у даному випадку ОСОБА_1 , є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов адвоката Гузєва Ігоря Григоровича, який діє від імені та інтересів ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови по справі № уп/1503/25 від 13 лютого 2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову від 13 лютого 2025 року за № уп/15/03/25, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: О. В. Чайкіна