ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про передачу за підсудністю
18.06.2025Справа № 910/6643/25
Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Глобал Енерджи" (Львівська область, Сколівський район, с. Опорець)
до російської федерації (російська федерація, м. москва) в особі міністерства юстиції російської федерації (російська федерація, м. москва)
про стягнення 34 214 535,80 євро
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Глобал Енерджи" (далі - ТОВ "Атлас Глобал Енерджи", позивач) до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації (далі-відповідач) про стягнення збитків (упущеної вигоди) у сумі 34 214 535,80 євро, що еквівалентно 1 557 568 841,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивач здійснює будівництво вітропарку - Сколівської вітроелектростанції загальною потужністю 60 МВт на території Козівської та Славської селищних рад, Львівської області, будівництво якої, як вказує позивач, мало б бути завершене та введене в експлуатацію до грудня 2022. Проте, у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації усі роботи з будівництва нерухомого майна були призупинені з лютого 2022, внаслідок чого позивач поніс збитки у вигляді упущеної вигоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 позов ТОВ "Атлас Глобал Енерджи" було залишено без руху.
11.06.2025 від ТОВ "Атлас Глобал Енерджи" надійшла заява про усунення недоліків позову.
Проте, під час дослідження матеріалів позову та наявних у ньому доказів, судом встановлено, що позов ТОВ "Атлас Глобал Енерджи" необхідно направити за виключною підсудністю до Господарського суду Львівської області, враховуючи наступне.
Так, звертаючись з позовом до Господарського суду міста Києва позивач послався на те, що як майно російської федерації, так і останнє зареєстроване місцезнаходження посольства російської федерації, яке здійснювало представництво її інтересів в Україні знаходиться за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27, отже розгляд даного спору відноситься до територіальної юрисдикції Господарського суду міста Києва.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Судом встановлено, що станом на 27.05.2025 року (дата подання позову) відповідач взагалі не мав в Україні місцезнаходження, оскільки з 24 лютого 2022 року дипломатичні відносини між Україною і російською федерацією розірвано у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльність дипломатичних установ російської федерації на території України зупинено.
За приписами частини 10 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає правила альтернативної підсудності, позови до відповідача, який не має в Україні місцезнаходження чи місця проживання, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна.
Однак частиною 1 даної статті чітко визначено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Суд зазначає, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.
Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 року у справі № 916/142/19.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 дійшла висновку, що у частині третій статті 16 ГПК України в попередній редакції йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.
Натомість у частині третій статті 30 ГПК України в чинній редакції йдеться про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, тобто, перелік спорів цієї категорії розширено.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 роз'яснено, що до спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір стосується як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном, застосовується виключна підсудність. Словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Таким чином, оскільки спір у даній справі виник, в тому числі і з приводу нерухомого майна, суд дійшов висновку, що такий спір повинен розглядатися за місцезнаходженням нерухомого майна, що знаходиться на території Сколівського району Львівської області (відповідно до ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Як вже зазначалося судом вище, на дату подання позивачем даного позову відповідач взагалі не мав в Україні місцезнаходження, та даний позов слід подавати за місцем заподіяння шкоди, тобто до Господарського суду Львівської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зважаючи на те, що спір у даній справі належить розглядати суду за місцезнаходженням нерухомого майна, що знаходиться у Львівській області, суд дійшов висновку передати матеріали позовної заяви на розгляд до Господарського суду Львівської області.
Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 31 ГПК України).
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч. 7 ст. 31 ГПК України).
Керуючись ст. 27, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Глобал Енерджи" до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про стягнення 34 214 535,80 євро, та додані до неї матеріали передати на розгляд Господарському суду Львівської області за виключною підсудністю.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк.
Суддя Котков О.В.