вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" червня 2025 р. Cправа № 902/1385/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за первісним позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", 21050, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Магістратська, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 00130694
до Фізичної особи-підприємця Кривешко Інни Іванівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення 74 100,91 гривень
у справі № 902/1385/24
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Кривешко Інни Іванівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", 21050, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Магістратська, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 00130694
про визнання неправомірним та скасування рішення
за участю представників:
від АТ "Вінницяобленерго" - не з'явився
від ФОП Кривешко І.І. - адвокат Браславець Я.Ю., згідно ордеру
У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1385/24 за первісним позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Фізичної особи-підприємця Кривешко Інни Іванівни про стягнення 74 100,91 гривень, з яких 68 437,81 гривень вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ та 5 663,10 гривень відшкодування витрат за проведення експертизи та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Кривешко Інни Іванівни до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання неправомірним та скасування рішення Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" оформленого протоколом № 1 від 19.01.2024 року засідання комісії по розгляду акта про порушення № 01775 від 02.04.2021 року.
30.05.2025 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/1385/24.
04.06.2025 через систему "Електронний суд" від представника ФОП Кривешко І.І. надійшла заява № б/н від 04.06.2025 (вх. № 01-37/24/25 від 04.06.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну (правничу) допомогу у справі № 902/1385/24 із доказами на підтвердження цих витрат.
Ухвалою від 06.06.2025 судом призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі №902/1385/24 на 13 червня 2025 р. об 11:00 год.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник ФОП Кривешко І.І. Представник АТ "Вінницяобленерго" у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом повідомлений ухвалою від 06.06.2025, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів та неявка представника відповідача у судове засідання не є перешкодою для розгляду поданої заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника АТ "Вінницяобленерго".
Представник ФОП Кривешко І.І. у судовому засіданні підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, просив вказану заяву задовольнити.
За наслідком розгляду заяви у судовому засіданні 13.06.2025 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення додаткового рішення та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин рішення в межах цього судового засідання.
На оголошення вступної та резолютивної частин додаткового рішення сторони не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина додаткового рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Заслухавши пояснення представника ФОП Кривешко І.І., розглянувши заяву відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом про стягнення з АТ "Вінницяобленерго" судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1385/24, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до частин 1-2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
За змістом частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Із матеріалів справи вбачається, що представником ФОП Кривешко І.І. у відзиві та у зустрічній позовній заяві зазначено про те, що попередній розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу складає 15 000,00 гривень.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому частиною четвертою статті 116 ГПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
До закінчення судових дебатів у справі представником ФОП Кривешко І.І. у судовому засіданні заявлено, що докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
30.05.2025 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/1385/24, яким у задоволенні первісного позову АТ "Вінницяобленерго" до ФОП Кривешко І.І. про стягнення 68 437,81 гривень вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ відмовлено, понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028,00 гривень за подання первісного позову та витрати за проведення експертизи у сумі 5 663,10 гривень ухвалено покласти на АТ "Вінницяобленерго". Зустрічний позов ФОП Кривешко І.І. до АТ "Вінницяобленерго" про визнання неправомірним та скасування рішення АТ "Вінницяобленерго" оформленого протоколом № 1 від 19.01.2024 року засідання комісії управління АТ "Вінницяобленерго" по розгляду акта про порушення №01775 від 02.04.2021 ухвалено задовольнити, визнати неправомірним та скасувати рішення АТ "Вінницяобленерго" оформлене протоколом № 1 від 19.01.2024 року засідання комісії управління АТ "Вінницяобленерго" по розгляду акта про порушення № 01775 від 02.04.2021, стягнути з АТ "Вінницяобленерго" на користь ФОП Кривешко І.І. 3 028,00 гривень судових витрат зі сплати судового збору.
Враховуючи наданий заявнику положеннями частини 8 статті 129 ГПК України п'ятиденний строк на подання відповідних доказів та перебіг процесуального строку відповідно до положень статті 116 ГПК України, останнім днем подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу є 04.06.2025.
Представником ФОП Кривешко І.І. 04.06.2025 сформовано у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками (доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу). Отже, докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та зазначена заява подані представником ФОП Кривешко І.І. у межах строків, визначених положеннями статей 116, 129 ГПК України.
У поданій до суду заяві представник ФОП Кривешко І.І. просить стягнути з АТ "Вінницяобленерго" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 гривень.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 902/1385/24, докази на підтвердження понесених ФОП Кривешко І.І. витрат на професійну правничу допомогу, судом враховане таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.
Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру;
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії АВ № 1181099 від 30.01.2025, виданого адвокатом на підставі договору про надання правової допомоги № 01/25-г/1 від 21.01.2025, представництво інтересів ФОП Кривешко І.І. у справі № 902/1385/24 здійснював адвокат Браславець Ян Юрійович.
Представником ФОП Кривешко І.І. з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано суду 04.06.2025 докази на підтвердження вказаних витрат разом із заявою № б/н від 04.06.2025 (вх. № 01-37/24/25 від 04.06.2025), до якої додано договір про надання правової допомоги № 01/25-г/1 від 21.01.2025, укладений між Фізичною особою-підприємцем Кривешко Інною Іванівною (клієнт) та адвокатом Браславцем Яном Юрійовичем (адвокат), детальний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесено відповідачем у зв'язку із розглядом справи № 902/1385/24 у суді першої інстанції від 04.06.2025, квитанцію № 01/25-г/1/1 від 04.06.2025 на суму 15 000,00 гривень.
За умовами пункту 1.1. договору про надання правової допомоги № 01/25-г/1 від 21.01.2025 (далі - договір) клієнт доручає, а адвокат приймає на себе виконання обов'язків з надання правової допомоги, в частині консультування, підготовки необхідних документів та представництва інтересів клієнта по судовій справі № 902/1385/24.
Згідно з пунктом 3.1. договору винагорода за надання послуг - гонорар адвоката сплачується в гривнях та складається з фіксованої плати, розмір якої визначається за згодою сторін та сплачується клієнтом.
Відповідно до пункту 3.2. договору сторони погодили, що гонорар адвоката за послуги, які надаються клієнту за предметом договору складає фіксовану ціну - 15 000 грн. 00 коп., за надання послуг під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору оформлення документів на виконання послуг відбувається шляхом складання акту здачі-приймання послуг. Якщо у п'ятиденний термін, з моменту отримання акту здачі-приймання послуг, клієнт не підписує акт здачі-приймання послуг та не надасть вмотивовану письмову відмову від його підписання - послуги вважаються наданими адвокатом належним чином та прийнятими клієнтом.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання. Договір може бути припинено достроково за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї зі сторін за умови обов'язкової оплати адвокату за всі надані ним послуги, а також роботу здійснену у зв'язку з підготовкою до надання правової допомоги. Адвокат має повідомити клієнту про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору (пункти 7.1., 7.2. договору).
04.06.2025 адвокатом складено детальний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесено відповідачем у зв'язку із розглядом справи № 902/1385/24 у суді першої інстанції від 04.06.2025.
У детальному розрахунку адвокатом зазначено, що у зв'язку з розглядом справи у Господарському суді Вінницької області відповідачем понесено судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок), що передбачало отримання послуг професійної правничої допомоги, зокрема з консультування клієнта; узгодження правової позиції по справі; вивчення нормативно-правової бази; підготовки відзиву на позовну заяву по справі; підготовки інших процесуальних документів; забезпечення участі у судових засіданнях.
Відповідно до абзацу 2, 3 детального розрахунку розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі про надання правової допомоги № 01/25-г/1 від 21.01.2025 року у вигляді фіксованої суми, яка не залежить від витраченого адвокатом часу; позивачем (клієнтом) сплачено адвокату суму гонорару у повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 01/25-г/1/1 від 04.06.2025 року.
Згідно наявної у матеріалах справи квитанції № 01/25-г/1/1 від 04.06.2025 Кривешко І.І. 04.06.2025 на користь адвоката Браславця Яна Юрійовича здійснено оплату гонорару у розмірі 15 000,00 гривень згідно угоди № 01/25-г/1 від 21.01.2025 за супровід справи № 902/1385/24.
Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наразі, відповідного клопотання АТ "Вінницяобленерго" не заявлено.
У пунктах 146-147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що статтею 126 ГПК України не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, зокрема, у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв'язку із частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України.
У частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.
У зв'язку із наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Така позиція слідує з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.
Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п'ятої статті 129 цього Кодексу.
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу.
Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 ГПК України.
Верховним Судом у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 викладено висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Cудові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу мають бути безпосередньо пов'язаними з розглядом справи.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Оцінюючи розумність та пропорційність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи суд констатує, що предметом первісного та зустрічного спору у цій справі є відповідно вимога про стягнення Фізичної особи-підприємця Кривешко Інни Іванівни 74 100,91 гривень вартості не облікованої електричної енергії і витрат за проведення експертизи та до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання неправомірним та скасування рішення Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" оформленого протоколом № 1 від 19.01.2024 року засідання комісії по розгляду акта про порушення № 01775 від 02.04.2021 року.
За своєю категорією ця справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми, обмежується аналізом доказів щодо проведення перевірки та оформлення акту про порушення, чітко врегульована нормами права і не потребувала великого обсягу юридичної та технічної роботи з урахуванням незмінності правової позиції ФОП Кривешко І.І. впродовж розгляду справи.
При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
З огляду на викладене, виходячи з критеріїв реальності та розумності витрат на правову допомогу, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених ФОП Кривешко І.І. до стягнення з АТ "Вінницяобленерго" з 15 000,00 гривень до 10 000 гривень, у зв'язку з чим у задоволенні заяви відповідача за первісним позовом про стягнення 5 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу cлід відмовити.
Разом з тим, суд не спростовує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює зазначені обставини з точки зору можливості покладення таких витрат у заявленому розмірі на іншу сторону по справі (позивача за первісним позовом).
Суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21.
Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.05.2025 року у справі № 902/1385/24 у задоволенні первісних позовних вимог Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Фізичної особи-підприємця Кривешко Інни Іванівни відмовлено та зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Кривешко Інни Іванівни до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" задоволено у повному обсязі, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень покладаються на позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця Кривешко Інни Іванівни про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (21050, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Магістратська, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 00130694) на користь Фізичної особи-підприємця Кривешко Інни Іванівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти заяви представника Фізичної особи-підприємця Кривешко Інни Іванівни про стягнення з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник додаткового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, у разі відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне додаткове рішення складено 19.06.2025.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - АТ "Вінницяобленерго", представнику ФОП Кривешко І.І., до електронних кабінетів у системі ЄСІТС
4 - ФОП Кривешко І.І., АДРЕСА_1 .