ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
12.06.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/239/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,
Секретар судового засідання Куцанюк Й. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов:
ФОП Костик Миколи Михайловича, АДРЕСА_1 ,
до відповідача: ТОВ "Захід-Пром-Діагностика", вул. Бандери, буд. 1 Ж, с. Задністрянське, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, 77133, про стягнення 59 158 грн та судових витрат,
встановив, що ФОП Костик М. М. звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Захід-Пром-Діагностика" про стягнення заборгованості у розмірі 59 158 грн та судових витрат.
В обґрунтування позову позивач вказав на те, що відповідач всупереч вимогам ЦК України, ГК України, не оплатив у строк обумовлений ст.692 ЦК України, товар отриманий на підставі підписаних сторонами у справі накладних за № 000-3 2024 від 11.01.2024 та № 000-2 2024 від 05.01.2024.
За несвоєчасне виконання зобов'язання, строк якого, в силу вимог ст. 692 ЦК України, настав 11.01.2024 та 05.01.2024, відповідачу нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 09.04.2025.
09.04.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.05.2025.
Судові засідання неодноразово відкладались.
09.06.2025, позивач надіслав заяву в якій уточнив позовні вимоги та просив стягнути загальну суму заборгованості в розмірі 59 158 грн, яка складається з суми основного боргу у розмірі 51 328,7 грн, 3 % річних у розмірі 1 680 грн, інфляційних втрат у розмірі 6 149,2 грн.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 10.03.2025, 09.04.2025, 07.05.2025, 21.05.2025, 28.05.2025, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0601134070360, 0601123293871, 0601144981182.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд, враховуючи приписи ст.ст. 165, 178 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи та вважає, що позов слід задоволити частково.
При цьому суд врахував наступне.
Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар та нарахованих 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може учинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Отже, поставка продавцем покупцю товару на підставі усної домовленості, яка була підтверджена продавцем шляхом прийняття до виконання замовлення покупця, є нічим іншим, як поставкою товару на підставі договору, укладеного між сторонами у спрощений формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу ( ст. 663 ЦК України).
Статтею 692 ЦК України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене та те, що з матеріалів справи суд встановив факт отримання відповідачем товару 11.02.2024 та 05.01.2025 (накладні № 000-3 2024 від 11.01.2024 на суму 25926,10 грн та № 000-2 2024 від 05.01.2024 на суму 25401,80 грн), а відповідач викладені позивачем обставини не спростував, вимога позивача про стягнення основного боргу, який виник в зв'язку з не оплатою поставленого товару, підлягає задоволенню у сумі 51 327,90 грн.
Вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 1 680 грн, інфляційних втрат у розмірі 6 149,2 грн слід задоволити частково, з огляду на приписи ст. 625 ЦК України, якими встановлено те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При перерахунку здійсненого судом самостійно було встановлено те, що до стягнення підлягають 1 679,01 грн - 3 % річних.
При цьому суд врахував те, що обов'язок відповідача оплатити товар, відповідно до ст. 692 ЦК України, настав з моменту його прийняття (накладні № 000-3 2024 від 11.01.2024 та № 000-2 2024 від 05.01.2024), відповідно, з урахуванням відсутності договору в якому би сторони погодили інше, передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню з дня, наступного за днем прийняття товару.
Відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити частково.
Стягнути з ТОВ "Захід-Пром-Діагностика" (код ЄДРПОУ 42556369, вул. Бандери, буд. 1 Ж, с. Задністрянське, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, 77133) на користь ФОП Костик Миколи Михайловича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) - 51 327,9 грн (п'ятдесят одну тисячу триста двадцять сім гривень дев'ять копійок) - заборгованості, 1 679,01 грн (одну тисячу шістсот сімдесят дев'ять гривень одну копійку) - 3 % річних, 6 149,2 грн (шість тисяч сто сорок дев'ять гривень дві копійки) - інфляційних втрат та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.06.2025.
Суддя І. М. Скапровська