18.06.2025 року м. Дніпро Справа № 908/1191/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Шонія М.В.
від відповідача: Прокопенко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства
Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ»
на рішення
Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 р.
( суддя Проскуряков К.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення підписано 09.12.2024 р.)
на додаткове рішення
Господарського суду Запорізької області від 19.12.2024 р.
( суддя Педорич С.І., м. Запоріжжя, повний текст додаткового рішення підписано 27.12.2024 р.)
на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.01.2025 р.
( суддя Педорич С.І., м. Запоріжжя, повний текст додаткового рішення підписано 16.01.2025 р.)
у справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД»
( м. Київ )
до:
Публічного акціонерного товариства
Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ»
( м. Запоріжжя )
про стягнення 629 685,19 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» ( згідно заяви про збільшення ) про стягнення 629 685,19 грн., в т.ч. основну заборгованість у розмірі 541 691,90 грн., 33 491,25 грн інфляційних нарахувань; 15 066,87 грн 3 % річних; 39 435,17 грн - пені.
Позовна заява обгрунтована тим, що 10.12.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» ( Постачальник ) та Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» ( Покупець ) укладений договір № 20/2022/2935, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити лісоматеріали ( Ресурси ) на умовах, передбачених цим договором. На виконання умов договору, протягом його дії сторонами укладені специфікації, відповідно до яких позивачем були поставлені на адресу відповідача ресурси на загальну суму 8 576 959,07 грн. Ресурси прийняті Відповідачем без зауважень, претензій щодо якості або кількості не надходило. Відповідачем частково сплачено поставлені ресурси на загальну суму 8 035 267,17 грн., у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість за вказаним договором у розмірі 541 691,90 грн. У зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати за договором, Позивач просить суд стягнути з Відповідача основну заборгованість на суму 541 691,90 грн., 3 % річних за період з 30.03.2023 р. по 15.04.2024 р. у розмірі 10 582,37 грн. та інфляційні витрати за період з квітня 2023 р. по березень 2024 р. включно на суму 17 138,51 грн. Також, просить суд стягнути витрати на професійну ( правничу ) допомогу на загальну суму 24 500,00 грн.
10.12.2024 р. через систему “Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1191/24, в якій Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу - в розмірі 32 500,00 грн.
30.12.2024 р. через систему “Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1191/24.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 р. у справі № 908/1191/24 позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» 541 691,90 грн. - основного боргу; 17 138,51 грн. - інфляційних втрат; 10 582,37 грн. - 3 % річних, а також 8 541,19 грн. - витрат зі сплати судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.12.2024 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» ( вх. № 24075/08-08/24 від 10.12.2024 р. ) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1191/24 задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 500,00 грн.. У решті вимог заяви відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.01.2025 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» ( вх. № 25521/08-08/24 від 30.12.2024 р. ) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1191/24 задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» суму 16 352, 74 грн. - інфляційних втрат, 4 484,50 грн. 3% річних, 39 435,17 грн. пені.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаними рішеннями суду, Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ», через систему "Електронний суд", звернулось до суду з апеляційною скаргою ( з урахуванням уточнення апеляційної скарги ), в якій просить: рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 р. у справі № 908/1191/24 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі; додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2024 р. у справі № 908/1191/24 про стягнення з ПАТ “Запоріжсталь» на користь ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» 18 500, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу - скасувати і ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі; додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.01.2025 р. у справі № 908/1191/24 про стягнення з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» 16 352, 74 грн - інфляційних втрат, 4 484,50 грн. - 3% річних, 39 435,17 грн - пені - скасувати і ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» про стягнення з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» 16 352, 74 грн - інфляційних втрат, 4 484,50 грн. - 3% річних, 39 435,17 грн - пені.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Згідно уточненої апеляційної скарги, Скаржник, обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги Позивача, прийняв незаконне та необґрунтоване рішення., в якому не виконані всі вимоги цивільного законодавства, не повно та не всебічно перевірено обставини справи та не надана належна оцінка наявним в справі доказам, судом неправильно застосовані норми матеріального права, що, не повно відображено обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки не є вичерпними, не підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції залишив без уваги той факт, що строк виконання грошових зобов'язань за договором № 20/2022/2935 від 10.12.2022 р. не настав, оскільки був перенесений на підставі п. 10.14 Договору. Процедура адміністративного та судового оскарження актів ненормативного характеру, винесених податковим органом відносно взаємовідносин ПАТ «Запоріжсталь» з ТОВ "ТД РЕДВУД» на даний момент не завершена. Враховуючи вищезазначені обставини, вимоги щодо стягнення заборгованості заявлені позивачем передчасно.
При цьому, Скаржник зазначає, що оскільки реальність вчинення господарських операцій між ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" не підтверджено обставинами, викладеними вище, надані до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. За результатами перевірки документально не підтверджено правомірність формування податкового кредиту ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" за рахунок податкових накладних, складених ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" протягом квітня 2023 року та протягом травня 2023 року. На підставі вказаного, СМУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.09.2023 р. № 904/32-00-51-01-04 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за травень 2023 р. у розмірі 4 002 654,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 001 327,00 грн. Результати перевірки за вказаним актом були оскаржені ПАТ «Запоріжсталь» до Запорізького окружного адміністративного суду. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2023 р. у справі № 280/10765/23 відкрито загальне позовне провадження за позовом заявою ПАТ «Запоріжсталь» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. ПАТ «Запоріжсталь» повідомило Позивача про вказані обставини, про наявність актів перевірки та виявлені в них порушення.
Крім того, на переконання Скаржника додаткові рішення про стягнення з ПАТ «Запоріжсталь» на користь ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» 18 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та про стягнення з ПАТ «Запоріжсталь» на користь ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» 16 352, 74 грн - інфляційних втрат, 4 484,50 грн. - 3% річних, 39 435,17 грн - пені, є похідними від основного рішення, а отже також підлягають скасуванню з підстав зазначених вище.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2025 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/1191/24.
Матеріали справи № 908/1191/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2025 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024р. у справі № 908/1191/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 18.06.2025 р..
У судовому засіданні 18.06.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
10.12.2022 р. між Публічним акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» ( Покупець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» ( Постачальник ) було укладено договір № 20/2022/2935, за умовами якого:
п. 1.1. Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити лісоматеріали (далі - Ресурси) на умовах, передбачених цим Договором;
п. 2.1 Кількість, номенклатура Ресурсів зазначаються в специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємною частиною;
п. 3.1. Поставка Ресурсів здійснюється видами транспорту; вказаними в Специфікаціях. Постачальник зобов'язується поставити Ресурси на умовах поставки, вказаних в Специфікаціях, у відповідності З Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів “Інкотермс» в редакції 2010 р.;
п. 3.2. Строки поставки "Ресурсів вказуються В Специфікаціях. У разі поставки Ресурсів відповідно до графіку - графік оформлюється як додаток до цього Договору, що є його невід'ємною частиною;
п. 3.4. Право власності на Ресурси та ризик випадкового знищення або пошкодження Ресурсів переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки Ресурсів;
п. 4.1. Поставка Ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до умов поставки, вказані в Специфікаціях та включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Постачальника, пов'язані з поставкою Ресурсів;
п. 4.3. Загальна сума Договору визначається як сумарна вартість Ресурсів, поставка яких здійснюється згідно зі Специфікаціями, що додаються до нього.
п. 5.1. Оплата Покупцем Ресурсів здійснюється В національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в цьому Договорі;
п. 5.2. Оплата за поставлені Ресурси провадитиметься протягом строку, зазначеного у специфікації, що обчислюється з моменту поставки Ресурсів та надання документів, зазначених у п.6.4 цього. Договору. Датою оплати Ресурсів вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця;
Відповідно до п. 6.1. договору приймання Ресурсів за кількістю здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965 р. № П-6 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності з вимогами ТУ та ДСТУ для даного виду Ресурсів.
Згідно з п. 6.4. договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до з початку приймання Ресурсів оригінали наступних документів: рахунок на оплату Ресурсів та видаткова накладна; супровідні та транспортні документи; сертифікат або паспорт якості Постачальника - від виробника (у разі якщо Постачальник не являється виробником); карантинний сертифікат.
Постачальник зобов'язаний надати Покупцеві в електронній формі податкову накладну на всю суму податкових зобов'язань, що виникли у Постачальника, згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
У випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,04 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді ( п. 7.2. договору ) .
Згідно переліку видаткових накладних та супровідних документів, які були додані Позивачем до позову - на виконання умов Договору протягом його дії сторонами укладені Специфікації, відповідно до яких, Позивачем були поставлені на адресу Відповідача Ресурси на суму 8 576 959,07 грн.
Ресурси були прийняті Відповідачем без зауважень, претензій щодо якості або кількості не надходило. Доказів зворотного Відповідачем суду не надано.
Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлені Ресурси на загальну суму 8 035 267,17 грн. , що підтверджується доданими до позову платіжними інструкціями.
Таким чином, залишок неоплаченої Відповідачем частини Ресурсів, складає 541 691,90 грн.
Як було встановлено судом першої інстанції - Відповідач проти самого факту поставки Ресурсів за спірними первинними документами не заперечує, а лише посилається на те, що строк виконання грошових зобов'язань за Договором № 20/2022/2935 від 10.12.2022 р. не настав в силу п. 5.2 , п. 6.4, р. 10.14 Договору.
П. 10.14 Договору сторони домовились про те, що Постачальник зобов'язаний 3 дотриманням. вимог: чинного законодавства(зокрема, із застосуванням відтвореного у встановленому порядку цифрового підпису уповноваженої Постачальником особи та спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується для реєстрації податкових накладних), здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних: - податкової накладної на всю суму податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли в Постачальника, - з дотриманням термінів, визначених чинним законодавством, але не пізніше 5-го (п'ятого) числа календарного. місяця, наступного за місяцем виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.
У разі, якщо внаслідок порушення Постачальником встановлених чинним законодавством та цим Договором вимог до форми, порядку заповнення, надання та/або реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної, або первинних документів, пов'язаних з виконанням Договору, ПАТ “Запоріжсталь» втратить право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній, Постачальник зобов'язаний відшкодувати ПАТ “Запоріжсталь» всі пов'язані 3 таким порушенням збитки протягом трьох робочих днів з моменту відправки йому відповідного повідомлення ПАТ “Запоріжсталь» або в інший термін, узгоджений Сторонами.
У разі якщо на підставі документів, складених за наслідками перевірки, проведеної уповноваженими державними органами будуть виявлені порушення Постачальником або контрагентами Постачальника визначених чинним законодавством вимог, що підлягають виконанню платниками податків (у т:ч., але не виключно, вимог, пов'язаних з державною реєстрацією, знаходженням за місцем реєстрації та своєчасною сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів), у зв'язку з якими для ПАТ “Запоріжсталь» виникнуть негативні фінансові наслідки, виражені у втраті права на включення до податкового кредиту певних сум податку на додану вартість, у штрафних санкціях, що підлягають застосуванню до ПАТ “Запоріжсталь», або в іншій формі, умови виконання визначених Договором грошових зобов'язань ПАТ “Запоріжсталь» вважатимуться зміненими з дати оформлення Документів за наслідками перевірки наступним чином:
- грошові зобов'язання в сумі, що відповідає розміру негативних фінансових наслідків, що виникли для ПАТ “Запоріжсталь», підлягають виконанню протягом 20 календарних; днів з моменту завершення оскарження Документів за наслідками перевірки, якщо пізніший строк виконання грошових зобов'язань не визначений умовами Договору;
- на термін до Моменту завершення о оскарження ПАТ “Запоріжсталь» не несе відповідальності у вигляді неустойки, штрафів, пені, а також інших санкцій компенсацій, пов'язаних з порушенням строків виконання грошових зобов'язань в сумі, яка відповідає розміру негативних фінансових наслідків, що виникли для ПАТ “Запоріжсталь»;
- рішення про скасування у повному обсязі документів за наслідками перевірки, прийнятого державним органом, яким були складені Документи за наслідками перевірки, або іншим уповноваженим державним органом; або
- судового рішення, що набуло законної сили, про скасування у повному обсязі Документів за наслідками перевірки, за умови, що таке судове рішення не скасовано судом вищої інстанції та не оскаржується сторонами спору, в межах якого було винесено судове рішення (у випадку оскарження судового рішення про скасування Документів за наслідками перевірки, Момент завершення оскарження вважається таким; що не настав до отримання ПАТ “Запоріжсталь» судового рішення, що набуло законної сили про скасування Документів за наслідками перевірки у повному обсязі за підсумками оскарження).
ПАТ “Запоріжсталь» зобов'язується у письмовій формі повідомити Постачальника про настання Моменту завершення оскарження протягом 10 днів з моменту отримання документів, з якими пов'язане його настання.
Відповідач стверджує, що строк оплати за Договором не настав, оскільки податковими органами були виявлені порушення в діяльності Позивача, що позбавило його права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.
Так, 29.03.2023 р. та 31.03.2023 р. Відповідачем були отримані податкові повідомлення-рішення (ППР) Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ( СМУ ДПС по роботі з ВПІ ) від 27.03.2023 р.: № 222/32-00-51-01-04 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за жовтень 2022 р. на суму 2 089 573,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 044 786,50 грн.; № 223/32-00-51-01-04 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку - додану вартість, а саме від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2022 р. на суму 15 012 104,00 грн.
Вказані ППР були прийняті СМУ ДПС по роботі з ВПП на підставі Акту перевірки від 17.02.2023 р. № 93/32-00-51-01-04/00191230, якою було встановлено неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" у період за вересень 2022 року з урахуванням сукупності обставин: відповідно до ЄРПН не встановлено виробника товару (неможливо встановити законне джерело походження ТМЦ); відповідно до бази даних ІТС “Податковий блок» жоден з постачальників немає достатньої кількості працівників та основних засобів для можливості виробництва ТМЦ, зазначених у податкових накладних, складених на адресу ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" протягом вересня 2022 року; у наданих до перевірки первинних документах, договорах та специфікаціях не зазначено виробника товару.
Зазначені вище факти свідчать про неможливість ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" здійснення виробництва навіть за умови наявності власних та орендованих виробничих потужностей.
Позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою № 08/2009082 від 11.04.2023 р., в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.03.2023 р. № № 222 /32-00-51-01-04, 223 132-00-51-01-04, які відповідно Рішення про результати розгляду скарги від 21.06.2023 р. N 16212/6/99-00-06-01-01-06 Державною податковою службою України було залишено без змін, а скаргу Позивача без задоволення.
Не погодившись з вказаним рішенням ПАТ “Запоріжсталь» звернулось 06.07.2023 р. до Запорізького окружного адміністративного суду.
Також 13.09.2023 р. Відповідачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 06.09.2023 р. № 0001847/5101, яке було прийнято СМУ ДПС по роботі з ВПП на підставі Акту від 16.08.2023 р. N 858/32-00-51-01-04/0019123, про зменшення розміру від'ємного значення с податку на додану вартість, а саме від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового ) періоду за березень 2023 р. на суму 19 377 324,00 грн.
За результатами перевірки документально не підтверджено правомірність формування податкового кредиту ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" за рахунок податкових накладних, складених ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" протягом січня 2023 року, протягом лютого 2023 року, протягом березня 2023 року.
Позивачем було подано СМУ ДПС по роботі з ВПП заперечення № 08/2018413 від 05.07.2023 р. на Акт перевірки № 645 щодо незгоди з висновками перевірки та необхідності скасування висновків Акту перевірки № 645.
В період з 26.07.2023 р. по 15.08.2023 р. СМУ ДПС по роботі з ВП була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ “Запоріжсталь» з питання дослідження фактів, викладених у запереченні ПАТ “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» від 05.07.2023 р. № 08/2018413 до акту від 19.06.2023 р. № 645/32-00-51-01-04/00191230, за результатами зазначеної якої перевірки СМУ ДПС по роботі з ВП було складено Акт перевірки № 045 щодо незгоди з висновками перевірки та необхідності скасування висновків Акту перевірки № 645.
Результати перевірки за вказаним актом були оскаржені ПАТ “Запоріжсталь» до Запорізького окружного адміністративного суду 26.03.2023 р. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 р. у справі № 280/7908/23 було відкрито загальне позовне провадження.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 р. у справі № 280/7908/23 задоволено позов ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2023 р. № 0001847/5101 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, а саме від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного ( звітного ) періоду за березень 2023 р. на суму 19 377 324,00 грн.
Задовольняючи позов, окружний адміністративний суд дійшов висновку про реальність господарських операцій, які не визнавалися ДПС та підтвердження цих операцій належним чином оформленими первинними документами. З цих підстав суд вказав на неправомірність податкового повідомлення-рішення, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 р. у справі № 280/7908/23 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 р. по справі № 280/7908/23 без змін.
Надалі, в період з 24.07.2023 р. по 11.08.2023 р. СМУ ДПС по роботі з ВПП була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ “Запоріжсталь» з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року ( від 20.06.2023 р. № 9146331385 ). За результатами зазначеної перевірки СМУ ДПС по роботі з ВПП було складено Акт від 17.08.2023 р. № 878/32-00-51-01-04/00191230, в якому зроблено висновок про завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) на 4 002 654,00 грн., що призвело до: завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2) на суму ПДВ - 4 002 654,00 грн.
При цьому, перевіркою також встановлена неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій по реалізації брусу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" у період за квітень 2023 року - травень 2023 року. Зокрема за даними фінансової звітності ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" на 31.12.2022 р. основні засоби відсутні. ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД"не є виробником зазначеного товару. Підприємство не мало можливості самостійно виготовити товари, не маючи при цьому необхідної кількості трудових, матеріальних ресурсів. У ході аналізу ЄРПН не встановлено придбання сировини, комплектуючих для здійснення виробництва товарів. Не встановлено отримання послуг з опалення, водо-, теплопостачання, придбання електроенергії. Здійснення господарської діяльності за вiдсутностi таких витрат фактично є неможливою. Відсутні об'єкти - виробничі потужності. Перевіркою не встановлено: виробництво товару від виробника або від первісного продавця чи імпортера; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення господарських операцій.
З метою документального підтвердження або спростування господарських відносин платника податків ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" з ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД", для з'ясування повноти їх відображення в обліку платника податків, на адресу ГУ ДПС у м. Києві направлено запит на проведення зустрічної звірки або отримання податкової інформації № 2778/7/32-00-51-01-09 від 25.07.2023 р. На дату складання акту позапланової виїзної перевірки відповідь не отримано.
За результатами перевірки документально не підтверджено правомірність формування податкового кредиту ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" за рахунок податкових накладних, складених ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД" протягом квітня 2023 року та протягом травня 2023 року.
На підставі вказаного вище акту, СМУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2023 р. № 904/32-00-51-01-04 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за травень 2023 р. у розмірі 4 002 654,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 001 327,00 грн.
Результати перевірки за вказаним актом були оскаржені ПАТ “Запоріжсталь» до Запорізького окружного адміністративного суду. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2023 р. у справі № 280/10765/23 було відкрито загальне позовне провадження.
Електронною поштою ПАТ “Запоріжсталь» повідомило Позивача про вказані обставини, а тому Відповідач вважає, що Позивачу було відомо про наявність актів перевірки та виявлені в них порушення. Оскільки процедура адміністративного та судового оскарження актів ненормативного характеру, винесених податковим органом відносно взаємовідносин ПАТ “Запоріжсталь» з ТОВ "ТД РЕДВУД» на час розгляду спору в суді першої інстанції завершена не була, то Позивач вважав, що вимоги щодо стягнення заборгованості заявлені Позивачем передчасно, та просив у задоволенні позову відмовити.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 р. позов Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.09.2023 р. № 904/32-00-51-01-04.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 р. у справі № 280/10765/23 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 р. в адміністративній справі № 280/10765/23 залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 р. в адміністративній справі № 280/10765/23 залишено без змін.
Апеляційний адміністративний суд у вказані постанові зазначив, що наданими під час перевірки та до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що господарські відносини між Позивачем та контрагентами-постачальниками мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними та бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.
Вказані обставини стали підставою звернення до суду з позовом у даній справі.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Судове рішення про задоволення позовних вимог мотивоване тим, що виходячи зі змісту п. 10.14. договору, на який посилається Відповідач, податковим органом повинні бути виявлені порушення вимог законодавства, що підлягають виконанню платником податків. В той же час ані акти перевірок, ані відзив Відповідача не містять посилання на норму діючого законодавства та фактичні обставини щодо дій, які не були виконані або що підлягають виконанню позивачем. Порушення, що закладені в умови п. 10.14 договору ( вимог пов'язаних з державною реєстрацією, знаходженням за місцем реєстрації, у своєчасній сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів ) перевірками з боку Позивача не виявлені. Що стосується неможливості реалізації права Відповідача на бюджетне відшкодування, то єдине, на що міг вплинути Постачальник, є податковий кредит, який був сформований за операціями між сторонами. Проте, відмова податкового органу в реалізації права Відповідача на отримання бюджетного відшкодування носить характер взаємовідносин, що виникли на підставі податкового законодавства, і не може поширюватись на спірні господарські відносини з Позивачем.
Також судом першої інстанції було враховано, що ПАТ “Запоріжсталь» є великим платником податків, а тому податкові органи здійснюють його перевірки щодо формування податкового кредиту з ПДВ фактично щомісяця, про що йому достеменно відомо. Вказане означає, що відкладальні умови п. 10.14 Договору надають можливість Відповідачу (Покупцю) ухилятися від свого обов'язку з оплати отриманих від постачальників товарів на невизначений час, в даному випадку - ресурсів від Позивача, що не відповідає умовам ст. 212 ЦК України ( Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні ( відкладальна обставина ), а також принципу справедливості та рівності сторін у господарських взаємовідносинах.
Крім того, місцевий господарський суд погодився з доводами Позивача, який відповідно до Податкового кодексу України, з дотриманням встановлених строків подав податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкові накладні були зареєстровані, що надало ПАТ “Запоріжсталь» право на беззаперечне включення до податкового кредиту суми ПДВ по операціям з поставки по цим операціям. Тобто, права ПАТ “Запоріжсталь» на отримання податкового кредиту ( на що міг вплинути Позивач ) були реалізовані у повному обсязі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом спору у цій справі є вимоги Постачальника ( ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» ) до Покупця ( ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь» ) про стягнення 629 685,19 грн. заборгованості за договором № 20/2022/2935 від 10.12.2022 р., з якої: основна заборгованість - 541 691,90 грн., 3 % річних - 33 491,25 грн., інфляційні витрати у розмірі 33 491,25 грн., 39 435,17 грн - пені.
Беручи до уваги правову природу укладеного між ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» ( Покупець ) та ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД» ( Постачальник ) договору № 20/2022/2935 від 10.12.2022 р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які ( приписи ), в свою чергу, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.
Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.
Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України, ст. ст. 655, 662 та 663 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати товар, визначений у договорі купівлі-продажу у строк, встановлений договором, разом з товаросупровідними документами. Означений обов'язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.
Наразі, отримання коштів ( решти вартості поставленого товару та штрафних санкцій за порушення строків оплати ) є належним об'єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення Відповідача до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов'язання з боку останнього.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене, Сторона не має правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором, що зумовлює право Позивача у разі прострочення виконання грошового зобов'язання вимагати у Відповідача, сплати пені у розмірі встановленому умовами договору та відповідно до ст. 625 ЦК України, сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Позивача, дійшов висновку, що зі сторони Відповідача мало місце порушення прав Позивача на своєчасне отримання грошових коштів за поставлений товар. При цьому суд також врахував, що Відповідач, отримавши ресурси у вказаному розмірі в період з лютого по серпень 2023 р., більше одного року безоплатно використовує їх у власній виробничій діяльності, що не є добросовісною та правомірною поведінкою, оскільки завдає значних матеріальних втрат Позивачу.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача з огляду на таке.
Як вбачається з наведених матеріалів справи, на виконання умов договору та відповідних специфікацій Позивач передав, а Відповідач прийняв ресурси на загальну суму 8 576 959,07 грн., які були прийняті Відповідачем без зауважень, претензій щодо якості або кількості.
Проте, Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлені Ресурси на загальну суму 8 035 267,17 грн., що підтверджується доданими до позову платіжними інструкціями.
Також, у зв'язку з простроченням Відповідачем виконання грошового зобов'язання Позивачем, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26.07.2024 р., заявлено до стягнення з Відповідача: 33 491,25 грн. інфляційних нарахувань; 15 066,87 грн. - 3 % річних; 39 435,17 грн. - пені.
Відповідно до ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Відповідно до цієї норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові ( постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. у справах № 703/2718/16-ц ( провадження № 14-241цс19 ) та № 646/14523/15-ц ( провадження № 14-591цс18 ), постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.10.2019 р. у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 р. у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 р. у справі № 908/1379/17 тощо ).
Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимагати сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу ( постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18 ).
Проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти, визначені законом, є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов'язань.
Визначене частиною 2 ст. 625 ЦК України право стягнення трьох процентів річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані ( у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів ).
Щодо доводів Скаржника пов'язаних з тим, що строк виконання грошових зобов'язань за договором № 20/2022/2935 від 10.12.2022 р. не настав, оскільки був перенесений на підставі п. 10.14 Договору, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Аналіз цих норм дає підстави для висновку, що податкове зобов'язання є грошовим виразом існуючого для платника податків ( в тому числі податкового агента ) податкового обов'язку зі сплати певного податку, виникнення, а також порядок та строки сплати якого, обумовлені нормами податкового законодавства.
Водночас до складу суми грошового зобов'язання включається як сума податкового зобов'язання, так і сума штрафної (фінансової) санкції, якщо податковим законодавством передбачено її застосування. При цьому виникнення у платника податків обов'язку по сплаті грошового зобов'язання зумовлене встановленням податковим органом порушення ним (платником податків) вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов'язань. Наслідком встановлення такого порушення є донарахування на підставі рішення податкового органу сум відповідного податкового зобов'язання та/або застосування штрафної (фінансової) санкції.
Отже, розглядаючи ситуацію заниження платником податків суми належних до сплати податків, слід зазначити, що якщо податкове зобов'язання виникає на підставі податкового законодавства, яким встановлено розмір, порядок і строк його сплати, то на підставі прийнятого податковим органом відповідного рішення про нарахування у зв'язку із встановленням факту несплати податку у платника виникає грошове зобов'язання, яке підлягає сплаті у встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк після його узгодження.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пункт 54.3 статті 54 ПК України визначає випадки, коли на контролюючий орган покладено обов'язок визначити суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Отже, як слушно зауважив суд першої інстанції - за загальним правилом обов'язок з обчислення суми податкового зобов'язання і зазначення такої у відповідній податковій декларації покладено на платників податків ( крім випадків, передбачених ПК України ). Строк для сплати податкового зобов'язання становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації ( крім випадків, встановлених цим Кодексом ). Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов'язання з відповідного податку та/або збору, обов'язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган.
За змістом ст. 58 ПК України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених ПК України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов'язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов'язанням платника податків.
Згідно з частиною першою ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
У відповідності до підпункту 153 пункту 1 ст. 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
За змістом пункту 18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з пунктом 56.19 ст. 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Пунктом 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1037, протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, податкова вимога з податку, що оскаржується не надсилається.
Отже, як вірно зазначив місцевий господарський суд з поданих Відповідачем актів перевірок та податкових повідомлень-рішень податкового органу вбачається, що визначені ним суми зменшення задекларованого Відповідачем у певних податкових періодах від'ємного значення податку на додану вартість є до цього часу неузгодженими внаслідок їх оскарження ПАТ “Запоріжсталь» в адміністративному чи судовому порядку. До моменту узгодження податкового зобов'язання воно не є таким, що покладає на платника податків (в даному випадку - ПАТ “Запоріжсталь») будь-які додаткові фінансові витрати. Вказане означає, що на день прийняття цього рішення склад податкових зобов'язань, а також сума від'ємного значення ПДВ задекларовані Відповідачем не змінилися і для нього не настало жодних негативних фінансових наслідків.
Виходячи зі змісту п. 10.14. договору, на який посилається Відповідач, податковим органом повинні бути виявлені порушення вимог законодавства, що підлягають виконанню платником податків. В той же час ані акти перевірок, ані доводи Відповідача не містять посилання на норму діючого законодавства та фактичні обставини щодо дій, які не були виконані або що підлягають виконанню позивачем. Порушення, що закладені в умови п. 10.14 договору (вимог пов'язаних з державною реєстрацією, знаходженням за місцем реєстрації, у своєчасній сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів) перевірками з боку Позивача не виявлені.
Що стосується неможливості реалізації права Відповідача на бюджетне відшкодування, то єдине, на що міг вплинути Постачальник, є податковий кредит, який був сформований за операціями між сторонами.
Проте, відмова податкового органу в реалізації права Відповідача на отримання бюджетного відшкодування носить характер взаємовідносин, що виникли на підставі податкового законодавства, і не може поширюватись на спірні господарські відносини з Позивачем.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що у випадку, якщо визначені податковим органом суми зменшення від'ємного значення ПДВ у відповідних періодах стануть узгодженими, тобто фактично призведуть до неможливості Відповідачем скористатися податковим кредитом на такі суми, то завдані цим збитки, за наявності усіх інших умов, в тому числі вини Позивача, можуть бути предметом іншого спору про стягнення Відповідачем з Позивача таких збитків.
Також місцевим господарським судом було враховано, що ПАТ “Запоріжсталь» є великим платником податків, а тому податкові органи здійснюють його перевірки щодо формування податкового кредиту з ПДВ фактично щомісяця, про що йому достеменно відомо. Вказане означає, що відкладальні умови п. 10.14 Договору надають можливість Відповідачу (Покупцю) ухилятися від свого обов'язку з оплати отриманих від постачальників товарів на невизначений час, в даному випадку - ресурсів від Позивача, що не відповідає умовам ст. 212 ЦК України ( Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина), а також принципу справедливості та рівності сторін у господарських взаємовідносинах.
Разом з тим, як зазначалося раніше:
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 р. залишено без змін рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 р. по справі № 280/7908/23, яким було задоволено позов ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2023 р. № 0001847/5101 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, а саме від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного ( звітного ) періоду за березень 2023 р. на суму 19 377 324,00 грн. Задовольняючи позов, окружний адміністративний суд дійшов висновку про реальність господарських операцій, які не визнавалися ДПС та підтвердження цих операцій належним чином оформленими первинними документами.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 р. залишено без змін рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 р. в адміністративній справі № 280/10765/23, яким було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.09.2023 р. № 904/32-00-51-01-04. Апеляційний адміністративний суд у вказані постанові зазначив, що наданими під час перевірки та до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що господарські відносини між Позивачем та контрагентами-постачальниками мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними та бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану Позивача, та були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 р. у справі № 908/1191/24.
Приймаючи до уваги викладене, а також аргументи Скаржника зазначені у скарзі щодо підстав для скасування додаткових рішень пов'язаних з їх похідним характером від основного рішення, колегія суддів не знаходить підстав для їх скасування та задоволення апеляційної скарги у відповідній частині.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані рішення підлягають залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 р. у справі № 908/1191/24 - залишити без змін.
Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2024 р. у справі № 908/1191/24 - залишити без змін.
Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.01.2025 р. у справі № 908/1191/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.06.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін