ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2025справа №910/4351/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/4351/25
за позовом Фізичної особи - підприємця Овсяник Наталії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (вул. Леонтовича, буд. 6, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 35210739)
про стягнення 207 144 грн,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Волосюк Т.С. (довіреність від 01.07.2024).
1. Стислий виклад позовних вимог
Фізична особа - підприємець Овсяник Наталія Анатоліївна (далі - Підприємець) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (далі - Підприємство) 207 144 грн шкоди, заподіяної порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (далі - АМК) від 15.07.2021 №75-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №38/60/42-рп/к.20 (далі - рішення №75-р/тк): визнано, що Підприємство у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (пункт 1 резолютивної частини рішення №75-р/тк); визнано дії Підприємства, які полягають у встановленні в період з 05.03.2019 по 05.01.2021 для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов'язку зі сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та забезпечувального платежу, а також штрафів за відмову від укладання вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку (пункт 2 резолютивної частини рішення №75-р/тк); за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення №75-р/тк, накладено на Підприємство штраф у сумі 2 605 133 грн (пункт 3 резолютивної частини рішення №75-р/тк); зобов'язано Підприємство припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини даного рішення, про що письмово повідомити АМК протягом 10 календарних днів з дня його припинення з наданням підтвердних документів;
- відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2019-11-19-000062-3 організатор аукціону - Підприємство; дата та час початку електронного аукціону: 02.12.2019 15:19:59; переможцем електронного аукціону (учасник, що подав єдину заяву) став Підприємець;
- сума, що підлягає сплаті переможцем електронного аукціону, складала 103 572 грн; відповідно до платіжної інструкції від 11.12.2019 №543 позивачем сплачено на користь відповідача 103 572 грн з призначенням платежу «РАЗОВА ОПЛАТА ЗГІДНО ПРОТОКОЛУ АУКЦІОНУ UA-PS-2019-11-19-000062-3, У СУМІ 86310,00 ГРН, ПДВ - 20% 17262,00 ГРН»;
- 26.12.2019 позивачем та відповідачем укладено договір №ДНП-2019-12/19 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування (далі - Договір), за умовами якого Підприємство передає за плату Підприємцю для експлуатації, утримання та облаштування майданчик для паркування транспортних засобів, що знаходиться за адресою: вул. Калачівська, 11, Дніпровський район, м. Київ, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Київ, що включає 27 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів;
- згідно з пунктом 4.3 Договору загальна ціна Договору становить 1 139 292 грн, з яких вартість експлуатації паркувального майданчика за весь період, що підлягає оплаті на умовах Договору - 1 035 720 грн, та одноразовий платіж за право укладання Договору - 103 572 грн ;
- з огляду на те, що дії Підприємства, які полягають у встановленні для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов'язків зі сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та забезпечувального платежу, становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві, позивачу завдано збитки у вигляді втрат, пов'язаних із сплатою одноразового платежу за право укладення Договору, у сумі 103 572 грн, а враховуючи те, що саме через винні дії відповідача позивачу було завдано шкоду, яка на підставі статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» повинна бути відшкодована відповідачем у подвійному розмірі, тобто у сумі 207 144 грн.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Підприємство 29.04.2025 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що: Підприємцем подано позовну заяву після спливу строку позовної давності, оскільки трирічний строк позовної давності тривав до 15.07.2024, а позов до суду подано 07.04.2025; сторонами до підписання Договору було погоджено всі істотні умови Договору, умови Договору щодо обов'язку сплати одноразового платежу позивачу були відомі та погоджені останнім; рішенням №75-р/тк не було надано оцінки спірному Договору; позивачем не доведено склад цивільного правопорушення для стягнення з відповідача збитків.
3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив
Підприємець 30.04.2025 подав суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів відзиву на позов та фактично виклав доводи позовної заяви, зокрема, вказавши, що Підприємством не спростовано доводи позову, а доводи відзиву не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
4. Стислий виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив
Підприємством 02.05.2025 подано суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено таке: на момент подання позову у Підприємця відсутні збитки від одноразового платежу, так як ці кошти, які надійшли на рахунок відповідача, акумулюються на рахунку відповідача і після припинення Договору підлягають поверненню за заявою позивача на його рахунок; Підприємцем збільшувалась вартість власних послуг, які позивачем надавалися юридичним і фізичним особам, що свідчить про відсутність завдання шкоди Підприємцю, а тому витрати на оплату Підприємству послуги були включені позивачем до загальної вартості наданої ним послуги третім особам та фактично йому були відшкодовані третіми особами, а саме споживачами послуги.
5. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.05.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2025.
Представник позивача у судове засідання 16.06.2025 не з'явився, проте подав суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.2025 оголосила вступне слово та заперечила проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представник відповідача виступила з промовою (заключним словом), в якій посилалася на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 16.06.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2019-11-19-000062-3 переможцем аукціону «право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: вул. Калачівська, 11, Дніпровський р-н, м. Київ, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 27 (двадцять сім) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 (три) спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю.
26.12.2019 Підприємцем (сторона-2) і Підприємством (сторона-1) було укладено Договір, за умовами якого:
- сторона-1 передає за плату стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчик для паркування транспортних засобів за адресою: вул. Калачівська, 11, Дніпровський р-н, м. Київ, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 27 (двадцять сім) місця для платного паркування транспортних засобів, а також 3 (три) спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними і фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів (пункт 1.1 Договору);
- загальна ціна Договору становить 1 139 292 грн, у тому числі ПДВ - 189 882 грн, з яких Векспл - 1 035 720 грн, у тому числі ПДВ - 172 620 грн, та Праз - 103 572 грн, у тому числі ПДВ - 17 262 грн (пункт 4.3 Договору);
- одноразовий платіж за право укладання Договору (Праз) підлягає оплаті стороною-2 на користь сторони-1 впродовж 3-х банківських днів з дня підписання протоколу електронного аукціону та не повертається у випадку розірвання сторонами Договору (пункт 4.4 Договору);
- Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його сторонами (пункт 7.1 Договору);
- строк дії Договору становить 1 096 календарних днів від дати підписання акта приймання-передачі стороною-1 в експлуатацію стороні-2 майданчика для паркування (пункт 7.2 Договору).
Здійснення позивачем одноразового платежу підтверджується платіжною інструкцією від 11.12.2019 №543 на суму 103 572 грн, призначення платежу «разова оплата згідно протоколу аукціону UA-PS-2019-11-19-000062-3,у сумі 86310.00 грн.».
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням №75-р/тк:
- визнано, що Підприємство у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (пункт 1 резолютивної частини рішення №75-р/тк);
- визнано дії Підприємства, які полягають у встановленні в період з 05.03.2019 по 05.01.2021 для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов'язку зі сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та забезпечувального платежу, а також штрафів за відмову від укладання вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку (пункт 2 резолютивної частини рішення №75-р/тк);
- за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення №75-р/тк, відповідно до абзацу першого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено на Підприємство штраф у сумі 2 605 133 грн (пункт 3 резолютивної частини рішення №75-р/тк);
- зобов'язано Підприємство припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, про що письмово повідомити АМК протягом 10 календарних днів з дня його припинення з наданням підтвердних документів (пункт 4 резолютивної частини рішення №75-р/тк).
Рішенням №75-р/тк АМК встановлено, що Підприємство у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві, як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (пункт 50 рішення №75-р/тк).
Положенням про порядок реалізації прав на експлуатацію майданчиків для паркування із застосуванням електронних торгів, затвердженого наказом директора Підприємства від 06.08.2019 №70 (далі - Положення №70), встановлені загальні вимоги, правила та єдиний порядок ведення роботи при застосуванні систем електронних торгів для реалізації іншими суб'єктами господарювання прав на експлуатацію майданчиків для паркування.
Згідно з пунктом 5.2 Положення №70 загальна вартість договору складається з двох основних компонентів: вартість експлуатації паркувального майданчика на весь період, що підлягає оплаті на умовах договору; та одноразовий платіж за право укладення договору (10% від вартості експлуатації місць для паркування).
Пунктом 56 рішення №75-р/тк АМК встановлено, що за інформацією Підприємства одноразовий платіж сплачується переможцем торгів на користь Підприємства впродовж трьох банківських днів із дня підписання протоколу про результати проведення торгів та не підлягає поверненню.
Відповідно до пункту 74 рішення №75-р/тк за інформацією Підприємства всі грошові кошти, які надходять до Підприємства від сплати переможцями торгів, зокрема, одноразового платежу Підприємство використовує для забезпечення власної господарської діяльності, сплати податків і зборів, виконання зобов'язань Підприємства із забезпечення надходжень до бюджету м. Києва.
Отже, необхідність стягнення Підприємством з переможців торгів одноразового платежу жодним чином не пов'язана з підготовкою або проведенням торгів (пункт 76 рішення №75-р/тк).
Відтак АМК дійшов висновку, що встановлення Підприємством для переможців торгів обов'язку зі сплати одноразового платежу призвело до ущемлення інтересів суб'єктів господарювання, які виявили бажання здійснювати діяльність на відповідному ринку.
Наведені дії Підприємства були б неможливими за умови наявності значної конкуренції на відповідному ринку, адже в такому випадку споживачі мали б можливість обирати між кількома продавцями таких товарів та, у разі ущемлення їх інтересів, обрали б іншого продавця.
У випадку ж відсутності конкуренції на відповідному ринку та, як наслідок, відсутності у споживачів Підприємства альтернативи щодо придбання прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві інакше, ніж у Підприємства, вищезазначені дії призвели до настання негативних наслідків для споживачів.
Отже, АМК було встановлено, що дії Підприємства, які полягали у встановленні для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов'язків сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та штрафів за відмову від укладення вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов наявності значної конкуренції на цьому ринку.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондують з положенням статті 20 Господарського кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частинами першою і другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частиною першою статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами першою і другою статті 1166 ЦК України До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв'язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведену правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 зі справи №902/320/17 і від 16.04.2020 зі справи №904/5489/18).
Враховуючи визначені цивільно-процесуальним законодавством принципи змагальності і диспозитивності судочинства можна зробити висновок, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий правовий висновок викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2019 зі справи №554/1583/16-ц.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:
на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Частинами першою і другою статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування.
Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.
Позовні вимоги Товариство мотивує тим, що за право укладання з Підприємством договору для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів, ним було сплачено одноразовий платіж у сумі 103 572 грн, однак як встановлено рішенням №75-р/тк, відповідачем було порушено законодавство про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві.
Рішення №75-р/тк було оскаржено Підприємством шляхом подання позову до Господарського суду міста Києва про визнання недійсним та часткове скасування рішення №75-р/тк.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 у справі №910/16055/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022, у задоволенні позову Підприємства до АМК про визнання недійсним та часткове скасування рішення №75-р/тк відмовлено повністю.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 зі справи №910/16055/21 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України; касаційну скаргу Підприємства в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 залишено без змін.
Згідно з пунктом 4.3 Договору загальна ціна Договору становить 1 139 292 грн, у тому числі ПДВ - 189 882 грн, з яких Векспл - 1 035 720 грн, у тому числі ПДВ - 172 620 грн, та Праз - 103 572 грн, у тому числі ПДВ - 17 262 грн.
Проте необхідність стягнення Підприємством з переможців торгів одноразового платежу жодним чином не пов'язана з підготовкою або проведенням торгів, відтак стягнення відповідачем суми одноразового платежу за право укладення з ним договору є неправомірним.
Таким чином, шкодою в даному випадку є здійснена позивачем оплата одноразового платежу за право укладення Договору у сумі 103 572 грн, у зв'язку з чим на підставі статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» відповідач повинен відшкодувати Підприємцю завдану їй шкоду у подвійному розмірі, тобто у сумі 207 144 грн.
Що ж до доводів відповідача стосовно пропуску позивачем строку позовної давності, то слід зазначити таке.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаним пунктом розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Разом з тим, Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 №3450-IX пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в такій редакції: « 19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Відтак, позивачем не було пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати 2 485,73 грн судового збору (3 107,16 грн * 0,8 [коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання позовної заяви в електронній формі]) слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Овсяник Наталії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (вул. Леонтовича, буд. 6, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 35210739) про стягнення 207 144 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (вул. Леонтовича, буд. 6, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 35210739) на користь Фізичної особи - підприємця Овсяник Наталії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 207 144 (двісті сім тисяч сто сорок чотири) грн збитків і 2 485 (дві тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн 73 коп. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19.06.2025.
Суддя Оксана Марченко