вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2216/21 (904/2060/25)
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" (52500, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Старолозуватка, вул. Центральна, б.1-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 36910643)
відповідача-2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )
про розірвання договору оренди землі
в межах справи №904/2216/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд", с.Старолозуватка, Синельниківський район, Дніпропетровська область
про визнання банкрутом
Суддя Суховаров А.В.
при секретарі судового засідання Рудь В.Г.
Представники:
від позивача: Маслов С.С., ордер серії АЕ №1379797 від 22.04.2025
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Слостін А.Г., посв. №2042 від 10.11.2021
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/2216/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" (52500, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Старолозуватка, вул. Центральна, б.1-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 36910643) на стадії ліквідації.
Повноваження ліквідатора покладені на арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича, свідоцтво №2042 від 10.11.2021 (03049, м.Київ, а/с 154, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" (52500, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Старолозуватка, вул. Центральна, б.1-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 36910643) та відповідача-2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за змістом якого просить суд розірвати Договір оренди земельної ділянки (паю) від 06 грудня 2016 року укладений між громадянкою України ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" (ідентифікаційний код 36910643, адреса: 52500, Дніпропетровська обл.,Синельниківський р-н, Село Старолозуватка, вул. Центральна, буд.1-А).
Відповідно до положень частин 2, 3 статті 7 Кодексу України з процедур господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2025 матеріали позовної заяви №904/2216/21 (904/2060/25) передано на розгляд судді Суховарову А.В.
Ухвалою суду від 01.05.2025 заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) залишено без руху; зобов'язано ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме надати до Господарського суду Дніпропетровської області докази доплати судового збору за подання заяви до суду у розмірі 1 211,20грн.
Зазначеною вище ухвалою суд роз'яснив ОСОБА_1 , що у тому випадку, якщо заявник не усуне недоліки у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з вищевказаною заявою.
02.05.2025 до суду надійшло клопотання про усунення недоліків заяви на виконання вимог ухвали суду від 01.05.2025.
Ухвалою суду від 05.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2216/21 (904/2060/25); розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.05.2025; зобов'язано учасників справи подати до суду: відповідачам-1,-2 надати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі, направити відзив на позов учасникам справи (докази направлення надати суду); позивачу надати відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відзиву на позов, направити відповідь на відзив учасникам справи (докази направлення надати суду).
20.05.2025 до суду надійшла заява ліквідатора Слостіна А.Г. про проведення судового засідання призначеного на 27.05.2025 о 10:30год. в режимі відеоконференції, в задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 21.05.2025.
20.05.2025 до суду надійшов відзив ліквідатора Слостіна А.Г. на позовну заяву. Арбітражний керуючий просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на те, що відповідно до ч.1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Порядок продажу майна у справі про банкрутство визначено статтями 68-88 Розділу V Кодексу України з процедур банкрутства. Таким чином, до складу ліквідаційної маси банкрута ТОВ "Агро-Філд", у тому числі, включено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1224855300:01:003:0080, яка знаходиться на території Іларіоновської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, загальною площею 6,92 га, в тому числі ріллі 6,92 га, яке підлягає реалізації у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку. На підтвердження своєї позиції ліквідатор Слостін А.Г. посилається на висновки викладені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2023 року в справі № 910/8259/16 (905/1126/21). Ліквідатор зазначає, що згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми Кодексу є спеціальними, і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати пріоритет застосування. Тобто норми Кодексу України з процедур банкрутства, якими урегульовано умови та порядок захисту прав кредиторів неплатоспроможного боржника є спеціальними по відношенню до інших норм законодавства, які містять норми аналогічного змісту, та мають пріоритет у застосуванні під час захисту таких прав. Окрім викладеного, арбітражний керуючий зазначає, що позивачем не пред'являлися кредиторські вимоги до відповідача у розмірі суми систематично несплаченої орендної плати, на яку посилається позивач у поданому позові, ані в процедурі розпорядження майном боржника, ані в процедурі ліквідації, а відразу пред'явлено позов про розірвання договору оренди земельної ділянки без заявлення вимоги про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати. З огляду на викладене, з урахуванням обставин, які склалися в межах конкретної справи (здійснення щодо боржника процедури ліквідації у справі про банкрутство), арбітражний керуючий зазначає, що підстави для задоволення вимог пред'явленого позову відсутні, оскільки відповідна вимога позову не узгоджується із цілями та завданнями провадження у справі про банкрутство щодо максимального задоволення сукупності вимог кредиторів за рахунок відчуження, за якнайвищою ціною майна неплатоспроможного боржника та неможливості задоволення вимог окремого кредитора поза межами конкретної конкурсної процедури. Окрім викладеного, ліквідатор наголошує на тому, що Законом України від 02 травня 2023 року № 3065-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки" внесено зміни в ч.5 ст.93 ЗК України та надано користувачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення відчужувати, передавати у заставу (іпотеку) право оренди без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Разом з тим, ліквідатор Слостін А.Г. посилається на практику Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладену в постанові від 07.04.2025 року у справі №732/702/24 в якій вказано, що з огляду на надання законодавцем права користувачу земельної ділянки відчужувати право оренди без погодження з власником земельної ділянки, до ліквідаційної маси боржника можуть бути включені і майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, оскільки кошти, виручені від їх продажу, можуть спрямовуватися на задоволення вимог кредиторів, які пред'явлені до боржника. З огляду на зазначені вище підстави у відзиві ліквідатор Слостін А.Г. зазначає, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі у разі їх задоволення вплинуть та змінять розмір ліквідаційної маси боржника, у тому числі й обсяг грошових зобов'язань божника - ТОВ "Агро-Філд". Разом з тим, арбітражний керуючий підкреслив, що позивачем, пред'явлено даний позов до відповідача-2 ОСОБА_2 , який самостійно не є стороною Договору оренди земельної ділянки щодо якого виник спір, а сам позов не містить позовних вимог до нього. Відповідно до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ОСОБА_2 є арбітражним керуючим, ліквідатором банкрута ТОВ "Агро-Філд" та виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. Як зазначає ліквідатор, скільки арбітражний керуючий діє від імені підприємства-боржника у межах наданих повноважень, така особа у господарському процесі не має самостійної процесуальної дієздатності.
Ухвалою суду від 27.05.2025 судове засідання по справі відкладено №904/2216/21 (904/2060/25) на 17.06.2025.
30.05.2025 до суду надійшла заява ліквідатора Слостіна А.Г. про проведення судового засідання призначеного на 17.06.2025 о 10:30год. в режимі відеоконференції, яку задоволено ухвалою суду від 02.06.2025.
В судовому засіданні присутні представник позивача та ліквідатор ТОВ "Агро-Філд" - арбітражний керуючий Слостін А.Г.
Представник позивача підтримує подану заяву та просить суд задовольнити її у повному обсязі.
Ліквідатор ТОВ "Агро-Філд" - арбітражний керуючий Слостін А.Г. просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позову заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні учасників справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -
06.12.2016 року між ОСОБА_1 , що мешкає: АДРЕСА_3 , яка є власником земельної ділянки, право власності на яку підтверджується державним Актом на право власності на землю І-ДП №116134 від 05.12.2002, який надалі іменується Орендодавець і діє відповідно до чинного законодавства України, з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" (ідентифікаційний номер юридичної особи 36910643) в особі директора Годлевського Ігоря Олександровича, який діє на підставі статуту, що надалі іменується Орендар укладено Договір оренди земельної ділянки (паю) (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування виділену в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку земельну ділянку сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 1224855300:01:003:0080, яка знаходиться на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Відповідно до п.2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,92 га, в тому числі ріллі 6,92 га.
Грошова оцінка земельної ділянки становить 257 234,55грн. (п.2.2 Договору).
Згідно з п.2.3 Договору на земельній ділянці не розміщені об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури.
Сторони погодили в п.3.1 Договору, що Договір укладено строком на 49 років, починаючи з дати його реєстрації (у разі укладення договору оренди землі для введення товарного сільгоспвиробництва - з урахуванням ротації культур, згідно з проєктом землеустрою).
Договір не може бути розірваний в односторонньому порядку до закінчення строку оренди, при умові виконання Сторонами умов цього Договору (п.3.3 Договору).
Згідно з п.3.4 Договору умови цього Договору зберігають чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договору, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором.
Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що складає 7 717,04грн. (п.4.1 Договору).
Згідно з п.4.2 Договору за домовленістю Сторін сплата орендної плати або її частки можлива в натуральній (кількість або частка продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місце, умови, порядок, строки поставки обговорюються окремо) та відробітковій формі (види, обсяги, строки і місце надання послуг, види, обсяги і місце виконання робіт обговорюються окремо).
Відповідно до п.4.3 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється без урахування індексації.
Сторони погодили в п.4.4 Договору, що орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року.
Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами (п.4.5 Договору).
Згідно з п.5.1 Договору земельна ділянка передається в оренду з метою сільськогосподарського використання, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Сторони погодили в п.6.1 Договору, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розробки проєкту її відведення.
Відповідно до п.6.2 Договору земельна ділянка передається в оренду за Актом приймання-передачі, який оформлюється не пізніше семи днів з моменту набуття чинності даного Договору.
Орендодавець має право своєчасного внесення орендної плати (п.9.1.5 Договору).
Сторони погодили в п.12.2 Договору, що дія Договору припиняється у разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- придбання Орендарем земельної ділянки у власність;
- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
- ліквідації юридичної особи-орендаря.
Дія Договору припиняється шляхом його розірвання за (п.12.3 Договору):
- взаємною згодою сторін;
- за рішенням суду на вимогу однієї із Сторін внаслідок невиконання другою Стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п.13.1 Договору за невиконання або неналежне виконання цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.
Відповідно до Прикінцевих положень цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до закінчення строку оренди.
На виконання вимог Договору долучено Акт приймання-передачі земельної ділянки від 06.12.2016 року підписаний ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ТОВ "Агро-Філд" (ідентифікаційний номер юридичної особи 36910643) в особі директора Годлевського Ігоря Олександровича.
Окрім викладеного до позовної заяви долучено Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.03.2025, відповідно до якої власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 1224855300:01:003:0080, яка знаходиться на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області є Цибань Людмила Володимирівна; 23.01.2017 року в реєстрі зареєстровано договір оренди земельної ділянки від 06.12.2016 року укладений між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ "Агро-Філд" (Орендар).
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст та умови договору від 06.12.2016 року, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань, які виникли між сторонами на його підставі, свідчать про те, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір оренди землі, основними обов'язком відповідача за яким є сплата орендної плати.
За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відносини, пов'язані з орендною землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також самим договором оренди землі (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі").
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, передбачено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст. ст. 3, 4 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Абзацом 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Відповідно до абзацу 7 частини 2 статті 25 Закону України "Про оренду землі", орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд враховує, що відповідачем-1 будь-яких доказів на підтвердження сплати орендної плати за землю до суду не подано.
Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" встановлені підстави для розірвання договору оренди землі: за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Поряд з цим, частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом 12.3 Договору оренди земельної ділянки (паю) від 06.12.2016 року передбачено, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із Сторін внаслідок невиконання другою Стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також з інших підстав, визначених законом.
У частині 1 статті 141 Земельного кодексу України встановлено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, як систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт "д").
При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов'язання), є підставою для розірвання такого договору.
Згідно зі статтею 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2).
Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 сформувала висновок, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тлумачення п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо (аналогічна правова позиція викладена у Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц).
Отже, наявність чи відсутність заборгованості з орендної плати, яка виникла у зв'язку із систематичним порушенням договору оренди щодо сплати орендної плати, що може бути підставою для розірвання такого договору, встановлюється судом саме на момент подання позову про розірвання договору оренди.
Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість добросовісність та розумність.
Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 542/51/22.
Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.09.2023 у справі №387/800/21.
Відповідачем-1 не надано доказів на спростування позовних вимог, а саме в частині систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою.
Таким чином, несплата орендної плати є істотним порушення умов договору та діючого законодавства через значну міру позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору з орендарем. Безпосередньо несплата орендної плати має відповідні наслідки, а саме дострокове розірвання договору у випадку систематичної її несплати.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд", несплачуючи орендну плату, допустило істотне порушення його умов, чим позбавило позивача матеріальної вигоди, на яку той розраховував за фактом передачі землі в оренду, а тому така обставина є підставою для дострокового розірвання договору.
Що стосується заперечень ліквідатора, наведених у відзиві на позовну заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.
Водночас Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі №910/8259/16 (905/1126/21) викладав висновок щодо застосування норм матеріального права при вирішенні спору про розірвання в межах процедури банкрутства договору оренди земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що підлягають відчуженню в межах ліквідаційної процедури.
З огляду на те, що в матеріалах справи №904/2216/21 (904/2060/25) відсутні будь-які докази на підтвердження розміщення на земельній ділянці позивача нерухомого майна, що перебуває на праві власності у ТОВ "Агро-Філд", отже практика наведена ліквідатором Слостіним А.Г. не є релевантною, а заперечення ліквідатора Слостіна А.Г. підлягають відхиленню судом.
Щодо наведеної ліквідатором практики в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2025 року у справі № 732/702/24 суд вважає за необхідне зазначити, що, в першу чергу, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зроблені висновки щодо юрисдикції розгляду спорів, стороною в яких є боржник щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а саме необхідності розгляду таких спорів господарськими судами в межах справи про банкрутство. В свою чергу обґрунтовуючи зазначену позицію Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що відповідно до частини першої статті 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси, що свою чергу разом із приписами п.8 ч.1 ст.176 ЦПК та ч.5 ст.93 ЗК України надає право користувачу земельної ділянки відчужувати право оренди без погодження з власником земельної ділянки, отже, до ліквідаційної маси боржника можуть бути включені і майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, оскільки кошти, виручені від їх продажу, можуть спрямовуватися на задоволення вимог кредиторів, які пред'явлені до боржника.
З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив про розгляд зазначеного виду спорів в порядку господарського судочинства в межах справи про банкрутство, з огляду на можливість включення права оренди земельної ділянки до складу ліквідаційної маси боржника.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що заперечення ліквідатора Слостіна А.Г. з посиланням на практику викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2025 року у справі №732/702/24 судом відхиляються, враховуючи, що в основі зазначеної постанови перебуває питання юрисдикції розгляду спорів, в яких стороною є боржник, а не питання щодо підстав розірвання/неможливості розірвання договору оренди земельної ділянки.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем-1 у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, не надано доказів дотримання відповідачем-1 умов Договору оренди земельної ділянки (паю) від 06.12.2016 щодо своєчасного внесення орендної плати за землю, або альтернативного виконання вимог договору шляхом виконання п.4.2 Договору.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача-1 є доказово та нормативно обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище підстав.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем визначено відповідачем-2 - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" (52500, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Старолозуватка, вул. Центральна, б.1-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 36910643) арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Однак, з огляду на те, що арбітражний керуючий Слостін Андрій Геннадійович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) не є учасником договірних відносин, які були предметом позовних вимог, то судом відмовляється в частині вимог заявлених до відповідача-2.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову повністю на відповідача-1 покладаються витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" (52500, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, Село Старолозуватка, вул. Центральна, буд.1-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 36910643) до відповідача-2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про розірвання договору оренди землі задовольнити частково.
Розірвати Договір оренди земельної ділянки (паю) від 06 грудня 2016 року укладений між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" (52500, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, Село Старолозуватка, вул. Центральна, буд.1-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 36910643).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" (52500, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, Село Старолозуватка, вул. Центральна, буд.1-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 36910643) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2 422,40грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до відповідача-2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про розірвання договору оренди землі відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 19.06.2025.
Суддя А.В. Суховаров