79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
12.06.2025 Справа № 459/3457/23
За позовом: ОСОБА_1 , смт Жвирка Шептицького району Львівської області,
до відповідача: Шептицької районної ради Львівської області (до зміни найменування Червноградської районної ради), м. Шептицький Шептицького району Львівської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , м. Шептицький Шептицького району Львівської області,
про: визнання трудових відносин припиненими
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання Р.Р. Волошин
За участю представників сторін:
від позивача: Романів С.В. - представник;
від відповідача: Вавринчук Н.О. - представник;
від третьої особи: не з'явився.
На розгляді Червоноградського міського суду Львівської області перебувала справа №459/3457/23 за позовом ОСОБА_1 до Шептицької районної ради Львівської області, в якому просила зобов'язати Червоноградську районну раду Львівської області звільнити її від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області шляхом ліквідації.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року задоволено рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21 березня 2024 року скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Шептицької районної ради Львівської області (до зміни найменування Червоноградської районної ради) про зобов'язання вчинити дії закрито.
Ухвалою Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 19.12.2024 справу за позовом ОСОБА_1 до Шептицької районної ради Львівської області (до зміни найменування Червоноградської районної ради) про зобов'язання вчинити дії направлено до Господарського суду Львівської області.
Матеріали справи надійшли на адресу Господарського суду Львівської області 20.02.2025. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 20.02.2025 справу №459/3457/23 передано на розгляд судді Н.Є. Березяк.
Ухвалою суду від 11.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
На адресу суду 31.03.2025 надійшла заява позивача про зміну предмета позову (вх№1317/25) на визнання припиненими виконання ОСОБА_1 обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської (Шептицької) районної ради Львівської області. Протокольною ухвалою від 01.04.2025 суд прийняв заяву про зміну предмета позову до розгляду.
Ухвалою суду від 01.05.2025 закрито підготовче провадження у справі № 459/3457/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.06.2025.
В судових засіданнях представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 03.01.2002 року ОСОБА_1 працювала у КП «Архітектурно-планувальне бюро» директором. Рішенням сесії Червоноградської районної ради №144 від 10.12.2021 року припинено Комунальне підприємство «Архітектурно-планувальне бюро» шляхом ліквідації. Цим же рішенням створено ліквідаційну комісію з припинення цього підприємства шляхом ліквідації, до складу якої її включено головою.
Протягом 2021-2023 років ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача із заявами про звільнення її, спочатку з посади директора підприємства, а згодом - і про звільнення від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії, зокрема 18.10.2021 року, 18.02.2022 року, 22.06.2022 року, 20.07.2022 року. Однак, лише рішенням «Червоноградської районної ради від 18.10.2022 року №167 її звільнено з посади директора КП «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області згідно статті 38 КЗпП України з 27.10.2022 року. Водночас попри її численні звернення з цього приводу та попри відсутність у неї бажання та можливості виконувати такі обов'язки, відповідачем так і не звільнено її від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення підприємства.
На думку позивачки, фактично має місце безоплатна обов'язкова праця через бездіяльність відповідача щодо звільнення її від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії. До того ж, після працевлаштування на посаду архітектора у ФОП Дідик І.С. у неї відсутня можливість виконувати роботу голови ліквідаційної комісії.
В судових засіданнях представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі із підстав наведених у відзиві на позовну заяву, в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що ОСОБА_1 була керівником Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» від початку утворення такого, тобто з 03.01.2002 року по 27.10.2022 року, 10.12.2021 року її було призначено головою комісії з ліквідації Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» за її ж згодою.
01.08.2022 року позивачкою подано заяву голові Червоноградської районної ради Львівської області Порицькому А.В. про звільнення її від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення діяльності Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області , а 22.11.2022 року - заяву про відмову від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії даного підприємства.
Питання стосовно звільнення ОСОБА_1 від обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення діяльності КП «Архітектурно-планувальне бюро» виносилось на розгляд президії, профільних комісій, на розгляд сесій районної ради неодноразово, проте рішення не було підтримано більшістю депутатів, оскільки не має конкретики у звітуванні голови ліквідаційної комісії про пророблену роботу в повному обсязі та не надано жодних підтверджуючих первинних документів до форми фінансового балансу по причині їх відсутності.
Відповідач стверджує, що склад ліквідаційної комісії з припинення Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області є чинним, а саме: головою ліквідаційної комісії призначено Дідик Тетяну Володимирівну, членами комісії - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , тобто голова комісії фактично не організовує її роботу та не здійснює необхідних заходів, спрямованих щодо завершення процедури ліквідації комунального підприємства, що затягує в свою чергу її звільнення.
Звільнення/призначення голови комісії з ліквідації комунального підприємства може бути вирішено виключно на пленарному засіданні районної ради та є дискреційним повноваженням органу місцевого самоврядування.
Питання стосовно звільнення ОСОБА_1 від обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення діяльності КП «Архітектурно-планувальне бюро» виносилось на розгляд сесій районної ради неодноразово, проте рішення не було підтримано більшістю депутатів, а відтак не прийняте.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, через підсистему Електронний суд ЕСІТС 05.06.2025 подав заяву (вх.№15016/25) про проведення засідання за відсутності третьої особи.
В судовому засіданні 12.06.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Як встановлено судом, рішенням Червоноградської районної ради №144 від 10 грудня 2021 року «Про звіт і припинення діяльності Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області шляхом ліквідації» припинено юридичну особу Комунальне підприємство «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області шляхом ліквідації; створено комісію з припинення Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області шляхом ліквідації згідно з додатком 1 до цього рішення.
Як вбачається із додатку до цього рішення затверджено склад ліквідаційної комісії з припинення Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області, зокрема головою ліквідаційної комісії призначено Дідик Тетяну Володимирівну, членами комісії - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
18 жовтня 2021 року, 18 лютого 2022 року, 22 червня 2022 року, 20 липня 2022 року ОСОБА_1 були подані заяви про звільнення її з посади директора підприємства та звільнення від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення підприємства.
Рішенням Червоноградської районної ради № 167 від 18 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області згідно ст. 38 КЗпП України 27 жовтня 2022 року.
22 червня 2022 року позивачкою подано заяву про звільнення її від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення підприємства, у відповідь на яку Червоноградська районна рада Львівської області повідомила ОСОБА_1 , що відповідно до Порядку призначення на посаду та звільнення з посад керівників комунальних підприємств, установ, організації Червоноградської районної ради Львівської області, затвердженого рішенням сесії Червоноградської районної ради Львівської області № 103 від 16 липня 2021 року керівники комунальних підприємств призначаються на посаду і звільняються з посади рішенням сесії районної ради.
Згідно з розпорядженням голови райради № 14 від 27 червня 2022 року «Про скликання сесії» на 14 липня 2022 року о 10:00 год було призначено пленарне засідання ХІІІ чергової сесії Червоноградської районної ради. Як вбачається з проекту рішення «Про затвердження порядку денного ХІІІ чергової сесії Червоноградської районної ради Львівської області VIII скликання» до порядку денного сесії було включено питання «Про звільнення директора Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області», проте ХІІІ чергова сесія Червоноградської районної ради не відбулась у зв'язку з відсутністю кворуму (копія поіменного голосування додається).
01 серпня 2022 року позивачем подано заяву голові Червоноградської районної ради Львівської області Порицькому А.В. про звільнення її від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення діяльності Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області, а 22 листопада 2022 року - заяву про відмову від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії даного підприємства.
22.12.2022 року за вих. №345/01-09 позивачу скеровано повідомлення на її лист від 22.11.2022 року, яким голова Червоноградської районної ради Львівської області ОСОБА_2 повідомив позивача про те, що рішення про внесення змін у склад комісії з ліквідації Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області може прийматись виключно на пленарних засіданнях Червоноградської районної ради Львівської області. На пленарному засіданні XIV чергової сесії Червоноградської районної ради Львівської області 18.10.2022р було розглянуто питання «Про зміну складу ліквідаційної комісії з припинення діяльності Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області, однак рішення не набрало потрібної кількості голосів, а відтак не прийнято.
13.03.2023р. за вх. № 77/01-09 Червоноградською районною радою отримано лист від голови ліквідаційної комісії Дідик Т.В. за вих. № 1 від 13.03.2023р. з проханням розглянути на сесії питання стосовно призупинення розпочатої процедури ліквідації комунального підприємства для вирішення усіх питань з погашення кредиторської заборгованості, оскільки у підприємства відсутні кошти на погашення боргових зобов'язань.
17.03.2023 року за вх. № 84/01-09 ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою до голови Червоноградської районної ради Львівської області Порицького А.В. про звільнення її від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення діяльності Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області.
На заяву Дідик від 17.03.2023 року, останню листом від 14.06.2023 року за вих № 193/01-09 повідомлено, що її заява розглядалася на засіданні постійних депутатських комісій районної ради. Згідно висновків комісій дане питання рекомендовано було винести на розгляд і затвердження XVI сесії Червоноградської районної ради 25 травня 2023 року. При розгляді даного питання на сесії Червоноградської районної ради, воно не набрало достатньої кількості голосів під час голосування, тому рішення по ньому не було прийнято.
З метою позитивного вирішення питання стосовно джерел, які б дозволяли комунальному підприємству здійснити погашення кредиторської заборгованості, рішенням XVI сесії VIII скликання Червоноградської районної ради від 25 травня 2023 року № 190 скасовано рішення № 165 від 18.10.2022р. «Про вилучення з оперативного управління комунального майна». На виконання вимог рішення райради стосовно повернення комунальному підприємству «Архітектурно- планувальне бюро» майна в управління на праві господарського відання, з метою пришвидшення процедури ліквідації, на адресу голови ліквідаційної комісії Червоноградською районною радою скеровано лист від 11.07.2023р. № 211/01-09 про необхідність підписання актів-приймання передачі майна в управління комунального підприємства. До вказаного пакету документів було долучено й копію рішення Червоноградської районної ради № 190 від 25.05.2023р. Проте, 15.08.2023р. вказаний пакет документів повернувся на адресу Червоноградської районної ради з відміткою поштового оператора про повернення по причині закінчення терміну зберігання.
20.11.2023р. Червоноградська районна рада за вих. № 328/01-09 повторно скерувала голові ліквідаційної комісії вищевказаний пакет документів щодо повернення майна комунальному підприємству, проте у своїй відповіді від 22.11.2023 за вх. № 519/01- 09 ОСОБА_1 заперечила проти прийняття вказаного майна і настоювала на своєму звільненні.
21.02.2024р. за вх. № 43/01-09 на адресу Червоноградської районної ради шляхом персонального вручення через службу діловодства надійшла заява від ОСОБА_1 про звільнення її від обов'язків голови ліквідаційної комісії, до якої долучено оригінальний примірник фінансової звітності мікропідприємства за формою 1-мс, 2- мс станом на 20.02.2024р. за підписом голови та члена ліквідаційної комісії.
З метою ретельного вивчення питання стосовно наданої фінансової звітності, 22.02.2024р. листом №44/01-09 Червоноградська районна рада звернулася на адресу Сокальської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області про підтвердження факту подання фінансової звітності мікропідприємства за формою 1-мс, 2-мс за період 2022, 2023 та 2024 роки за підписом голови та члена ліквідаційної комісії КП «Архітектурно- планувально бюро». Одночасно 22.02.2024р. районною радою на адресу ГУ ДПС у Львівській області був направлений запит за № 45/01-09 про надання копії акту перевірки КП «Архітектурно-планувальне бюро».
Попри відсутність відповіді від органу ДПС на момент проведення чергової сесії, районною радою виносились на розгляд засідань президії Червоноградської районної ради від 23.02.2024р., а також на розгляд засідання XIX сесії Червоноградської районної ради Львівської області від 23.02.2024р. питання про звільнення ОСОБА_1 від обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення діяльності КП «Архітектурно-планувальне бюро».
Під час засідання XIX сесії Червоноградської районної ради Львівської області від 23.02.2024р. головою Червоноградської районної ради за особистої ініціативи було знову винесено на розгляд сесії пропозицію щодо включення до порядку денного питання про звільнення ОСОБА_1 від обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення діяльності КП «Архітектурно-планувальне бюро», проте вказана пропозиція не була підтримана депутатами під час голосування.
Враховуючи бездіяльність відповідача щодо звільнення ОСОБА_1 із посади голови ліквідаційної комісії позивачка звернулася до суду із матеріально-правовою вимогою про зобов'язання звільнити її від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської районної ради Львівської області шляхом ліквідації.
Під час розгляду справи позивачка подала заяву про зміну предмета позову на визнання припиненими виконання ОСОБА_1 обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської (Шептицької) районної ради Львівської області яка була прийнята судом до розгляду.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19.
Як встановлено судом, позивачка просить суд визнати припиненими трудові відносини між нею та відповідачем у зв'язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Конституційний Суд України у рішенні від 12 січня 2010 року №1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦКУ попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року №1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.
КЗпП України регулює усі трудові відносини, які виникають між працівниками та юридичними особами. Проте, положення даних законів не врегульовують відносини виконавчого органу товариства та засновників, які врегульовані ст. 99 ЦК України.
За змістом ч. 3 ст. 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, та востаннє підтверджені у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 вказала на те, що звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема, у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов'язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.
Частиною 1 ст. 3 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).
Статтею 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.
Відповідно до трудового законодавства України керівник юридичної особи (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.
Разом із тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням власника підприємства.
У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 викладено висновок, що передбачений ч. 1 ст. 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов'язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення.
Надані позивачем докази свідчить про вчинення позивачем всіх залежних від нього дій задля припинення трудових відносин з відповідачем в порядку, визначеному чинним законодавством.
Зокрема, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Відповідача із заявами про звільнення від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії.
Крім того, 22.11.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Відповідача про відмову від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 в справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року в справі № 910/7164/19.
У постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2020 у справі №914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
При цьому, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
За приписами частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).
Як слідує із висновків Верховного Суду в постанові від 24.12.2019 р. у справі №758/1861/18 відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений орган про таке звільнення письмово за два тижні.
Водночас, якщо працівник (керівник) не може звільнитись через відсутність рішення органу управління, за рішенням якого він підлягає звільненню, ефективним способом захисту є визнання трудових відносин припиненими.
Аналогічне слідує також із висновків Верховного Суду в постанові від 17.01.2024 р. у справі №333/3177/22, в якій ВС зазначив, що у зв'язку з визнанням судовим рішенням у іншій справі, яке набрало законної сили, трудових відносин позивача (генерального директора комунального підприємства) припиненими, такі є припиненими з дня набрання цим рішенням суду законної сили, а таке судове рішення є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, Шептицькою (Червоноградською) районною радою, як роботодавцем Позивача, не вжито відповідних дій щодо припинення в передбачений чинним законодавством спосіб трудових відносин.
Беручи до уваги наведене, позовні вимоги про визнання припиненими виконання ОСОБА_1 обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської (Шептицької) районної ради Львівської області - є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236,237,238,240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Визнати припиненим виконання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Червоноградської (Шептицької) районної ради Львівської області шляхом ліквідації».
3. Стягнути з Шептицької районної ради Львівської області (80100, Шептицький р-н, Львівська обл., м. Шептицький, проспект Шевченка Т., будинок, 19; код ЄДРПОУ: 44029590) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 2684,00 судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.06.2025.
Суддя Березяк Н.Є.