Справа № 199/8302/25
(1-кс/199/649/25)
18.06.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №№12025052230000483, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, -
До Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра звернувся прокурор із вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого послався на те, що в провадженні СВ ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження №12025052230000483, кваліфіковане за ст.296 ч.4 КК України та порушене за фактом грубого порушення ОСОБА_4 громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вибухового пристрою. В ході розслідування кримінального провадження встановлено, що до ЧЧ ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, надійшло повідомлення про те, що 15 червня 2025 року близько 15 години 00 хвилин військовослужбовець НОМЕР_1 ОМБр, в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи поблизу адреси: АДРЕСА_1 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, кинув запал від гранати УЗРГМ-2, під автомобіль торгової марки «ВАЗ» моделі «2108» з державним номером « НОМЕР_3 », сірого кольору з номером шасі « НОМЕР_4 ». Під час огляду місця події за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Білозерське, вул. О. Єрмакова, біля буд. 3 було виявлено автомобіль торгової марки «ВАЗ» моделі «2108» з державним номером « НОМЕР_3 », сірого кольору з номером шасі « НОМЕР_4 », який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 , а перебуває у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цього ж дня вказаний автомобіль було вилучено як тимчасово вилучене майно та поміщено на заднє подвір'я ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, за адресою: Донецька обл., м. Добропілля, вул. Травнева, буд. 52. З метою подальшого збереження речових доказів та подальшому при в проведення експертизи технічного стану та авто-технічної експертизи необхідне забезпечення збереження слідів кримінального правопорушення, з метою ефективного досудового розслідування прокурор просив задовольнити його клопотання в повному обсязі.
Розгляд клопотання здійснено за відсутності прокурора/слідчого та власників (володільців) майна, у зв'язку із їх неявкою. За таких обставин суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд клопотання по суті за відсутності учасників судового розгляду, а також без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ст.107 ч.4 КПК України.
Дослідивши матеріали поданого прокурором клопотання, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
В судовому засіданні встановлено, що СВ ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025052230000483, кваліфікованому за ст.296 ч.4 КК України.
15 червня 2025 року в період часу з 17 години 36 хвилин до 18 години 27 хвилин слідчим СВ ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 було проведено огляд місця події та у присутності понятих вилучено автомобіль торгової марки «ВАЗ» моделі «2108» з державним номером « НОМЕР_3 », з номером шасі « НОМЕР_4 » сірого кольору. Цього ж дня слідчим було винесено постанову про визнання вищевказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні та вирішено питання про його зберігання.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 вищевказаний автомобіль належить ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
За змістом ст.ст.131, 132, 167, 170 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є тимчасове вилучення майна та арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
Частиною 3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За змістом ст.ст.168, 208, 234, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частинами 2, 3 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частинами 10, 11 ст.170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст.173 ч.1 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч.1 ст.170 КПК України, тобто наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Аналізуючи наведені прокурором в клопотанні фактичні обставини, як підстави для задоволення останнього, в контексті долучених матеріалів, як доказів таких фактичних обставин, з урахуванням на вказані вище положення чинного кримінального процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що в ході розгляду такого клопотання знайшли своє підтвердження всі заявлені прокурором і необхідні для розгляду обставини, як то факт вчинення діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, та початок кримінального провадження за ознаками цього кримінально караного діяння, правова кваліфікація якого та встановлений кримінальним процесуальним законом обов'язок доказування зумовлюють необхідність доведення події кримінального правопорушення, винуватості особи у його вчиненні тощо. Доказування здійснюється за допомогою відповідних доказів, різновидом яких є речові докази, значення яких, в свою чергу, має майно, тимчасово вилучене слідчим в ході огляду місця події в рамках кримінального провадження №12025052230000483. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що прокурор просить накласти арешт на вказане майно, яке має суттєве значення для встановлення та виключне значення для доведення важливих обставин у розслідуваному кримінальному провадженні, а також досягнення його дієвості, оскільки це майно містить відомості, що можуть бути використані як докази, отримати які іншим способом неможливо, при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження цього майна, враховуючи викладені в ст.173 ч.2 КПК України обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.98, 131, 132, 167, 168, 170, 173, 208, 234, 236, 309, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12025052230000483, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, - задовольнити.
Накласти в рамках кримінального провадження №12025052230000483 арешт на майно, виявлене та вилучене 15 червня 2025 року в ході проведення огляду місця події, а саме на автомобіль торгової марки «ВАЗ» моделі «2108» з державним номером « НОМЕР_3 », з номером шасі « НОМЕР_4 » сірого кольору, із позбавленням власника (володільця) вказаного майна та інших осіб, в тому числі за довіреністю, права відчужувати та будь-яким чином розпоряджатись, користуватись цим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного провадження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1