вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відкриття апеляційного провадження
"17" червня 2025 р. Справа№ 910/644/22 (910/11101/24)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Козир Т.П.
Пантелієнка В.О.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025
у справі №910/644/22 (910/11101/24) (суддя Чеберяк П.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг"
до ОСОБА_2
ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдінг"
про відшкодування збитків
в межах справи №910/644/22
за заявою Фізичної особи - підприємця Коваль Вікторії Борисівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг"
про банкрутство
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/644/22 (910/11101/24) позов задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг" 38343280,00 грн збитків; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в дохід Державного бюджету України 575149,20 грн судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2025 по справі №910/644/22 (910/11101/24); відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами розгляду цієї апеляційної скарги; поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подачу доказів доданих до цієї апеляційної скарги, а саме: Рецензії від 10.04.2025 на висновок експертів №617/618 за результатами проведення комплексної додаткової судової економічної експертизи із залученням фахівця в галузі оцінки від 12.03.2025, висновку експертів №30-04/25 від 30.04.2025 за результатами проведення судової економічної експертизи із залученням фахівця в галузі оцінки та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 по справі №910/5717/23; розглянути та задовольнити клопотання про призначення експертизи, додане до цієї апеляційної скарги; за результатами апеляційного розгляду скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 по справі №910/644/22 (910/11101/24), прийняти постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
До апеляційної скарги долучено клопотання про проведення комплексної судової економічної експертизи, в якій скаржник просить призначити по справі комплексну судову економічну експертизу із залученням фахівця в галузі оцінки, на вирішення якої поставити наступні питання: Яка ринкова вартість частки в розмірі 28,17% статутного капіталу ТОВ «Форстерінг» станом на 12.10.2020? Чи підтверджується документально розмір збитків ТОВ «Б.М.К.-Білдінг», визначений в позовній заяві у справі №910/644/22 (910/11101/24), внаслідок реалізації умов договору від 12.10.2020 №1 купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Форстерінг" від 12.10.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Анкос-Едвенс", якщо так то в якій сумі? Проведення експертизи просить доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 02883096) адреса 03057 м. Київ вул. Сім?ї Бродських, 6; оплату проведення експертизи гарантує.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Козир Т.П. та Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/644/22 (910/11101/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування збитків; відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, задоволення чи відмови у задоволенні клопотання про призначення у справі комплексної судової економічної експертизи, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/644/22 (910/11101/24) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/644/22 (910/11101/24).
12.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/644/22 (910/11101/24) в 4-ти томах.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо викладеного в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення, колегія суддів визнала подані матеріали достатніми для задоволення цього клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у розгляді справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
За ч. 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч.3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з тексту апеляційної скарги, скаржник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025.
В даному випадку двадцятиденний строк на апеляційне оскарження, передбачений ч. 1 статті 256 ГПК України, закінчився 08.04.2025. Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що повний текст оскаржуваної ухвали отримано ним лише 25.04.2025, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні докази про направлення йому копії оскаржуваного рішення в його особистий кабінет у систему «Електронний суд». Скаржник звернувся з даною апеляційною скаргою до суду 15.05.2025. Тобто скаржник має право на поновлення строку на апеляційне оскарження відповідно до частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, тому клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/644/22 (910/11101/24) підлягає задоволенню.
Пунктом 2 частини 3 статті 258 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України "Про державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 складає 3028,00 грн.
За подання позову до суду першої інстанції позивач сплатив судовий збір у сумі 575149,20 грн.
Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржнику необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 862723,80 грн (575149,20/100*150).
У зв'язку із тим, що дана апеляційна скарга подана через систему "Електронний суд" сплаті підлягає судовий збір у розмірі 690179,04 грн (862723,80*0,8).
Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Скаржником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, зазначено про те, що сума судового збору перевищує 5% розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік. До цього клопотання долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору від 15.05.2025.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов'язків» (рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11.11.2001, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26.10.2000).
ЄСПЛ також вказує, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19.06.2001, пункт 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20.02.2014, пункт 111).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.
Скаржник також посилається на відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору від 15.05.2025 за період з 1-го кварталу 2024 по 4-й квартал 2024.
Відповідно до доказів, які надав скаржник, його річний дохід в 2024 році складав 3061439,71 грн, тобто розмір судового збору, який скаржнику необхідно було б сплатити за подання даної апеляційної скарги (690179,04 грн) перевищує 5% розміру річного доходу скаржника - фізичної особи за попередній календарний рік (153071,98 грн).
Колегія суддів, враховуючи вищезазначене та визнавши причини відстрочення сплати судового збору обґрунтованими, дійшла до висновків про задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали скарги, колегія суддів вважає, що відповідна апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Відповідно до вимог статті 262 Господарського процесуального кодексу України судова колегія визначилась щодо можливості відкриття апеляційного провадження у справі.
Керуючись ст. 232-235, 254, 256, 258, 268 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення - задовольнити.
2. Відстрочити ОСОБА_1 строк сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/644/22 (910/11101/24) до винесення судового рішення за результатами розгляду цієї апеляційної скарги.
3. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/644/22 (910/11101/24).
4. Розгляд апеляційної скарги призначити на 30.07.2025 о 12 год. 00 хв., який відбудеться в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, (1 поверх, зал судових засідань № 1).
5. Запропонувати учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 09.07.2025.
6. Встановити учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 16.07.2025.
7. Попередити учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, встановлених нормами ГПК України та судом, залишаються без розгляду у відповідності до ч. 2 ст. 207 ГПК України.
8. Довести до відома учасників провадження, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду скарги.
9. Звернути увагу учасників справи на можливість розгляду скарги за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання.
10. Повідомити учасникам справи та їх представникам, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:
- адвокати нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов'язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;
- апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення таких відомостей;
- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;
- якщо апеляційна скарга подана до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;
- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Т.П. Козир
В.О. Пантелієнко