61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
19.06.2025 Справа №905/765/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код 14360570) до відповідача Фізичної особи-підприємець Радченко Сергія Геннадійовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 101937,44 грн, а саме, 82822,83 грн заборгованість за кредитом; 16340,08 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 2774,53 грн заборгованість по комісії за користування кредитом ,-
Стислий зміст і підстави позовних вимог
21.05.2024 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємець Радченко Сергія Геннадійовича (далі - ФОП Радченко С.Г.) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 101937,44 грн, а саме, 82822,83 грн заборгованість за кредитом; 16340,08 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 2774,53 грн заборгованість по комісії за користування кредитом.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на факт порушення з боку відповідача зобов'язань з повернення грошових коштів, отриманих за кредитним договором, що укладений шляхом підписання 19.12.2018 заявки із використанням електронного цифрового підпису до Умов та правил надання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», а також своєчасної сплати узгодженого розміру відсотків та комісії.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.05.2024 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено АТ КБ «Приватбанк'протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути встановлені судом недоліки позовної заяви - надати докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів ФОП Радченко С.Г.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/765/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відповідності до п. 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов?язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Днем вручення судового рішення є, зокрема, п.2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; п.5)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч.6 ст. 242 ГПК України).
Позивач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті 10.06.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що сформована у підсистемі «Діловодство спеціалізованого суду».
За довідкою з підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ФОП Радченко С.Г. не має зареєстрованого електронного кабінету.
Згідно даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса реєстрації ФОП Радченко С.Г.: АДРЕСА_1 .
З огляду на те, що на дату відкриття провадження у справі поштове сполучення з м.Курахове було можливе ухвала суду від 10.06.2024 направлялась органами поштового зв'язку на офіційну поштову адресу відповідача, однак на адресу суду надійшло поштове повідомлення з відміткою пошти «конверт (повернення) за закінченням терміну зберігання».
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв?язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством у зв?язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 01.03.2023 по справі №910/18543/21, від 06.06.2023 по справі №922/3604/21.
Ухвалою від 11.06.2024 та повторно від 17.01.2025 суд з метою встановлення можливості реєстрації відповідача в якості внутрішньо переміщеної особи зобов?язав Міністерство соціальної політики України надати відомості щодо Радченка С.Г.
Листом №641/25 від 04.02.2025 Департамент цифрового розвитку та інформаційних технологій Міністерства соціальної політики України повідомив, що станом на 27.01.2025 в ЄІБД ВПО інформація про запитувану особу відсутня.
Також вказана ухвала суду направлялась на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2, що зазначена у Анкеті-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг відповідачем. Згідно довідки про доставку електронного листа, що сформована в програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний лист доставлено до електронної скриньки 10.06.2024.
Додатково ФОП Радченко С.Г. направлялась телефонограма, проте зв'язок з останнім не встановлений.
Суд також бере до уваги, що позивач мав можливість ознайомитись з всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
З огляду на зазначене, суд вважає, що вчинено всі можливі дії з метою повідомлення відповідача про факт відкриття провадження у справі.
За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України»,«Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України №26/2025 від 14.01.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №4220-IX від 15 січня 2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року на 90 діб.
Таким чином, на час винесення даного рішення в Україні продовжено строк дії воєнного стану.
Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, постійні обстріли м.Харків, систематичні відключення постачання електричної енергії, що спричинює неможливість доступу до сканованих копії документів, які суд досліджував під час прийняття судового рішення, у програмі віддаленого доступу, знаходження помічника судді на тривалому лікарняному, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція учасників процесу
АТ КБ«Приватбанк» в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що шляхом підписання Анкети-заяви клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 19.12.2018 відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua/terms, які разом із Заявою складають Кредитний договір та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору. На підставі підписаної відповідачем 19.12.2018 заявки на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" Банком здійснені дії щодо встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_2 в сумі 20000,00 грн, який Позичальником було використано. У подальшому кредитний ліміт було максимально збільшено до 90000грн станом на 12.08.2021. З боку відповідача грошові кошти у встановлені Умовами та Правилами надання банківських послуг строки не повернуто, станом на 17.05.2024 заборгованість за кредитом складає 82822,83грн. Також не виконані зобов'язання зі сплати відсотків з користування кредитом заборгованість складає 16340,08грн, по комісії за користуванням кредитом заборгованість складає 2774,53 грн. Оскільки відповідач свої зобов'язання зі своєчасного та повного повернення кредитних коштів, а також сплати відсотків за користування кредитом та комісією не виконав, Банк звернувся до суду з позовними вимогами щодо стягнення вказаних грошових коштів з відповідача.
Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті ст. 554, 610 - 612, 625, 627, 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 4, 27, ч.1 ст. 162 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі від 10.06.2024 відповідачу встановлено строк протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення ухвали надати до суду відзив на позов та докази, на яких ґрунтуються його заперечення та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзиву на позовні вимоги суду не надав, будь-яким іншим чином не повідомив суд про свою правову позицію щодо заявлених позовних вимог.
За приписами ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судової справи з метою забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, останній не скористався своїм правом на надання відзиву, поважних причин неможливості надання відзиву у встановлений строк не наведено, тому суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом
31.10.2013 ФОП Радченко С.Г. (Клієнт) звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з заявою про приєднання к умовам та правилам надання банківських послуг, йому відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 .
19.12.2018 ФОП Радченко С.Г. (Клієнт) шляхом підписанням заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" на підставі ст.634 ЦК України приєднався до розділу 1.1 Загальні положення та підрозділу 3.2.10.1.3 Умов та Правил надання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті АТ КБ «Приватбанк» (Банк) https://privatbank.ua/terms, на дату укладання цього договору. Ця заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом.
Зокрема, у тексті заявки зазначено, що Клієнт підписанням цієї анкети-заяви, на підставі статті 634 Цивільного кодексу України приєднується до Послуги шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП, що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір.
Підписанням Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок. Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.
Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису у Приват24 для бізнесу.
Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" (далі - Заява про приєднання) ФОП Радченко С.Г. підписано із використанням електронного цифрового підпису. Позивачем надано до матеріалів справи протокол перевірки підписів, що підтверджує автентичність підпису.
У тексті заявки на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" Позичальник просить Банк надати Кредит за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_2 на наступних умовах: мета кредиту - поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, вид кредиту - Овердрафтовий кредит, мінімальний розмір ліміту -10 000 UAH, максимальний розмір ліміту - 100 000 UAH, розмір відсоткової ставки - 30%, розмір щомісячної комісії (в т.ч. в пільговий період) - 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць, пільговий період - 55 днів, термін користування Кредитом -12 місяців.
Відповідно до витягу з «Умов та правил надання банківських послуг», які містяться в тексті заявки Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - Ліміт) на поточний рахунок Клієнта (далі - Кредит) в порядку та на умовах, визначених даними Умовами та Правилами (далі - Умови) (п.3.2.10.1 Умов).
Згідно з п.3.2.10.1 розмір Кредиту який може бути наданий Банком складає від 10 000 грн до 100 000 грн.
Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за наявності вільних грошових ресурсів за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (3.2.10.1.2 Умов).
Відповідно до п. 3.2.10.1.5. ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день, п. 3.2.10.1.4 Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України.
Клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового Ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні Банку про зміну Ліміту, спрямованого Клієнту будь-яким способом, передбаченим п.3.2.10.1.6. цих Умов. В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою Ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.
Згідно з пунктом 3.2.10.1.7. Умов сторони узгодили, що Банк має право змінити розмір кредитного ліміту у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.
За приписами п. 3.2.10.1.8. Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту приєднання Клієнта до Договору. При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цими Умовами, Банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення Кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених цими Умовами, за відсутності заперечень Клієнта, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Продовження обслуговування Ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови наявності дня, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено відсотки та комісія.
Згідно п.3.2.10.2.1.2. Банк зобов'язаний за наявності вільних грошових ресурсів та відсутності розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів з поточного рахунку Клієнта, здійснювати платежі Клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах Ліміту.
Зобов'язання Банку виникають при надходженні розрахункових документів Клієнта в Банк протягом операційного дня та відсутності грошових коштів на поточному рахунку Клієнта, Банк здійснює їх оплату відповідно до цих Умов в межах встановленого Ліміту.
В свою чергу за п.3.2.10.2.2 Клієнт зобов'язується використовувати Кредит на цілі, зазначені у п.3.2.10.1.2. цього розділу Умов. Сплатити Банку відсотки та за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Здійснювати погашення Кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування Кредитом, встановленого п.3.2.10.3.2.
Розділом 3.2.10.3 Умов затверджено порядок розрахунків:
Відповідно до 3.2.10.3.1. За користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки від розміру усієї заборгованості за Договором. Розмір відсотків визначено Тарифами Банку, що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 3.2.10.3.2. Періодом безперервного користування Кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування Кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за Кредитом в цей період не впливає на зміну дати закінчення періоду безперервного користування Кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування Кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено відсотки та комісія п.3.2.10.3.6.
Пунктом 3.2.10.3.2.1 визначено період безперервного користування Кредитом, під час якого не нараховуються проценти (пільговий період), становить до 55 днів та діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості.
Пільговий період не діє, якщо на поточному рахунку є непогашена заборгованість минулих періодів та заборгованність за комісією згідно п.3.2.10.3.6.
Умовами п 3.2.10.3.2.2 визначено, що в разі непогашення Клієнтом до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, суми заборгованості минулого місяця та заборгованість за комісією згідно п.3.2.10.3.6. повністю, пільговий період не діє, і на всю суму заборгованості нараховуються відсотки від дати початку використання кредитних коштів. На нові витрати пільговий період поширюватися не буде до моменту повного погашення всієї заборгованості.
Відповідно до п.3.2.10.3.2.3 в разі непогашення Клієнтом до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, суми заборгованості минулого місяця та заборгованість за комісією згідно п.3.2.10.3.6. повністю, пільговий період не діє та Клієнт зобов'язаний здійснювати погашення Кредиту шляхом сплати мінімального щомісячного платежу, який розраховується як 10% від дебетового сальдо , що існувало на останнє число звітного місяця (минулого місяця), та заборгованості за комісією згідно п.3.2.10.3.6.
Погашення мінімального щомісячного платежу за звітний місяць здійснюється з 1 по останнє число місяця, що слідує за звітним.
Розрахунок відсотків за Кредитом проводиться за кожний календарний день окремо по кожній транзакції Клієнта, яка призводить до зміни суми заборгованості. Виставлення до сплати нарахованих відсотків у звітному періоді відбувається щомісячно 1 числа, за умови, що Клієнт не погасив заборгованість у пільговому періоді, зі строком оплати до останнього числа поточного місяця (3.2.10.3.2.4).
Згідно п. 3.2.10.3.2.5. Розмір річної відсоткової ставки визначено Тарифами.
Під «непогашенням Кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо (п.3.2.10.3.3 Умов).
За п. 3.2.10.3.4. відповідно до ст.212 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.3.2.10.2.2.1., 3.2.10.2.2.3., 3.2.10.2.2.4., 3.2.10.2.2.5., Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п.3.2.10.2.3.16. (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов, встановленого п. 3.2.10.1.8.)
Пунктом 3.2.10.3.5 визначено, що сплата відсотків за користування Кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.10.3.1., 3.2.10.3.4., проводиться в порядку, зазначеному в п.3.2.10.2.1.5., 3.2.10.3.14. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування Кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.10.2.3.12.). Сплата відсотків може бути проведена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.
У відповідності з п.3.2.10.3.6. за управління фінансовим інструментом за звітний період Клієнт сплачує Банку комісію, яка розраховується в розмірі 0,5% від суми максимального сальдо Кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначені відсотки в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.
За звітний період комісія за управління фінансовим інструментом виставляється до сплати 1-го числа місяця із строком сплати з 1 по останнє число місяця, що слідує за звітним.
Відповідно до п.3.2.10.3.9 розрахунок відсотків за користування Кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за Кредитом, на суму залишку заборгованості за Кредитом. День повернення Кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.
Згідно з п. 3.2.1.5.1. строк користування Кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що Банк має право пролонгувати строк користування Кредитом на аналогічний строк за умови наявності дня, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено відсотки та комісія.
Терміни позовної давності щодо вимог про поверненя Кредиту, стягнення відсотків за користування Кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються Сторонами тривалістю 10 років (3.2.10.4.6 Умов).
Договір набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань Сторонами за цим Договором (п. 3.2.1.5.2 Умов).
На виконання умов договору позивачем встановлено за поточним рахунком позивача № НОМЕР_2 кредитні ліміти 20.12.2018 - 20 000,00 грн, 18.01.2019 - 25 000,00 грн, 24.06.2019 -10 000,00 грн, 15.08.2019 -15 000,00 грн, 08.11.2019 - 15 000,00 грн, 12.12.2019 - 25 000,00 грн, 23.03.2020- 10 000,00 грн, 24.09.2020 - 40 000,00 грн, 26.04.2021 - 55 000,00 грн, 09.06.2021- 85 000,00 грн, 12.08.2021 - 90 000,00 грн, 01.03.2022 - 83 089,46 грн, 09.05.2022- 0,00 грн.(довідка Банку б/н від 21.05.2024).
Як виходить з виписок з банківського рахунку та наданого позивачем розрахунку заборгованості Банком обраховується: з 19.12.2018 по 16.05.2024 як прострочена основна заборгованість за кредитним договором в сумі 82822,83 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом, що нараховані за період з 01.07.2022 по 01.02.2023 у розмірі 16340,08 грн, заборгованість по комісії за користування кредитом нарахована за період з 01.07.2022 по 02.01.2023 складає 2774,53 грн.
Доказів оплати заборгованості матеріали справи не містять.
Оскільки заборгованість за договором відповідачами не сплачена, це стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами стягнення суми заборгованості, яку належало сплатити за договором, та стягнення процентів, комісії.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками з користування кредитом та заборгованості по комісії за користування кредитом.
За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.
Основними видами господарських зобов?язань є майново-господарські зобов?язання та організаційно-господарські зобов?язання. Господарські зобов?язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов?язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 параграфу 2 глави 71 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитні відносини у відповідності до частини другої статті 345 Господарського кодексу України здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов?язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов?язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).
Надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що шляхом підписання заявки на отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок згідно ст. 634 ЦК України між відповідачем та Банком укладений як договір приєднання кредитний договір, умови якого визначені розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.10.1 Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ Приватбанк у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, до якого застосовуються норми параграфів 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України, та статей 345 346 Господарського кодексу України.
Частинами 1, 3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.ч.5,6 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Належними доказами у справі підтверджено скріплення заявки кваліфікованим електронним цифровим підписом відповідачем, у порядку, що визначений вказаними вище нормами права.
Фактично шляхом підписання заявки приєднання відповідача до Умов та правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт Банку і є публічною офертою, до якої приєднується Клієнт, сторонами у письмовій формі укладено договір, який за своєю правовою природою є кредитним договором.
Зокрема, дослідивши Заявку відповідача від 19.12.2018, Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають Кредитний договір, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем на підставі ст.ст. 11, 509, 638, 634, 1054, 1066, 1069 ЦК України та ст.ст.180, 181 ГК України виникли відповіді господарські зобов'язання.
Судом враховано, що підписавши Заявку про приєднання, Клієнт підтвердив ознайомлення із розділом « 1.1. Загальні положення», а також підрозділом « 3.2.10.1 Умови та Правила надання кредиту "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви. Одночасно матеріали справи не містять заперечень відповідача стосовного того, що він не ознайомлювався і не погоджувався з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також змінами до них.
За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з частиною 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Матеріалами справи встановлено, що прийняті на себе зобов'язання АТ КБ «Приватбанк» виконав у повному обсязі надав доступ до кредитного ліміту, яким користувався відповідач.
Зокрема, згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитного ліміту, оформленого на ФОП Радченко С.Г. востаннє станом на 01.03.2022 кредитний ліміт встановлено на рівні 83 089,46 грн, станом на 09.05.2022 на рівні 0. Використання кредитного ліміту відповідачем підтверджується документами первинного обліку - банківськими виписками АТ КБ «ПриватБанк», з яких вбачається, що грошові кошти останнім були використані на оплату поточних платежів.
Факт укладання Кредитного договору шляхом звернення з відповідною заявкою, надання Банком грошових коштів на його виконання у межах кредитного ліміту підтверджено матеріалами справи.
Датою закінчення періоду безперервного користування Кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено відсотки та комісія п.3.2.10.3.6.
Доказів повернення Банку грошових коштів суду не надано, заборгованість складає 82822,83 грн. Визначаючи розмір заборгованості суд враховує, що представлений позивачем розрахунок є повним, узгоджується з умовами кредитного договору, а вказана в ньому сума боргу та період її утворення підтверджується даними виписок з особового рахунку ФОП Радченко С.Г., що підтверджують факт та обсяг отримання та повернення кредитних коштів.
Оскільки факт наявності заборгованості в розмірі 82822,83грн. не спростовано належними та допустимими доказами, вимога щодо її стягнення визнається судом обґрунтованою.
Згідно з частиною 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно заявки на отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок сторонами узгоджена процентна ставка за користування кредитом на рівні 30%. При цьому п. 3.2.10.3.1 визначено за користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки від розміру усієї заборгованості за Договором. Розмір відсотків визначено Тарифами Банку, що є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 3.2.10.3.2.4. розрахунок відсотків за Кредитом проводиться за кожний календарний день окремо по кожній транзакції Клієнта, яка призводить до зміни суми заборгованості. Виставлення до сплати нарахованих відсотків у звітному періоді відбувається щомісячно 1 числа, за умови, що Клієнт не погасив заборгованість у пільговому періоді, зі строком оплати до останнього числа поточного місяця.
Дослідивши дані виписок з банківського рахунку щодо нарахування відсотків та наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вбачає, що Банком при нарахуванні останніх застосовано вірну проценту ставку, встановлений період нарахування - з 19.12.2018 по 01.02.2023 - з урахуванням часткової оплати сума заборгованості за відсотками складає 16340,08грн. Контрозрахунку нарахувань відсотків відповідачем не здійснено, будь-яких заперечень щодо порядку їх нарахування не висловлено.
Одночасно, згідно Умов та Правил строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору.
В преамбулі заявки на отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок також визначено, що термін користування кредитом складає 12 місяців.
З огляду на дату звернення з заявкою 19.12.2018 та відсутність згідно розрахунку прострочення виконання зобов'язання з боку Клієнта кожні 12 місяців 19.12.2019, 19.12.2020, 19.12.2021 строк кредитування був автоматично продовжений на кожні наступні 12 місяців, тобто до 19.12.2022. Дії сторін свідчать про виконання умов договору у цей період відбувались зміни ліміту кредитування, грошові кошти у межах цих лімітів отримувались Позичальником, відбувалось їх повернення, сплачувались відсотки та комісія.
У наступному ж, як встановлено судом, станом на 19.12.2022 у відповідача існувала прострочена основна заборгованість за кредитним договором та заборгованість за відсотками, що унеможливило подальше автоматичне продовження строку кредитування на наступні 12 місяців. Інших угод з цього приводу сторонами не укладалось. Після 09.05.2022 кредитний ліміт встановлено Банком на рівні 0.
Таким чином, оскільки автоматична пролонгація строку кредитування мала відбутись виключно у разі дотримання умови щодо своєчасного і повного виконання Клієнтом умов договору, а ця умова не була дотримана, суд дійшов висновку, що строк кредитування за договором є припиненим з 19.12.2022.
Згідно положень статті 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов?язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов?язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно же до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов?язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов?язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов?язання, за частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України, застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов?язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов?язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов?язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за кредитним договором, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов?язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Зважаючи на те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов?язання. Вказаний правовий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.
Отже, можливість стягнення процентів за неправомірне користування кредитом в іншому розмірі, ніж це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, має визначатися окремим зобов?язанням (умовою договору) та не може ототожнюватися з розміром процентів, визначеним умовами договору за правомірне користування кредиту в порядку частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України.
Крім того, у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред?явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред?явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред?явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов?язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов?язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов?язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред?явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов?язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Дослідивши розрахунок відсотків суд дійшов висновку, що він здійснений методологічно та арифметично неправильно з огляду на безпідставне збільшення позивачем періоду нарахування до 01.02.2023, а не до дати, до якої відповідач правомірно користувався кредитними коштами, тобто, до 19.12.2022, у зв?язку з чим суд здійснив власний розрахунок. Згідно виконаного судом розрахунку загальний розмір відсотків становить 12 702,79грн, які підлягають стягненню на користь позивача. В іншій частині вимог щодо стягнення відсотків суд відмовляє.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 2774,53 грн, яка нарахована за період з 19.12.2018 по 02.01.2023, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3.2.1.4.1. за управління фінансовим інструментом Клієнт сплачує Банку комісію, розмір якої визначено Тарифами Банку, яка розраховується на суму максимального Дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Клієнта за звітний місяць. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначені розмір комісії в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень. Комісія за управління фінансовим інструментом нараховується щомісячно. Нарахована комісія сплачується Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо.
Згідно таблицею, що наведена в заявці на отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок комісія за користування кредитним лімітом (сплата щомісячно 1-го числа) від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня у будь-який з днів за попередній місяць, складає 0,5%.
Тобто, умовою для нарахування комісії є факт управління Банком фінансовим інструментом, що надано Клієнту, комісія нараховується безпосередньо за користування кредитним лімітом.
Згідно п. 3.2.10.3.2. періодом безперервного користування Кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування Кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за Кредитом в цей період не впливає на зміну дати закінчення періоду безперервного користування Кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування Кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено відсотки та комісія п.3.2.10.3.6.
Суд вважає, що внаслідок того, що 19.12.2022 строк кредитування припинився, управління Банком фінансовим інструментом фактично не відбувалось, за Позичальником обраховувалась прострочена заборгованість, кредитний ліміт не надавався та не використовувався, у Банку були відсутні підстави для нарахування комісії як платежу по його управлінню 02.01.2023 в сумі 248,47грн. В решті сума комісій нарахована вірно. Доказів її оплати матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення комісії в сумі 2526,06грн підлягають задоволенню, в решті вимог в цій частині суд відмовляє.
Проаналізувавши встановлені обставини, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, дійшов висновку про часткове задоволення заявленого позову, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають основна заборгованість за кредитним договором у розмірі 82822,83 грн, заборгованість за відсотками з користування кредитом у розмірі 12 702,79 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 2526,06грн, у задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Розподіл судових витрат
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З врахуванням викладеного, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2330,10грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до відповідача Фізичної особи-підприємець Радченко Сергія Геннадійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 101937,44 грн, а саме, 82822,83 грн заборгованість за кредитом; 16340,08 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 2774,53 грн заборгованість по комісії за користування кредитом задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Радченко Сергія Геннадійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) основну заборгованість за кредитним договором у розмірі 82822,83 грн, заборгованість за відсотками з користування кредитом у розмірі 12 702,79 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 2526,06грн, судовий збір в сумі 2330,10грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду підписано 19.06.2025.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова