Справа № 172/1387/24
Провадження № 2/172/594/24
19.06.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_4 вказує, що з літа 2007 року вона оселилася в занедбаному на той час будинку, що розташований по АДРЕСА_1 . Вселяючись в цей будинок, позивачка вважала його таким, що не має власника. З початку вселення в будинок позивачка намагалася отримати у власність житло на законних підставах. Нею було встановлено, що будинок належав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Самгородської сільської ради Козятинського району Вінницької області. Однак в подальшому спроби зв'язатися з власником будинку чи його спадкоємцями не принесли результату. У спірному будинку позивачка проживає більше 17 років, сплачує за комунальні послуги, оформлює субсидію на цей будинок, проводить капітальні та поточні ремонти, утримує та користується присадибною діяльною. Позивачка відкрито володіє будинком, її сусіди знайомі з нею та можуть підтвердити факт проживання в будинку, вона добросовісно утримує будинок та прилеглу територію у належному стані, безперервно володіє майном протягом тривалого часу. Просить суд визнати за позивачкою право власності на житловий будинок за вищевказаною адресою за набувальною давністю.
Ухвалою від 19.08.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 25.02.2025 року замінено первісного відповідача на належних.
Представник позивача ОСОБА_4 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, судові витрати просить залишити за позивачкою.
Відповідачі надали суду заяви про визнання позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.
Відповідно до свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 20.12.1990 року та довідки КП «Синельниківське МБТІ» Дніпропетровської області ОСОБА_6 належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами будинок за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу 61,3 кв.м., житлову площу 28,5 кв.м.
Відповідно до довідки від 18.07.2023 року, складеною старостою Павлівського старостинського Горобець В., ОСОБА_1 згідно із записом в по господарській книзі с. Новогригорівка з 2007 по теперішній час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації. За період проживання в будинку сплачувала земельний податок за присадибну ділянку.
Позивачка на підтвердження користування житловим будинком надала квитанції про оплату комунальних послуг, зокрема за спожитий природній газ та електроенергію, повідомлення про надання субсидії на вказаному об'єкті нерухомого майна.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Самгородок Козятинського району Вінницької області.
З матеріалів спадкової справи № 221/2018, заведеної після смерті ОСОБА_5 , вбачається, що спадкоємцями померлої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Спадковим майном є земельна ділянка площею 7,126 га, розташована на території Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та квартира АДРЕСА_3 .
Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
За правилами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).
У постанові від 20 червня 2018 року № 172/318/16-ц Верховний Суд висловив правову позицію про те, що враховуючи зміст вимог статті 344 ЦК України, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, безтитульність, відкритість та безперервність володіння; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.
Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.
Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналіз наведених обставин в їх сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 протягом більше п'ятнадцяти років володіє житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 добросовісно, відкрито і безперервно.
Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 344 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263-265 ЦПК України, -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
3. Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк