вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" червня 2025 р. Справа№ 910/14197/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/14197/24 (суддя Ярмак О.М.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування в сумі 127 099, 90 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" з вимогою про відшкодування шкоди в порядку суброгації у сумі 127 099, 90 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач послався на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/14197/24 позов задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 97 740 (дев'яносто сім тисяч сімсот сорок) грн. 81 коп. страхового відшкодування, 2 328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 56 коп. судового збору.
При ухваленні даного рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності факту заподіяння шкоди водієм автомобіля "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність власника якого на момент виникнення ДТП була застрахована ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".
При цьому, часткове задоволення позову мотивоване судом тим, що роботи по фарбуванню нових деталей слід виключити із суми страхового відшкодування.
Одночасно, суд прийняв, надану відповідачем, ремонтну калькуляцію як належний доказ про дійсну вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Ravon", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на суму 97 740,81 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/14197/24 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про безпідставність вирахування судом першої інстанції вартості робіт по фарбуванню нових деталей, оскільки необхідність фарбування деталей після ремонту є технологічним процесом будь - якого СТО, при здійсненні відновлення автомобіля, до стану який передував пошкодженню.
Також, скаржник вказує, що при настанні ДТП з пошкодженням застрахованого автомобіля, Страховик зобов'язаний відшкодувати вартість відновлювального ремонту ТЗ до стану, що передував пошкодженню, відповідно до умов договору страхування.
Окрім наведеного, апелянт вважає безпідставним прийняття судом, наданої відповідачем, ремонтної калькуляції проведену у програмі "AudaHistory" до програмного продукту "Audatex", оскільки вказаний програмний продукт не може бути використаний як достовірне джерело даних про остаточну вартість ремонтних робіт складових частин транспортного засобу, у зв'язку з тим, що за допомогою цієї програми проводиться орієнтовний розрахунок вартості ремонту транспортного засобу.
Відповідачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив проти задоволення її вимог. Разом зі відзивом, відповідачем подано клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи з метою визначення вартості відновлювального ремонту.
Позивач у відповіді на відзив заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Суд вказує, що в матеріалах справи наявні документи, на підставі яких є можливим встановлення вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ. Їх оцінка буде наведена нижче у даній постанові.
Враховуючи вищевикладене, призначення експертизи колегія суддів не вбачає доцільним, з огляду на наявність в матеріалах справи доказів, на підставі яких є можливим встановлення розміру страхового відшкодування належного до виплати позивачу.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - зміні в частині присудженої до стягнення суми страхового відшкодування, з наступних підстав.
15.04.2024 між позивачем (страховик) та ОСОБА_1 укладено договір страхування наземного транспорту № 136/24-Тз/Кд, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "Ravon" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
07.10.2024 у м. Кропивницькому сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля "Ravon" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , у зв'язку з чим обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25.10.2024 у справі № 405/6962/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно Актів виконаних робіт від 21.11.2024 та від 22.11.2024 вартість ремонтних робіт та деталей пошкоджено в ДТП транспортного засобу визначено у розмірі 129 599,90 грн.
Позивач на виконання умов договору платіжними інструкціями кредитового переказу коштів №№ 49775665 від 16.10.2024, 55611106 від 20.11.2024 сплатив страхове відшкодування у сумі 129 599,90 грн.
Цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи щодо експлуатації транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача згідно полісу № ЕР220481015 з лімітом відповідальності по майну 160 000,00 грн. та франшизою у сумі 2 500 грн.
Позивач звернувся до страховика винної особи - ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" з даним позовом про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 127 099,90 грн (129 599,90 грн вартість відновлювального ремонту - 2 500 грн франшизи).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Такими законами, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
За змістом цього Закону (статті 9, 22, 28- 30, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР220481015, зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 160 000,00 грн, франшизи - 2 500 грн.
Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4, 32.7 статті 32 Закону).
Таким чином, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
При визначенні розміру заподіяної шкоди, що підлягає виплаті відповідачем як страховиком винної особи, у даному випадку позивач виходив із вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля "Ravon", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно із сумами, які вказані у Актах виконаних робіт від 21.11.2024 та від 22.11.2024.
Норма ч.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Враховуючи, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, зобов'язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.
Згідно з п.1.6 Методики відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а відповідно до п.2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №911/482/17.
Відтак, визначення позивачем вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля "Ravon", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі Актів виконаних робіт від 21.11.2024 та від 22.11.2024 є правомірним.
В свою чергу, надана відповідачем та врахована при прийнятті оскаржуваного рішення, ремонтна калькуляція, не приймається апеляційним господарським судом, оскільки вона містить орієнтовний, проте не остаточний, розрахунок вартості ремонту пошкодженого ТЗ.
Реальна сума витрат підтверджується, наданими позивачем, Актами виконаних робіт від 21.11.2024 та від 22.11.2024, які були оплачені ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на суму 129 599,90 грн.
Колегія суддів також вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про виключення із суми страхового відшкодування робіт по фарбуванню нових деталей, з огляду на наступне.
Так, проведення робіт по фарбуванню нових деталей викликано заміною пошкоджених деталей на нові, при цьому, така необхідність по їх заміні виникла саме внаслідок ДТП.
Отже, наведені витрати потерпіла особа понесла саме у зв'язку з відновленням пошкодженого ТЗ.
Таким чином, вони підлягають покладенню на відповідача, як страховика винної особи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, тобто в сумі 127 099, 90 грн (129 599,90 грн вартість відновлювального ремонту - 2 500 грн франшизи).
Відповідно оскаржуване рішення змінюється апеляційним господарським судом в частині присудженої до стягнення суми страхового відшкодування.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Стосовно повідомлення апеляційному суду позивачем про обставини виконання рішення суду першої інстанції, колегія суддів вказує наступне.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 30 серпня 2024 року у справі № 916/3006/23 висновував, що суд закриває провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. У випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного (касаційного) перегляду справи, відсутні підстави для застосування пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин.
Так, у разі, коли боржник добровільно виконав рішення суду (повністю чи частково), яке підлягає виконанню на підставі виконавчого документа (наказу), то боржник відповідно до частини другої статті 328 ГПК України наділений правом звернутися до суду із відповідною заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою).
Судове рішення також може бути переглянуто за правилами глави 3 ГПК України за наявності для цього відповідних підстав.
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/14197/24 задовольнити повністю.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/14197/24 змінити в частині присудженої до стягнення суми страхового відшкодування.
3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/14197/24 в наступній редакції.
3.1. Позов задовольнити повністю.
3.2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок, 7д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок, 154, код 33908322) 127 099, 90 грн страхового відшкодування, 3 028 грн судового збору.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок, 7д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок, 154, код 33908322) 3 633, 60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена: 18.06.2025 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко