Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/57/25
Номер провадження1-кп/173/161/2025
16 червня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
третіх осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника третіх осіб ОСОБА_9 ,
провівши в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні з обвинувальним актом (ЄРДР № 12023030600000017 від 15.01.2023) за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Дніпровське, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого автоелектриком у ФОП « ОСОБА_11 », зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 190 КК України,
09 травня 2025 року від прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_12 до суду надійшов обвинувальний акт від 07.05.2025 і реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 15.01.2023 за № 12023030600000017 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 190 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності не має.
Захисник обвинуваченого заперечувала проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, оскільки не з'явилися інші потерпілі, а тому призначення справи до судового розгляду буде порушувати їх права. Також заявила клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, виходячи з особистості обвинуваченого, відшкодування завданої шкоди в повному обсязі та враховуючи те, що обвинувачений не порушував обов'язки, передбачені ст.42 КПК України, ризики передбачені ст. 177 КПК України на даний час відпали. Також заявила клопотання про витребування оригіналів документів, а саме матеріалів проваджень по розгляду клопотань слідчого або прокурора, що розглядалися під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, обґрунтовуючи клопотання тим, що під час досудового розслідування слідчими суддями було допущено істотні порушення кримінального процесуального закону, а тому мають бути досліджені оригінали даних справ, з метою вирішення в подальшому питання про допустимість здобутих слідством доказів.
Обвинувачений заявлені захисником та представником третьої особи клопотання підтримав.
Представник третьої особи в судовому засіданні заявив клопотання про повернення застави, яку було внесено ОСОБА_7 , оскільки грошові кошти для сплати застави остання отримала в борг, строк дії обов'язків, встановлених ухвалою суду про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого сплив, з клопотанням про продовження дії вказаних обов'язків сторона обвинувачення не зверталася, обвинувачений виконує всі вимоги суду та слідства, ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час відпали. Також заявив клопотання про повернення тимчасово - вилученого під час обшуку майна, а саме мобільного телефону, що належить ОСОБА_7 та грошових коштів, що належать ОСОБА_8 , посилаючись на те, що вказане майно здобуте законним шляхом, арешт на вилучене під час обшуку майно не накладався, майно не повернуто власникам, а тому відсутні підстави для утримання цього майна та воно підлягає поверненню власникам.
Треті особи підтримали заявлені їх представником клопотання.
Прокурор щодо заявлених клопотань захисником та представником третьої особи заперечував. Вказав на те, що ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу, на даний час не припинили існувати, а встановлений розмір суми застави забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Клопотання щодо витребування оригіналів справ вважає необґрунтованим та таким, що не містить посилань на конкретні порушення слідчими суддями вимог закону при розгляді даних справ. Щодо клопотання представника третьої особи про повернення тимчасово - вилученого майна, зазначив, що вказане у клопотанні майно не є тимчасово вилученим, оскільки щодо нього прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а тому просить відмовити в задоволенні цього клопотання.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, розгляду заявлених клопотань покладався на розсуд суду.
Інші потерпілі в підготовче судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
Згідно ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, судом вирішено проводити підготовче провадження за відсутності потерпілих.
Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Верхньодніпровському районному суду Дніпропетровської області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження не має, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.
Таким чином, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Згідно ч.2 ст.314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
З метою забезпечення суду повною інформацією, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжких та тяжких злочинів, нижня межа санкції яких не перевищує п'яти років позбавлення волі, суд вважає, що необхідно доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого, встановивши відповідний строк складання такої доповіді.
Розглядаючи клопотання захисника обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання та клопотання представника третьої особи про повернення застави, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2024 до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід в вигляді тримання під вартою з визначенням суми застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 233600,00 грн. та покладено на ОСОБА_4 певні обов'язки. 04.10.2024 ОСОБА_4 , яка є дружиною обвинуваченого, внесла на депозитний рахунок ТУ ДСА України в області заставу у відповідному розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Отже, з моменту внесення дружиною обвинуваченого застави, вважається, що до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Нормами Кримінального процесуального кодексу України, зокрема ст.182, не передбачено обмеження строку дії у часі ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч.1ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Отже запобіжний захід у вигляді застави по своїй правовій суті є внесенням грошових коштів, а не виконанням певних обов'язків, які покладаються відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні відповідного запобіжного заходу.
Як вбачається зі змісту ч.6 ст.194 КПК України двохмісячний строк застосовується виключно до обов'язків, які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні відповідного запобіжного заходу, а не до самого такого заходу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Отже, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію лише в частині дії покладених обов'язків, а не стосовно застосування запобіжного заходу в цілому.
Доводи про закінчення строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не впливають ані на чинність застосованого запобіжного заходу, ані на відсутність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
За змістом ст.ст.201,331 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Правовий аналіз змісту зазначеної норми свідчить, що підставою для зміни запобіжного заходу є наявність відомостей, які не були враховані під час вирішення питання про його застосування і які мають суттєве значення для оцінки обставин, що обумовлюють застосування запобіжного заходу, оскільки свідчать про невиправданість застосування таких заходів.
За змістом клопотання підставою для зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави на особисте зобов'язання є, зокрема, закінчення терміну дії обов'язків, наявність бездоганної процесуальної поведінки обвинуваченого, відшкодування завданої шкоди в повному обсязі, відсутність ризиків, передбачених ст..177 КПК України.
Разом з тим, доводи захисника обвинуваченого та представника третьої особи, не спростовують обґрунтованості необхідності та виправданості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави.
Той факт, що ОСОБА_4 демонструє бездоганну процесуальну поведінку, свідчить лише про те, що застосований до нього запобіжний захід є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечує його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Отже, встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності свідчать, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати на доволі високому рівні, а тому відсутні підстави стверджувати про їх істотне зменшення, як підстави для зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
Відповідно ч. 11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Враховуючи викладене вище, особу обвинуваченого, стадію судового провадження, наявність раніше підтверджених ризиків, суд доходить висновку про недоцільність зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Водночас, суд зважає на те, що практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом'якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу.
Органи зобов'язані належним чином виправдати суму застави, та прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму (рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» п. п. 78-80).
Як встановлено в судовому засіданні обвинувачений офіційно працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, відповідно до медичної документації має погіршення стану здоров'я, дотримується умов застосованого раніше запобіжного заходу. Платником застави є дружина обвинуваченого ОСОБА_7 , яка не працює, має малолітню дитину.
Враховуючи викладене вище, а також те, що обвинувачений дотримується належної процесуальної поведінки, тривалість дії запобіжного заходу (застави), який забезпечує виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України, стосовно обвинуваченого доцільно встановити заставу меншого розміру, який в такій же мірі дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.
З огляду на зазначене раніше, клопотання захисника обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання та клопотання представника третьої особи про повернення застави підлягають частковому задоволенню, визначений розмір застави підлягає зменшенню до 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 175200 грн., а частина застави в розмірі 58400 грн. підлягає поверненню заставодавцю.
Щодо клопотання захисника обвинуваченого про витребування оригіналів матеріалів проваджень по розгляду клопотань слідчого або прокурора, що розглядалися під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Отже, сторона захисту не позбавлена процесуальної можливості ознайомитися із вказаними матеріалами у суді, де ці клопотання розглядалися, або звернутися із належним запитом відповідно до вимог КПК України. Натомість доказів того, що у такому ознайомленні було необґрунтовано відмовлено, суду не надано.
Суд зазначає, що клопотання захисника є загальним, формальним за змістом, не містить належного мотивування і, відповідно, не відповідає вимогам обґрунтованості.
Таким чином клопотання захисника обвинуваченого щодо витребування судових справ задоволенню не підлягає.
Клопотання представника третьої особи щодо повернення тимчасово вилученого майна третіх осіб, на думку суду, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього додатків, зазначене в ньому майно було вилучено під час проведення обшуку.
У даному випадку дане майно не матиме статусу «тимчасово вилученого», оскільки входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а тому, відповідно, необхідності накладення арешту на вказане майно не було, через що твердження щодо відсутності заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є безпідставними.
Крім того, судом взято до уваги, що вказане вище майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому питання таких речових доказів, в тому числі щодо належності вилучених грошових коштів, вирішується під час прийняття кінцевого рішення у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Отже, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, суд доходить висновку, що підготовче судове засідання є закінченим, тому є всі підстави для призначення судового розгляду за даним кримінальним провадженням.
Керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд
Закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд за кримінальним провадженням № 1-кп/173/161/2025 (ЄУН № 173/57/25) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч. 4 ст. 190, ч.1 ст.361, ч.2 ст.361 КК України у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на 26 червня 2025 року об 11 год. 00 хв.
Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та клопотання представника третьої особи ОСОБА_9 про повернення застави задовольнити частково.
Зменшити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2024 (справа № 173/3143/24) до 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 175200 (сто сімдесят п'ять тисяч двісті) гривень.
Частину застави в розмірі 58400 (п'ятдесят вісім тисячі чотириста) гривень, що були 04.10.2024 внесені на депозитний рахунок, повернути заставодавцю ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про витребування судових справ відмовити.
У задоволенні клопотань представника третіх осіб ОСОБА_9 про повернення тимчасово вилученого майна відмовити.
Доручити Кам'янському районному відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області скласти та надати суду до 04 липня 2025 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали надіслати начальнику відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області для виконання.
Для участі у судовому засіданні викликати прокурора, обвинуваченого, захисника та про дату та час судового засідання повідомити потерпілих.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1