ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.06.2025Справа № 910/703/25
За позовом Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України»
до Фізичної особи - підприємця Ткаченка Андрія Юрійовича
про стягнення 13 091,22 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - позивач, АТ «НСТУ») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ткаченка Андрія Юрійовича (далі - відповідач, ФОП Ткаченко А.Ю.) 13 091,22 грн, з яких: 10 530,35 грн основного боргу, 1 393,39 грн пені, 811,84 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 355,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 214-7/4 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 04.06.2021 в частині своєчасної оплати передбачених цим правочином платежів.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/703/25 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою суду від 04.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Також вказаною ухвалою суду попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною п'ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята ст. 242 ГПК України).
Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Приймаючи до уваги викладене, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 04.02.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0610229227770) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Єдиному державному демографічному реєстрі.
Однак, конверт з ухвалою суду від 04.02.2025, який направлявся на адресу ФОП Ткаченка А.Ю.: АДРЕСА_1 , був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до абз. 3 п. 101 Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справа № 917/1998/19 та від 06.07.2021 у справі № 921/494/20.
Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.
В той же час, суд враховує, що до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 814/1469/17, від 23.06.2020 у справі № 640/740/19 та від 03.08.2022 у справі № 352/54/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.02.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
04.06.2021 між АТ «НСТУ» (далі - Балансоутримувач) та ФОП Ткаченко А.Ю. (далі - Орендар) був укладений Договір № 214-7/4 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5 В (далі - Будівля), а також утримання прибудинкової території, а Орендар відшкодовує витрати Балансоутримувача на утримання Будівлі пропорційно до займаної ним площі та надання комунальних послуг відповідно до умов цього Договору за період з 06 червня 2021 року до 05 травня 2024 року (включно).
Орендар користується нерухомим майном загальною площею 8,00 м2, а саме: частиною приміщення № 41 згідно з технічним паспортом на другому поверсі Будівлі (далі - Об'єкт оренди), відповідно до умов Договору оренди нерухомого майна від 04 червня 2021 року № 213-7/4 та з урахуванням умов цього Договору (п. 1.2. Договору).
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що орієнтовний перелік послуг, орієнтовна вартість (розмір) витрат Балансоутримувача на місяць, визначаються у Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.
Орієнтовна вартість (розмір) витрат Балансоутримувача на утримання Об'єкта оренди та комунальних послуг, що вказана у Додатку № 1 до цього Договору може бути змінена Балансоутримувачем в односторонньому порядку у випадку зміни діючих тарифів на послуги, що надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання та/або зміни розміру та/чи складу витрат Балансоутримувача на утримання Об'єкта оренди. При цьому така зміна не потребує будь-яких додаткових формальностей, в тому числі укладання Додаткових угод до цього Договору (п. 2.2. Договору).
Згідно з п. 2.3. Договору, фактична щомісячна вартість (розмір) витрат Балансоутримувача на утримання Об'єкта оренди та комунальних послуг зазначається у Акті про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.
Умовами п. 2.4. Договору передбачено, що оплата вартості витрат Балансоутримувача на утримання Об'єкта оренди та комунальних послуг, що надаються Орендарю, здійснюється Орендарем щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Балансоутримувача на підставі рахунків Балансоутримувача, але в будь-якому випадку не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного поточного місяця, що слідує за звітним місяцем. Оплата вартості витрат Балансоутримувача на утримання Об'єкта оренди та комунальних послуг за грудень місяць кожного поточного року здійснюється Орендарем в грудні місяці відповідного року, на підставі рахунків Балансоутримувача, але в будь-якому випадку не пізніше 25 (двадцять п'ятого) грудня.
Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. Договору, Балансоутримувач зобов'язується забезпечити виконання всього комплексу послуг, що вказані в Додатку № 1 до цього Договору, пов'язаних з господарським обслуговуванням та експлуатацією Об'єкта оренди згідно з вимогами чинного законодавства України про користування будівлями та створення необхідних умов для здійснення діяльності Орендаря, у тому числі співробітникам Орендаря. В свою чергу, Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати Балансоутримувачу вартість витрат на утримання Об'єкта оренди та комунальних послуг за цим Договором та Додатком № 1 до цього Договору (пп. 3.2.11. п. 3.2. Договору).
Підпунктом 3.1.3. п. 3.1. Договору передбачено, що після закінчення звітного періоду, але в будь-якому випадку не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного поточного місяця, що слідує за звітним місяцем, підготувати та передати, або надіслати Орендарю поштовим відправленням на адресу, зазначену в Договорі, два примірники акта про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (Акт відшкодування комунальних послуг). У випадку, якщо протягом періоду, визначеного п. 3.2.14. Договору, Балансоутримувач не отримає підписаний Орендарем оригінальний примірник Акта відшкодування комунальних послуг, останній вважається підписаним, а послуги такими, що дійсно надані належним чином в установлений строк і прийняті Орендарем в обсязі та на умовах, вказаних в Акті.
Орендар зобов'язується після отримання від Балансоутримувача двох примірників Акта відшкодування комунальних послуг протягом чотирьох робочих днів підписати зазначені примірники. Після підписання Акта відшкодування комунальних послуг протягом двох робочих днів передати, або надіслати Балансоутримувачу поштовим відправленням на адресу, зазначену в Договорі, один оригінальний примірник підписаного Акта відшкодування комунальних послуг (пп. 3.2.14. п. 3.2. Договору)
Умовами п. 5.3. Договору передбачено, що у випадку невиконання Орендарем грошових зобов'язань за цим Договором, останній зобов'язується сплачувати Балансоутримувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пеня нараховується за весь час існування такого зобов'язання до повного його виконання Орендарем. Сплата пені не звільняє Орендаря від обов'язку належного виконання зобов'язань за цим Договором.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 30 червня 2024 року (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.1. Договору).
Відповідно до п. 7.2. Договору, зміни або доповнення до цього Договору допускаються за взаємною згодою сторін та відповідним оформленням окремої Додаткової угоди.
Строк дії цього Договору припиняється внаслідок, зокрема: закінчення строку, на який було укладено цей Договір (пп. 7.3.1. п. 7.3. Договору).
Згідно з Додатком № 1 від 04.06.2021 до Договору, сторони домовились, що відшкодування вартості витрат Балансоутримувача на утримання Об'єкта оренди та комунальних послуг буде розраховуватись на загальну площу Об'єкта оренди (за виключенням послуг, щодо яких Об'єкт оренди обладнаний лічильниками, або в разі врахування потужності встановлених електроприладів) на підставі розрахунку фактичних витрат Балансоутримувача по утриманню Будівлі відповідно до примірного переліку послуг:
- водопостачання та водовідведення (у разі встановлення засобів обліку (лічильників) - фактична вартість визначається за показниками обліку споживання (лічильниками);
- електроенергія (у разі встановлення засобів обліку (лічильників) - фактична вартість визначається за показниками обліку споживання (лічильниками). При наданні переліку електрообладнання в орендованих приміщеннях вартість розраховується на підставі потужності встановлених електроприладів);
- перетікання реактивної електроенергії (у разі встановлення засобів обліку (лічильників) - фактична вартість визначається за показниками обліку споживання (лічильниками). При наданні переліку електрообладнання в орендованих приміщеннях вартість розраховується на підставі потужності встановлених електроприладів);
- теплопостачання (опалення) (у разі встановлення засобів обліку (лічильників) - фактична вартість визначається за показниками обліку споживання (лічильниками);
- прибирання та впорядкування спільної прибудинкової території;
- поточний ремонт та технічне обслуговування обладнання, техніки, механізмів (пов'язаних з обслуговуванням інженерних мереж);
- послуги охорони;
- вивезення побутового сміття;
- послуги із санітарно-гігієнічної обробки (дератизації та дезінфекції.
Орієнтовна середньомісячна вартість з ПДВ становить 550,00 грн.
30.09.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода № 1), згідно з п. 1 якої, з метою автоматизації процесів електронного документообігу між Балансоутримувачем та Орендарем, що передбачає підписання, надсилання, отримання та зберігання електронних документів, сторони домовились з 30.09.2021 здійснювати обмін документами у вигляді електронних документів із застосуванням до них електронного цифрового підпису (КЕП) засобами телекомунікаційного зв?язку за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно» за посиланням https://vchasno.ua (далі - Сервіс).
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1, сторони домовилися, що в електронному документообігу будуть застосовуватися наступні види електронних документів: рахунки на оплату; акти про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.
Фактична щомісячна вартість (розмір) витрат та належне забезпечення комплексу послуг і здійснення витрат Балансоутримувачем (далі - послуги) згідно Договору засвідчується підписанням сторонами акту про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - Акт послуг), який оформляється Балансоутримувачем у вигляді електронного документу за допомогою Сервісу та передається на підпис Орендарю до 15 числа місяця, що слідує за місяцем в якому були надані послуги (п. 3 Додаткової угоди № 1).
Пунктом 4 Додаткової угоди № 1 передбачено, що Орендар зобов'язується забезпечити отримання електронного документа за допомогою Сервісу протягом терміну, зазначеного у п. 3 додаткової угоди та підписати Акт послуг за допомогою Сервісу протягом 3 (трьох) робочих днів з дати його отримання Орендарем.
У випадку, якщо Орендар у строк, визначений у пункті 4 Додаткової угоди, не підписує зі своєї сторони Акт послуг, надані Послуги вважаються такими, що прийняті Орендарем (п. 5 Додаткової угоди № 1).
Сторони погодили, що датою електронного документа вважається дата, зазначена у самому електронному документі, як дата, його складання відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення КЕП (п. 6 Додаткової угоди № 1).
Згідно з п. 7 Додаткової угоди № 1, сторони домовились, що у Сервісі для підписання отриманих документів від Балансоутримувача, Орендар зобов'язується використовувати таку електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1.
12.04.2022 між сторонами, за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно» шляхом підписання КЕП, було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору (далі - Додаткова угода № 2), згідно з умовами п. 1 якої, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.03.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX та продовження строку дії воєнного стану в Україні згідно відповідних Указів Президента України, що унеможливлює належне виконання кожною із сторін своїх зобов'язань за Договором, сторони домовились з 24.02.2022 по 24.04.2022 (включно) тимчасово призупинити зобов'язання по Договору.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 2 сторони погодили, що оформленням пов'язаних з Договором документів (додатки, зміни, акти) є їх підписання сторонами, у тому числі за допомогою кваліфікованого електронного підпису, та надсилання іншій стороні підписаного таким чином примірника документу. Для обміну повідомленнями (електронне листування) сторони можуть використовувати електрону пошту.
Сторони погодили, що умови цієї Додаткової угоди розповсюджуються на правовідносини, що виникли між сторонами з 24 лютого 2022 року відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України (п. 4 Додаткової угоди № 2).
31.05.2022 та 30.06.2022 між сторонами, за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно» шляхом підписання КЕП, було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору (далі - Додаткова угода № 3) та Додаткову угоду № 4 до Договору (далі - Додаткова угода № 4), згідно з умовами п. 1 яких, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, що унеможливлює належне виконання кожною із сторін своїх зобов'язань за Договором, сторони домовились з 25.05.2022 до 24.06.2022 (включно) та з 25.06.2022 до 24.07.2022 (включно) тимчасово призупинити зобов'язання по Договору.
Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною Договору. Сторони погодили, що умови цієї Додаткової угоди розповсюджуються на правовідносини, що виникли між Сторонами з 25 травня 2022 року та з 25 червня 2022 року відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України (п. 3 Додаткової угоди № 3 та Додаткової угоди № 4).
На підтвердження фактичної щомісячної вартість (розміру) витрат та належне забезпечення комплексу послуг і здійснення витрат позивачем за період з вересня 2023 року по травень 2024 року на загальну суму 15 157,36 грн з ПДВ, були надані Акти про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 30.09.2023 на суму 2 950,58 грн (за період з 01.09.2023 по 30.09.2023), від 31.10.2023 на суму 1 150,82 грн (за період з 01.10.2023 по 31.10.2023), від 30.11.2023 на суму 909,64 грн (за період з 01.11.2023 по 30.11.2023), від 31.12.2023 на суму 3 008,17 грн (за період з 01.12.2023 по 31.12.2023), від 31.01.2024 на суму 1 748,17 грн (за період з 01.01.2024 по 31.01.2024), від 29.02.2024 на суму 1 366,76 грн (за період з 01.02.2024 по 29.01.2024), від 31.03.2024 на суму 1 332,40 грн (за період з 01.03.2024 по 31.03.2024), від 30.04.2024 на суму 2 160,47 грн (за період з 01.04.2024 по 30.04.2024), від 31.05.2024 на суму 530,35 грн (за період з 01.05.2024 по 31.05.2024), підписані представниками сторін КЕП за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно».
Також позивачем за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно» з КЕП були сформовані та виставлені відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 15 157,36 грн з ПДВ, а саме: № НТК000000039 від 30.09.2023 на суму 2 950,58 грн, № НТК000000040 від 31.10.2023 на суму 1 150,82 грн, № НТК000000064 від 30.11.2023 на суму 909,64 грн, № НТК000000035 від 31.12.2023 на суму 3 008,17 грн, № НТК000000044 від 31.01.2024 на суму 1 748,17 грн, № НТК000000031 від 29.02.2024 на суму 1 366,76 грн,№ НТК000000046 від 31.03.2024 на суму 1 332,40 грн, № НТК000000048 від 30.04.2024 на суму 2 160,47 грн, № НТК000000035 від 31.05.2024 на суму 530,35 грн.
08.01.2024 відповідач надав позивачу гарантійний лист щодо виконання фінансових зобов'язань, в якому зазначав, що станом на 01.01.2024 за ним обліковується заборгованість перед позивачем у сумі 23 222,22 грн, оплату якої просив відтермінувати та гарантував оплату вказаної суми частинами у 2024 році, а саме: щомісяця, з січня по липень 2024 року по 3 000,00 грн, у серпні 2024 року - 2 222,22 грн.
Проте, як зазначає позивач, відповідач, починаючи з вересня 2023 року, допустив порушення умов Договору в частині здійснення оплат за надані позивачем послуги, в результаті чого за спірний період з вересня 2023 року по травень 2024 року включно у нього утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви, з урахуванням часткової оплати 09.06.2024 на суму 4 627,01 грн, що відображено в розрахунку заборгованості, наведеному у позовній заяві, становить 10 530,35 грн (15 157,36 грн - 4 627,01 грн).
Оскільки заборгованість за надані позивачем послуги у спірний період відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між сторонами Договору № 214-7/4 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 04.06.2021.
Частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша ст. 903 ЦК України).
Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами частини першої ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 3 Додаткової угоди № 1 Договору, фактична щомісячна вартість (розмір) витрат та належне забезпечення комплексу послуг і здійснення витрат Балансоутримувачем (далі - послуги) згідно Договору засвідчується підписанням сторонами акту про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - Акт послуг), який оформляється Балансоутримувачем у вигляді електронного документу за допомогою Сервісу та передається на підпис Орендарю до 15 числа місяця, що слідує за місяцем в якому були надані послуги.
На підтвердження виконання позивачем умов Договору та надання відповідачу послуг з відшкодування вартості комунальних послуг та витрат з утримання приміщень за період з вересня 2023 року по травень 2024 року на загальну суму 15 157,36 грн з ПДВ, були надані копії Актів про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, підписані представниками сторін КЕП за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно», які відповідають положенням ст. 96 ГПК України.
Також позивачем за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно» з КЕП були сформовані та виставлені відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 15 157,36 грн.
Крім того, відповідачем 08.01.2024 був наданий гарантійний лист щодо виконання фінансових зобов'язань, в якому останній зазначав про облік заборгованості перед позивачем за Договором станом на 01.01.2024 у сумі 23 222,22 грн, яку просив відтермінувати та гарантував оплатити частинами у 2024 році, проте доказів здійснення повного погашення вказаної суми заборгованості в матеріали справи не надано.
Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Умовами п. 2.4. Договору передбачено, що оплата вартості витрат Балансоутримувача на утримання Об'єкта оренди та комунальних послуг, що надаються Орендарю, здійснюється Орендарем щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Балансоутримувача на підставі рахунків Балансоутримувача, але в будь-якому випадку не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного поточного місяця, що слідує за звітним місяцем. Оплата вартості витрат Балансоутримувача на утримання Об'єкта оренди та комунальних послуг за грудень місяць кожного поточного року здійснюється Орендарем в грудні місяці відповідного року, на підставі рахунків Балансоутримувача, але в будь-якому випадку не пізніше 25 (двадцять п'ятого) грудня.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконав умови Договору, здійснивши оплату наданих позивачем з вересня 2023 року по травень 2024 року послуг лише частково у сумі 4 627,01 грн, що відображено в розрахунку заборгованості, наведеному у позовній заяві, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 10 530,35 грн (15 157,36 грн - 4 627,01 грн).
Заперечень щодо обсягу витрат позивача на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг, які підлягають відшкодуванню за спірний період, відповідачем не висловлено.
Відповідач не висловив також жодних заперечень проти позову і в ході розгляду справи судом.
За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Частинами першою та другою ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги викладене, оцінивши подані позивачем докази та наведені обґрунтування, не спростовані відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10 530,35 грн є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1 393,39 грн пені за період з 13.07.2024 по 13.01.2025, суд зазначає наступне.
В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша ст. 612 ЦК України).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частинами четвертою та шостою ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Умовами п. 5.3. Договору передбачено, що у випадку невиконання Орендарем грошових зобов'язань за цим Договором, останній зобов'язується сплачувати Балансоутримувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пеня нараховується за весь час існування такого зобов'язання до повного його виконання Орендарем. Сплата пені не звільняє Орендаря від обов'язку належного виконання зобов'язань за цим Договором.
Судом враховано умови п. 7.1. Договору щодо дії Договору до 30.06.2024 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Проте, слід зазначити, що відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Умовами ст. 631 ЦК України та частиною сьомою ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що строк дії договору та строк виконання зобов'язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, частиною першою ст. 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Таким чином, закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору для припинення зобов'язання, яке залишилося невиконаним, та звільнення від відповідальності за прострочення виконання такого зобов'язання, яке мало місце під час дії договору.
В силу положень частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом враховано, що продовження строку, визначеного ст. 232 ГК України, під час дії карантину згідно з п. 7 розділу IX ГК України, не охоплює заявлений період нарахування пені.
Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).
З урахуванням вищевикладеного, положень ст.ст. 251, 252 ЦК України, п. 5.3. Договору не містять ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною шостою ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначення «день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати», тощо.
Умова, передбачена цим пунктом Договору «за весь час існування такого зобов'язання» «до повного його виконання», не є такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною шостою ст. 232 ГК України.
У зв'язку із зазначеним, суд вважає правомірним нарахування пені за прострочення здійснення відповідачем оплати наданих послуг протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано згідно з частини шостої ст. 232 ГК України.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п'ята ст. 254 ЦК України).
Відповідно до частини першої ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Перевіривши здійснений розрахунок пені за період з 13.07.2024 по 13.01.2024, судом встановлено, що пеня нарахована позивачем без врахування положень частини шостої ст. 232 ГК України, а також з порушенням визначення перших днів прострочення оплат відповідно до положень ст. 253 та частини п'ятої ст. 254 ЦК України, у зв'язку з чим судом, з урахуванням заявленого позивачем періоду нарахування пені, здійснено власний розрахунок, згідно з яким позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 448,23 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 811,84 грн інфляційних втрат, розраховані за періоди 26.12.2023-15.02.2024 та 16.06.2024-13.01.2025, та 3% річних у розмірі 355,64 грн, розраховані за загальний період з 16.10.2023 до 13.01.2025, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Перевіривши здійснений розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем помилково не враховано положення частини п'ятої ст. 254 ЦК України відносно останнього дня строку, що припадає на вихідний (15.10.2023 - неділя та 15.06.2024 - субота), у зв'язку з чим судом, здійснено власний розрахунок 3% річних, згідно з яким позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 353,67 грн.
Суд також перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, і встановив, що розрахунок здійснено арифметично правильно, що має наслідком задоволення цих вимог у заявленому розмірі 811,84 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, відповідно до положення ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, позивачем у позовній заяві зазначено, що на момент подання позову позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. Інші судові витрати не очікуються.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ткаченка Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (04119, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, буд. 42; ідентифікаційний код 23152907) 12 144 (дванадцять тисяч сто сорок чотири) грн 09 коп., з яких: 10 530 (десять тисяч п'ятсот тридцять) грн 35 коп. основного боргу, 448 (чотириста сорок вісім) грн 23 коп. пені, 811 (вісімсот одинадцять) грн 84 коп. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 353 (триста п'ятдесят три) грн 67 коп. та судовий збір у розмірі 2 808 (дві тисячі вісімсот вісім) грн 93 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова