ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2025Справа № 910/1361/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи
за первісним позовом Приватного підприємства «Меридіан Плюс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер»
про стягнення 3 426 534, 06 грн.(з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог)
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер»
до Приватного підприємства «Меридіан Плюс»
про стягнення 945 386, 06 грн.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.06.2025.
Приватне підприємство «Меридіан Плюс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» про стягнення 2 958 297, 74 грн. з яких 1 046 358, 37 грн. - сума основного боргу, 1 125 881, 61 грн. - сума пені , 693 605, 55 грн. - сума штрафу , 92 452, 21 грн. сума 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.03.2025.
21.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Приватного підприємства «Меридіан Плюс» про стягнення 945 386, 06 грн.
21.02.2025 від Приватного підприємства «Меридіан Плюс» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в якій заявник просить стягнути - 3 426 534, 06 грн. в тому числі 1 046 358,37 грн. (сума основного боргу), 1 125 881,61 грн. (сума пені), 693 605,55 грн. (сума штрафу), 92 452,21 грн. (сума 3% річних), 468 245,86 грн.( сума інфляційних втрат). 27.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2025 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» до Приватного підприємства «Меридіан Плюс» про стягнення 945 386, 06 грн. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, підготовче засідання призначено на 10.03.2025.
05.03.2025 від Приватного підприємства «Меридіан Плюс» надійшла відповідь на відзив.
У судовому засіданні 10.03.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» надав усні пояснення по справі, представник Приватного підприємства «Меридіан Плюс» у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 31.03.2025.
У судовому засіданні 31.03.2025 представники сторін були повідомлені про відкладення розгляду справи на 14.04.2025 під розписку.
У судовому засіданні 14.04.2025 представники сторін були повідомлені про відкладення розгляду справи на 21.04.2025 під розписку.
У судовому засіданні 21.04.2025 представники сторін були повідомлені про відкладення розгляду справи на 12.05.2025 під розписку.
У судовому засіданні 12.05.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» надав усні пояснення по справі, представник Приватного підприємства «Меридіан Плюс» в судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.06.2025.
У судовому засіданні 02.06.2025 було розпочато розгляд справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 було оголошено перерву в судовому засіданні до 16.06.2025.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
08.12.2021 між Приватним Підприємством «Меридіан Плюс» (далі - Позивач/Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» (далі - Відповідач/Покупець) укладено Договір поставки № 356.
Відповідно до п. 1. 2 Договору постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити товар
Товаром за даним Договором є пшениця 2, 3, 4 класів врожаю 2021 року (пункт 1.2 Договору);
У відповідності до пункту 3.1 Договору ціна за одиницю товару вказується у додаткових угодах до Договору.
Датою поставки партії товару вважається дата видаткової накладної та товарнотранспортної (залізничної) накладної на відвантажену партію товару (пункт 4.3 Договору);
Відповідно до п. 5.3 для оплати товару Постачальник зобов'язаний надати Покупцю наступні документи:
- рахунок-фактуру на передану партію товару у формі електронного документа відповідно до вимог розділу 11 Договору та в строк, визначений у додатковій угоді до Договору;
- видаткову накладну на кожен день поставки відповідної партії товару у формі електронного документа згідно з вимогами розділу 11 Договору; видаткові накладні підписуються з використанням сторонами електронного цифрового підпису (ЕЦП) протягом 1 (одного) робочого дня з дня отримання покупцем від постачальника такої видаткової накладної;
- надіслану через M.E.Doc IS податкову накладну для її узгодження з покупцем перед реєстрацією, а також таку податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, після її погодження покупцем;
- копія посвідчення про якість зерна (форма 42) (у разі відвантаження з сертифікованого елеватора), протоколи дослідження ГМО та показників безпеки;
- документи, передбачені пунктом 12.3 Договору.
Не зважаючи на отримання покупцем від постачальника товару та документів, визначених Договором, для здійснення оплати (доплати) вартості товару, покупець має право зупинити таку оплату (доплату) у випадку наявності ризику неотримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з постачальником за Договором до дати підтвердження податковим органом отримання покупцем відшкодування податку на додану вартість із сум, що підлягають оплаті (пункт 5.4 Договору);
Відповідно до п. 6. 1 Договору порядок оплати визначається сторонами у додаткових угодах до Договору.
У випадку декількох постачань у рамках Договору постачальник зобов'язується оформляти податкові накладні та вести податкових облік ПДВ за кожним рахунком-фактурою в рамках одного постачання (пункт 6.2 Договору);
Умовою для виникнення у покупця обов'язку з оплати товару є надання постачальником покупцю документів, визначених пунктами 5.3 і 12.3 Договору (пункт 6.4 Договору);
Відповідно до пункту 8.2 Договору - у разі нездійснення покупцем платежу відповідно до умов Договору та специфікації, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості поставленого, але неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 12.3 Договору передбачено, що для укладення Договору постачальник зобов'язується надати покупцю копії таких документів у форматі *.pdf: статуту або опису документів, що надаються державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів» із відповідним кодом або витягу із статуту підприємства, де вказані учасники (засновники), а також повноваження керівника на вчинення дій від імені підприємства; протоколу зборів учасників (засновників)/рішення засновника про надання повноважень керівнику на підписання Договору (у разі необхідності); довідки на підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи (за наявності).
Після укладення Договору, але в будь-якому випадку до початку терміну поставки товару постачальник зобов'язується надати покупцю такі документи:
- загальна податкова декларація виробника - платника єдиного податку 4-ї групи разом із додатком відомості про наявність земельних ділянок (для платників ЄП4) або податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (для неплатників ЄП4) у формі копії електронного документа з квитанцією №2 (в форматі *.pdf);
- звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (ф.4-сг (річна)) у формі копії електронного документа з квитанцією №2 (в форматі *.pdf);
- звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур (ф.37-сг (за останній місяць)) у формі копії електронного документа з квитанцією №2 (в форматі *.pdf);
- звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (форма №29-г) (за останній рік) у формі копії електронного документа з квитанцією №2 (в форматі *.pdf);
Пунктом 12.3.2 Договору передбачено, якщо постачальник не є виробником товару, то він повинен надати зазначені документи стосовно виробника, а також копії в форматі *.pdf договору, укладеного виробником і постачальником, видаткові накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних.
Договір набирає чинності з моменту його належного підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань; Договір підписується згідно з вимогами розділу 11 Договору; датою підписання Договору є дата підписання з використанням ЕЦП стороною-одержувачем Е-документа, отриманого від сторони-відправника з нанесеним нею ЕЦП; строк підписання Договору з використанням ЕЦП сторонами становить 5 (п'ять) банківських днів з дня надіслання Договору стороною-відправником (пункт 12.4 Договору).
Як вбачається з умов укладеної сторонами додаткової угоди від 08.12.2021 №1 до Договору:
- продавець постачає такий товар: пшениця 2кл., врожаю 2021 року, ціна грн/м.т. без ПДВ - 8 772,00, пшениця 3кл., врожаю 2021 року, ціна грн/м.т. без ПДВ - 8 772,00 пшениця 4кл., врожаю 2021 року, ціна грн/м.т. без ПДВ - 8333,00 кількість товару/м.т. - (+/-5%) (пункт 1);
- ціна товару, що поставляється за додатковою угодою сплачується з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі відповідно до законодавства України (пункт 3);
- загальна кількість товару складає 700 тонн +/-5% (пункт 2);
- загальна вартість складає сума вартості всіх поставок (пункт 4);
- покупець здійснює оплату 85% вартості поставленої партії товару на розрахунковий рахунок постачальника у строк два банківські дні з моменту отримання документів, передбачених у розділі 5 Договору (пункт 6);
- залишок у розмірі 15% вартості поставленої партії товару оплачується покупцем протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації продавцем податкової накладної з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України (пункт 7);
- не зважаючи на отримання покупцем від постачальника товару та документів, передбачених у розділі 5 Договору, для оплати 15% вартості товару, покупець має право зупинити таку оплату у випадку наявності ризику неотримання бюджетного відшкодування ПДВ за операціями з постачальником за додатковою угодою до дати підтвердження податковим органом отримання покупцем відшкодування ПДВ із сум, що підлягають оплаті (пункт 8).
Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок на оплату від 26.01.2022 №26/1 на суму 2 079 016,63 грн (в тому числі ПДВ 255 317,83 грн.), на підставі якого були зараховані кошти на розрахунковий рахунок Позивача у сумі 1 767 164,14 грн. (в тому числі ПДВ 14 % - 217 020,16 грн.,) згідно платіжної інструкції № 90202353 від 02.02.2022 року.
Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок на оплату від 04.02.2022 №04/02 на суму 4 850 038,80 грн (в тому числі ПДВ 595 618,80 грн), на підставі якого були зараховані кошти на розрахунковий рахунок Позивача у сумі 4 122 532,98 грн. (в тому числі ПДВ 14 % - 506 275,98 грн.,) згідно платіжної інструкції № 90208545 від 08.02.2022 року.
Позивач зазначає, що у січні 2022 року ним було здійснено поставку товару за товарнотранспортною накладною від 28.01.2022 № 47829791 у кількості 207,9 тон на термінал ТОВ «МСП Ника - Тера», яке є вантажоодержувачем для Відповідача в місці поставки.
У лютому 2022 року Позивачем було здійснено поставку товару за товарно-транспортною накладною від 04.02.2022 № 45091741 у кількості 485 тон на термінал ТОВ «МСП Ника - Тера», яке є вантажоодержувачем для Відповідача в місці поставки.
Між Позивачем і Відповідачем на підставі поставленого товару було підписано, за допомогою ЕЦП, видаткові накладні від 05.02.2022 № 05/02 на суму 4 160 533,28 грн. (в тому числі ПДВ 510 942,68 грн), від 06.02.2022 № 06/02 на суму 639 505,55 грн. (в тому числі ПДВ 85 167,35 грн.), від 09.02.2022 № 09/02 на суму 1 388 511,11 грн. (в тому числі ПДВ 170 518,91 грн), від 09.02.2022 № 09/02-1 на суму 693 505,55 грн., (втому числі ПДВ 85 167,35 грн.).
В подальшому Позивачем 14.02.2022 були зареєстровані податкові накладні № 1 на суму 1 767 164,14 грн. з ПДВ (217 020,16 грн), податкову накладку № 2 від 05.02.2022 - на суму 4 160 533,28 грн. з ПДВ (510 942, 68 грн), податкову накладну № 3 від 06.02.2022 - на суму 639 505,55 з ПДВ ( 85 167,35 грн.), податкову накладну № 4 від 09.02.2022 - на суму 314 852, 52 грн., з ПДВ ( 38 666,10 грн.).
Вказані податкові накладні прийняті контрагентом, про що на вищезазначених податкових накладних проставлено відповідні відмітки.
Позивач зазначає про те, що відповідно до підписаного сторонами Акта звірки взаємних розрахунків від 01 квітня 2022 № 474 відповідачем сплачено 5 889 697,12 грн., та станом на момент подачі позовної заяви не сплачено 1 046 358, 37 грн.
Звертаючись до Господарського суду міста Києва Позивач за первісним позовом просить стягнути з Відповідача за первісним позовом 1 046 358, 37 грн. - основного боргу, 1 125 881, 61 грн. - пені, 693 605, 55 грн. - штрафу, 92 452, 21 грн. - 3 % річних та 468 245, 86 грн. - втрат від інфляції (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Господарський суд міста Києва дійшов наступного висновку:
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 1 046 358, 37 грн. Відповідачем вказаний обов'язок не спростований.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом пеню в розмірі 1 125 881, 61 грн. за період з 18.02.2022 по 28.01.2025.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 8.2 Договору - у разі нездійснення покупцем платежу відповідно до умов Договору та специфікації, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості поставленого, але неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.
Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Отже, за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 170 570, 75 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем математичного розрахунку штрафу Господарський суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача - 693 605, 55 грн. штрафу.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму штрафних санкцій в розмірі 92 452, 21 грн. - 3 % річних та 468 245, 86 грн. - втрат від інфляції (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 6 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов'язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, та втрат від інфляції, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою та арифметично вірною є сума 92 452, 21 грн. - 3% річних та 468 245, 86 грн. - втрат від інфляції, а тому зазначені позовні вимоги в зазначених сумах підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо інших аргументів суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Щодо зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» до Приватного підприємства «Меридіан Плюс» про стягнення 945 386, 06 грн., що складається з суми пені в розмірі 251 783, 51 грн. та штрафу в розмірі 693 605, 55 грн.
Як зазначалось вище, між 08.12.2021 року між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та ПП «МЕРИДІАН ПЛЮС» укладений Договір поставки № 356, за умовами якого ПП «МЕРИДІАН ПЛЮС» зобов'язується передати, а ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» прийняти та оплатити товар, згідно умов Договору.
Товаром за даним Договором є пшениця 2, 3, 4 кл. врожаю 2021 року. ПП «МЕРИДІАН ПЛЮС» здійснює поставку Товару на умовах CPT (Carriage Paid To (...named place of destination)) згідно «Інкотермс» 2020 року, за винятком застережень, прямо передбачених цим Договором. (п. 1.2, 1.3 Договору № 356).
Відповідно до п. 4.1 Договору № 356 ПП «МЕРИДІАН ПЛЮС» повинен здійснити поставку Товару у строки, вказані у Додаткових угодах до даного Договору. Поставка Товару може здійснюватися автомобільним або залізничним транспортом (п. 4.2 Договору № 356).
08.12.2021 року між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та ПП «МЕРИДІАН ПЛЮС» укладена Додаткова угода № 1 до Договору № 356 (далі - Додаткова угода № 1), якою сторони домовились про поставку пшениці 2 кл. врожаю 2021 року за ціною 8 772,00 грн. без ПДВ за одну тону товару, пшеницю 3 кл. врожаю 2021 року за ціною 8 772,00 грн. без ПДВ за одну тону товару, пшеницю 4 кл. врожаю 2021 року за ціною 8 333,00 грн. без ПДВ за одну тону товару, у загальній кількості 700 тони +/- 5% (п. 1, 2 Додаткової угоди № 1).
Місце поставки: НІКА-ТЕРА,МСП, ТОВ , 54052, Миколаївська обл., місто Миколаїв, Корабельний район, вулиця Айвазовського, будинок 23 (п. 5 Додаткової угоди № 1). Відповідно до п. 6 та 7 Додаткової угоди № 1 ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» здійснює оплату 85% вартості поставленої партії Товару на розрахунковий рахунок ПП «МЕРИДІАН ПЛЮС» у строк два банківських дні з моменту отримання документів, передбачених у розділі 5 Договору. Залишок у розмірі 15% вартості поставленої партії Товару оплачується Покупцем протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації Продавцем податкової накладної з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України, але не раніше отримання завірених паперових копій документів, визначених в розділі 12 Договору.
Поставка Товару в повному обсязі здійснюється в строк до 31.12.2021 року включно (п. 9 Додаткової угоди № 1).
На виконання умов Договору № 356 та Додаткової угоди № 1 ПП «МЕРИДІАН ПЛЮС» у лютому 2022 року було поставлено на адресу ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» Товар (пшеницю різних класів) у загальній кількості 655,735 тони на загальну суму 6 936 055,49 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 05/02 від 05.02.2022р. - пшениця 2кл. врожаю 2021 р. - 416,05 тони за ціною 4 160 533,28 грн. з ПДВ; № 06/02 від 06.02.2022р. - пшениця 2 кл. врожаю 2021р. - 69,35 тони за ціною 693 505,55 грн. з ПДВ; № 09/02 від 09.02.2023р. - пшениця 2 кл. врожаю 2021р. - 138,85 тони за ціною 1 388 511,11 грн з ПДВ; № 09/02-1 від 09.02.2023р. - пшениця 3 кл. врожаю 2021р. - 31,485 тони за ціною 693 505,55 грн. з ПДВ.
Дата поставки Товару на Склад ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» (НІКА-ТЕРА,МСП, ТОВ , 54052, Миколаївська обл., місто Миколаїв, Корабельний район, вулиця Айвазовського, будинок 23) підтверджується реєстром ТОВ «МСП НІКА-ТЕРА» від 20.03.2023 року № 66-20/03, а саме Товар від ПП «МЕРИДІАН ПЛЮС» був поставлений 05.02.2022 року у загальній кількості 416 050 кг.; 06.02.2022 року у загальній кількості 69 350 кг. та 09.02.2022 року у загальній кількості 208 200 кг.
Відповідно до п. 9 Додаткової угоди № 1 поставка Товару в повному обсязі здійснюється в строк до 31.12.2021 року включно.
Позивач за зустрічним позовом зазначає про те, що ПП «МЕРИДІАН ПЛЮС» здійснив поставку Товару з порушенням встановленого Додаткової угодою № 1 строку, що є неналежним виконанням своїх зобов'язань. Відповідно до п. 8.3 Договору № 356 у разі порушення Постачальником передбаченого Договором терміну поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості не поставленого (недопоставленого) Товару за кожен день прострочення поставки.
Пунктом 8.5 Договору № 356 передбачено, що у разі порушення термінів поставки Товару передбачених умовами Договору більш ніж на 5 календарних днів та/або поставки Товару неналежної якості, Постачальник, на вимогу Покупця зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 10 % від загальної вартості відповідної партії Товару.
Як зазначає позивач за зустрічним позовом у відповідача за зустрічним позовом виник борг у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасну поставку в у вигляді пені у розмірі 251 783,51 грн. та штрафу у розмірі 693 605,55 грн.
Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За умовами ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець мас право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Абзацом 3 ч. 1 ст. 664 ЦК України встановлено, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
За умовами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. ч. 1, 7 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 2 ст. 231 у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Враховуючи викладене, здійснивши перевірку наданого позивачем за зустрічним позовом математичного розрахунку пені, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 251 783, 51 грн. та 693 605, 55 грн. штрафу.
Відповідач за зустрічним позовом просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу, стосовно чого суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Так, Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні із 24.02.2022 було введено воєнний стан, який триває і наразі.
Таким чином, з огляду на вищезазначені приписи законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що строк позовної давності не пропущено.
Судові витрати по сплаті судового збору за первісним позовом, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру позовних вимог.
Судові витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.
2.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРЕЙН ПАУЕР» (Україна, 01010, місто Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 32/2, ідентифікаційний код 40427580) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МЕРИДІАН ПЛЮС» (Україна, 61026, Харківська обл., місто Харків, вул. Тваринників, будинок 4, ідентифікаційний код 38106770) - 1 046 358 (один мільйон сорок шість тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 37 коп. - основний борг, 693 605 (шістсот дев'яносто три тисячі шістсот п'ять) грн. 55 коп. - штрафу, 170 570 (сто сімдесят тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 75 коп. - пені, 92 452 (дев'яносто дві тисячі чотириста п'ятдесят дві) грн. 21 коп. - 3 % річних, 468 245 (чотириста шістдесят вісім тисяч двісті сорок п'ять) грн. 86 коп. втрат від інфляції та 29 654 (двадцять дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 79 коп. судового збору.
3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.
4. Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.
5. Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МЕРИДІАН ПЛЮС» (Україна, 61026, Харківська обл., місто Харків, вул. Тваринників, будинок 4, ідентифікаційний код 38106770) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРЕЙН ПАУЕР» (Україна, 01010, місто Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 32/2, ідентифікаційний код 40427580) 693 605 (шістсот дев'яносто три тисячі шістсот п'ять) грн. 55 коп. - штрафу, 251 783 (двісті п'ятдесят одна тисяча сімсот вісімдесят три) грн. 51 коп. - пені та 14 180 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят) грн.79 коп. судового збору.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19.06.2025.
Суддя І.В. Алєєва