Справа № 199/7802/25
(3/199/4201/25)
іменем України
19 червня 2025 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17.05.2025 серії ЕПР1 № 333702 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, водій ОСОБА_1 , 17.05.2025 о 22:05 годині за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Банкова (Радянська), 12, керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, шатка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest», а також в умовах медичного закладу водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор співробітника поліції № DSJ_0000002_000000. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонено. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими SMS-повістками, які він отримав: 05.06.2025 о 15:29:42 годині та 11.06.2025 об 11:06:32 годині, а також останній повідомлявся через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, враховуючи і те, що відповідно до договору на надання правничої допомоги б/н від 17.06.2025 інтереси ОСОБА_2 в суді представляє адвокат Верченко О.О.
19.06.2025 через підсистему автоматизованої системи документообігу суду «Електронний Суд» до суду надійшло клопотання адвоката Верченко О.О. про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вказаного клопотання адвокат вказує, що долучений до матеріалів справи відеозапис не підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , 17.05.2025 о 22:05 годині.
Також, сторона захисту убачає, що працівниками поліції не було забезпечено можливість водію ОСОБА_1 можливість пройти огляд на виявлення стану сп'яніння на місці зупинки або в умовах закладу охорони здоров'я.
Крім того, адвокатом Верченко О.О. в своєму клопотанні зазначено, що матеріали справи, в тому числі відеозапис, не підтверджує наявність у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, що свідчить про порушення працівниками поліції процедури фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Разом з тим, сторона захисту звертає увагу, що 17.05.2025 Донецька область потрапила під масштабні обстріли російськими військами, тому поведінка ОСОБА_1 , який відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що відбувалось під час дії комендантської години, зумовлена військовим контекстом та станом крайньої необхідності.
Вивчивши клопотання захисника - адвоката Верченко О.О. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в межах пред'явленого протоколу, за обставин, викладених у постанові, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 333702 від 17.05.2025, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такий, що складений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 ) роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- актом огляду на стан сп'яніння, згідно з яким працівником поліції за результатами проведеного візуального огляду водія ОСОБА_1 виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, шатка хода, однак останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Drager»;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.05.2025, складеного на водія ОСОБА_1 , відповідно до якого працівником поліції за результатами проведеного візуального огляду водія ОСОБА_1 виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, шатка хода, однак останній відмовився від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння в умовах закладу охорони здоров'я;
- належним чином завіреною копією водійського посвідчення серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 , із відкритою категорією «В», термін дії з 17.06.2017 по 17.06.2047;
- відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, переглянутими судом, з якого убачається, що під час розмови з працівниками поліції водій ОСОБА_1 підтвердив факт керування ним 17.05.2025 о 22:05 годині транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Банкова (Радянська), 12, зазначивши, що він їде додому (22:08:16 година). На питання працівників поліції ОСОБА_1 зазначив: «Алкогольні напої не вживав», однак під час спілкування у поліцейських виникла обґрунтована підозра про те, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки під час візуального огляду останнього працівниками поліції встановлена явна ознака алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), у зв'язку з чим працівниками поліції висловлювалась ОСОБА_1 пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу Драгер або в умовах медичного закладу (22:08:38 година), на що останній надав працівникам поліції чітку відмову від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння, як на місці за допомогою технічного приладу, так і проїхати до медичної установи, не зазначаючи будь-яких пояснень своїй відмові (22:08:48 година). Після чого працівником поліції було повідомлено водію, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку, серед якого є медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, після складання протоколу та оголошення його змісту ОСОБА_1 , останній ознайомився з протоколом та поставив в ньому свої підписи (22:48:39-22:57:30 година). При цьому, жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв, в тому числі не зазначав, що його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в умовах медичної установи зумовлена дією комендантської години в той час, а також станом крайньої необхідності у зв'язку із масштабними обстрілами російськими військами Донецької області, які відбулись 17.05.2025.
Відповідно до п. 6, 7 Глави І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Отже, ОСОБА_1 відмовився як від проходження огляду на стан сп'яніння на місці, так і в медичному закладі охорони здоров'я, що само собою утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин дії ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, правильно кваліфіковані працівниками поліції за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» убачається, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Адміністративно-караним в силу ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, є водії транспортних засобів, які знаходяться у стані алкогольного сп'яніння, або відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Даний факт фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення.
За вказаною диспозицією доказуванню підлягають: факт керування особи транспортним засобом, факт одночасного перебування цієї особи в стані алкогольного сп'яніння, або факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та факт вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі; транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Як слідує з вимог п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, ст. 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376.
Інструкцією № 1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішеннях ЄСПЛ, зокрема по справах «Коробов проти України» від 21.07.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу постанови, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Досліджені судом і покладені в основу постанови докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Суд частково погоджується з доводами сторони захисту щодо відсутності у водія ОСОБА_1 зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, оскільки з переглянутого в судовому засіданні відеозапису, не вбачається у водія ОСОБА_1 таких ознак алкогольного сп'яніння, як млява мова та шатка хода, оскільки останній розмовляє з працівниками поліції чітко, послідовно, логічно, без явних ознак порушення мови. Поведінка та рухи ОСОБА_1 під час розмови з працівниками поліції не дає суду підстави встановити у останнього наявність ознаки алкогольного сп'яніння - шатка хода. Однак наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозапис, підтверджують, що водій ОСОБА_1 , у якого поліцейським виявлена явна ознака алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), на пропозицію працівника поліції відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, як на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Драгер», так і в умовах медичного закладу.
Зазначені обставини призвели до порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тому, за конкретних обставин, ОСОБА_1 мав беззастережно виконати законну вимогу працівників поліції і пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Драгер» або проїхати з ними для медичного огляду на стан сп'яніння, що прямо передбачено п. 2.5 Правил дорожнього руху та абз. 3 ч. 2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов'язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп'яніння, однак вказане ОСОБА_1 не було зроблено, що у подальшому стало законною підставою для складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи сторони захисту про те, що під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 , а також факту перебування останнього за кермом транспортирного засобу саме 17.05.2025 о 22:05 годині, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Так, під час перегляду відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, долученого до матеріалів справи, хоча і не встановлено факту руху автомобіля 17.05.2025 о 22:05 годині під керуванням ОСОБА_1 , однак переглядом вказаного відеозапису встановлено, що сам водій ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним 17.05.2025 о 22:05 годині транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул.Банкова (Радянська), 12, зазначивши, що він їде додому.
Вищевказане дає змогу суду прийти до висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 17.05.2025 о 22:05 годині за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Банкова (Радянська), 12, транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явною ознакою алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, який відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, як на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Драгер», так і в умовах медичного закладу, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Щодо доводів адвоката Верченко О.О. про відсутність в матеріалах справи відомостей щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Драгер», так і в умовах медичного закладу, що свідчить про наявність підстав для закриття провадження по справі, то суд вважає такі доводи неслушними, оскільки наявні матеріали справи у повному обсязі підтверджують факт пропонування працівником патрульної поліції ОСОБА_1 пройти огляд, як на місці зупинки за допомогою технічних засобів, так і в медичному закладі, однак ОСОБА_1 надав працівникам поліції чітку відмову від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння, як на місці за допомогою технічного приладу, так і проїхати до медичної установи, не зазначаючи будь-яких пояснень своїй відмові (22:08:48 година відеозапису).
Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки за допомогою технічних засобів, так і в медичному закладі, суд зауважує, що чинне законодавство не надає поліцейським право примусово доставляти особу в заклад охорони здоров'я для проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Із системного тлумачення змісту пунктів 6,7 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» слідує, що поліцейські забезпечують проведення огляду в закладі охорони здоров'я лише у разі, якщо водій, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами - надав згоду на проходження зазначеного огляду.
Дії працівника поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння відповідали вимогам, передбаченим ст.ст. 254 - 256 КУпАП, та приписам норм нормативно-правових актів, а саменаказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», сумісному Наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», законів України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію».
Обставин, які б вказували на упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було.
Доводи сторони захисту, що відеозапис, котрий знаходиться в матеріалах справи є перервним та не містить фіксації руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а також не містить процедури фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, суд вважає такими, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, виходячи з наступного.
Судом було відтворено відеозаписи з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, які містяться на одному DVD-R диску, долученому до матеріалів справи.
Суд констатує, що на переглянутих відеофайлах міститься запис з нагрудних камер, з якого убачається, що ОСОБА_1 не заперечує факт керування ним автомобілем вулицями м. Добропілля.
Потім працівник поліції встановлює у ОСОБА_1 ознаку алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), що дає законну підстави вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд як на місці за допомогою технічного пристрою, так і пройти медичний огляд у лікарні на перебування стану алкогольного сп'яніння, на що водій вказав свою чітку відмову від проходження такого огляду.
На переконання суду, на наданих відеофайлах зафіксовано фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації, що спростовують твердження сторони захисту, про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суд зазначає, що хоча вказаний відеозапис і не містить факту руху та подальшої моменту зупинки автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 , на що звертає увагу сторона захисту, однак суд констатує, що в цілому дані відеозаписи відображають усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд встановив, що відеозапис з нагрудних камер поліцейських зафіксував усі необхідні моменти вказаної події від 17.05.2025 саме за участю водія ОСОБА_1 , а саме: встановлення особи, не заперечення водієм факту керування транспортним засобом, встановлення ознак сп'яніння у водія та подальшої вимоги пройти огляд на місці та проходження медичного огляд у закладі охорони здоров'я, відмова водія від такого проходження.
На переконання суду, вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію".
Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення водія ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці так в медичному закладі.
Суд оцінює дані відеозаписи інформативними, позбавленими упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. У виконання вимог ст. 266 КУпАП та ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський використав технічні засоби з метою відеофіксації подій та долучив відеозаписи як доказ до протоколу про адміністративне правопорушення, про що зроблений відповідний запис в протоколі.
Суд звертає увагу на тому, що Законом не передбачено вимог щодо двохгодинного фіксування працівниками поліції правопорушення.
Обставин, які б вказували на упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та адвокатом надано не було, як і не надано того, що жодних самостійних дій на проходження огляду ОСОБА_1 не вчиняв, доказів того, що він пройшов огляд на стан сп'яніння у медичному закладі протягом двох годин або більше суду не надано, як і не надано відповідних рішень суду про оскарження дій працівників поліції.
При цьому, на відеозаписі не зафіксовано будь-якого тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 , ні під час пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, ні при відмові останнім від проходження огляду, ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, як і відсутній факт провокації зі сторони правоохоронних органів. Будь-яких інших доказів тиску на ОСОБА_1 працівниками поліції сторона захисту не надала, як і не надала суду сторона захисту відповідних рішень, щодо оскарження дій працівників поліції, тому такі доводи суд оцінює критично і не бере їх до уваги.
Твердження сторони захисту про те, що надання водієм ОСОБА_1 працівникам поліції відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Драгер», так і в умовах медичного закладу зумовлена військовим контекстом та станом крайньої необхідності, оскільки 17.05.2025 Донецька область потрапила під масштабні обстріли російськими військами, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з наданого адвокатом Верченко О.О. скріншоту новин за 17.05.2025 вбачається, що обстрілам російських військ піддавались ряд міст Донецької області, в переліку яких відсутнє м. Добропілля, вулицями якого рухався ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Крім того, суд також зауважує, що з переглянутого відеозапису встановлено, що жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв, в тому числі не зазначав, що його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в умовах медичної установи зумовлена дією комендантської години в той час, а також станом крайньої необхідності у зв'язку із масштабними обстрілами російськими військами Донецької області, які відбулись 17.05.2025.
З огляду на вищевказане, перевіряючи доводи сторони захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд прийшов до висновку, що вони зводяться до особистого тлумачення норм матеріального, процесуального закону та аналізу і переоцінки одиничних непрямих доказів. При цьому учасник провадження оцінює і тлумачить такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.
Наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження, а доводи сторони захисту щодо неспроможності обвинувачення, висунутого ОСОБА_1 , про порушення норм права, суд належним чином перевірив.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП. При цьому, суд зауважує, що від початку розгляду даного матеріалу сторона захисту реалізовувала свої процесуальні права, передбачені чином законодавством. Упродовж розгляду адміністративного матеріалу інтереси ОСОБА_1 представляла адвокат Верченко О.О., якій суд надав змогу упродовж слухання справи подавати клопотання, чим остання і скористалась.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п.1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу порушникаОСОБА_1 , який отримував водійське посвідчення, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 занеобхідне призначити адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Крім того, суд вважає за необхідне вказати й те, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).
Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко
19.06.2025