вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" червня 2025 р. Справа № 911/3251/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Горбач А.М. (у режимі відеоконференції)
від відповідача: Дика Л.О. (у режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2025 (повне рішення складено та підписано 07.04.2025) (суддя Колесник Р.М.)
у справі № 911/3251/24 Господарського суду Київської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІ100К"
про стягнення 369 532,80 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІ100К" (далі - ТОВ "МІ100К", відповідач) про стягнення 369 532,80 грн, з яких: 266 884,80 грн - пеня, 102 648,00 грн - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 24.01.2023 № 4600007135 (далі - Договір) у частині виконання робіт у встановлені строки.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2025 у справі № 911/3251/24 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Оператор ГТС України" відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки невиконання робіт відбулося не стільки внаслідок не направлення відповідачем повідомлення про надання допуску, а внаслідок фактичної відсутності бажання обох сторін у досягненні зазначеного господарського результату, формальне недотримання відповідачем умов Договору щодо направлення повідомлення про надання допуску до виконання робіт не є тим порушенням, за яке відповідач має нести відповідальність у розмірі від вартості всього об'єму робіт за Договором за прострочення їх виконання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2025 у справі № 911/3251/24, ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Зокрема, скаржник зазначає, що Договором передбачено обов'язок підрядника звернутись до замовника із заявою про надання допуску та надати відповідний перелік документів. Судом не досліджено обставин справи та не надано оцінки усім доказам.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС України" на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2025 у справі № 911/3251/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 10.06.2025 об 11:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 23.05.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 задоволено заяви ТОВ "Оператор ГТС України" та ТОВ "МІ100К" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позиції учасників справи
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Явка представників учасників справи
У судовому засіданні 10.06.2025 взяли участь представники позивача та відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору від 24.01.2023 № 4600007135, укладеного між ТОВ "Оператор ГТС України" як замовником та ТОВ "МІ100К" як підрядником (Договір), підрядник взяв на себе зобов'язання за завданням замовника, відповідно до умов цього Договору, на свій ризик надати послуги: зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (Ремонт огорож кранових майданчиків лінійної частини МГ Олишівського проммайданчика Боярського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору.
Згідно з п. 1.2, 1.3 Договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), Договірною ціною (додаток № 2) та Графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід'ємною частиною Договору. Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.
У п. 3.1 Договору погоджено, що загальна вартість виконуваних робіт за цим Договором, що є ціною Договору, згідно з Договірною ціною (додаток № 2) становить: 1 466 400,00 грн (один мільйон чотириста шістдесят шість тисяч чотириста гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20 % 244 400,00 грн (двісті сорок чотири тисячі чотириста гривень 00 копійок).
Пунктами 4.1, 4.2 Договору встановлено, що підрядник зобов'язується виконати роботи до 31.12.2023 з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіка виконання робіт (додаток № 3), що додається до цього Договору та є невід'ємною його частиною. Допуск замовник надсилає на адресу підрядника, вказану в розділі 15 цього Договору. Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Згідно з п. 4.3 Договору датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.
За положеннями п. 4.4 Договору місце виконання робіт (надалі - Об'єкт): 1) ремонт огорожі кранового вузла № 4.7 Г-в до ГРС В. Дубечня - Чернігівська обл.,Чернігівський р-н, смт Десна; 2) ремонт огорожі кранового вузла № 5 Г-в до ГРС Костобобрів - Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, с. Костобобрів; 3) ремонт огорожі кранового вузла № 14.7 Г-в до ГРС Покровське - Чернігівська обл., Корюківський р-н, с. Покровське; 4) ремонт огорожі кранового вузла № 16.7 Г-в до ГРС Добрянка - Чернігівська обл.,Чернігівський р-н, с. День Добрий; 5) ремонт огорожі кранового вузла № 23 Г-в до ГРС Сосниця - Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Сосниця; 6) ремонт огорожі кранового вузла № 37 Г-в до ГРС-2 Шостка - Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Шостка; 7) ремонт огорожі кранового вузла № 47.7 Г-в до ГРС Славутич - Чернігівська обл.,Чернігівський р-н, с. Голубині; 8) ремонт огорожі кранового вузла № 60.7 Г-в до ГРС Димерка - Київська обл., Броварський р-н., с. В.Димерка; 9) ремонт огорожі кранового вузла № 61 Г-в до ГРС Славутич - Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Убіжичі; 10) ремонт огорожі кранового вузла № 64.7 Г-в до ГРС Залісся - Київська обл., Броварський р-н., с. Залісся; 11) ремонт огорожі кранового вузла № 301.7 Г-в до ГРС Костобобрів - Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, с. Буда Воробйова.
Відповідно до п. 6.1 Договору замовник допускає підрядника на об'єкт (зазначені в п. 4.4. договору) для виконання робіт згідно з підп. 7.1.1 Договору.
Пунктом 6.5 Договору передбачено, що сторони у тижневий термін після підписання Договору визначають осіб, які уповноважені представляти їх інтереси при виконанні цього Договору, про що письмово інформують одна одну з визначенням повноважень таких осіб. В подальшому при заміні цих осіб сторони письмово інформують одна одну, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня такої заміни.
У п. 7.1 Договору визначено зобов'язання замовника допустити підрядника на об'єкт для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ТОВ "Оператор ГТС України". Письмово повідомити підрядника про надання йому допуску (підп. 7.1.1.); надати підряднику необхідну для виконання робіт інформацію, згідно з технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1) (підп. 7.1.4).
Відповідно до підп. 7.2.3 п. 7.2 Договору замовник має право ініціювати внесення змін у Договір, вимагати розірвання цього Договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов Договору.
Пунктом 7.3 Договору встановлено, що підрядник зобов'язаний: виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (додаток № 3) строки роботи відповідно до Технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації (підпункт 7.3.1); протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання цього Договору надати замовнику заяву за встановленою формою та необхідний перелік документів для отримання допуску персоналу підрядника відповідно до вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ТОВ "Оператор ГТС України" (підпункт 7.3.3); передати замовнику у передбаченому законодавством та цим Договором порядку завершені роботи (підпункт 7.3.6).
Згідно з п. 10.1 Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За положеннями п. 10.2 Договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Відповідно до п. 11.1, 11.2 Договору він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 30.01.2024. У частині гарантійних зобов'язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за цим Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
У п. 13.1 Договору сторони домовилися про те, що з метою виконання умов Договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України "Про електронні документа та електронний документообіг" (далі - Електронні документи). Під "обміном електронними документами" сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою системи електронного документообігу, що визначена у п. 13.6 Договору.
Згідно з п. 13.3 Договору до електронних документів, обмін якими сторони зобов'язані здійснювати за допомогою системи електронного документообігу, що визначена у п. 13.6 Договору, сторони відносять первинні (бухгалтерські) документи (рахунок на оплату/рахунок-фактура, акт звірки взаєморозрахунків, акти виконаних робіт, наданих послуг тощо), а також будь-які інші документи, необхідні для виконання Договору та/або які створюються у процесі його виконання.
У п. 14.11 Договору сторони гарантували отримання всіх дозволів, погоджень, рішень та інших документів, необхідних для підписання та виконання умов договору відповідно до вимог чинного законодавства України та своїх установчих документів.
Відповідно до п. 14.13 Договору для надіслання повідомлення електронною поштою у випадках, передбачених цим Договором, використовуються такі електронні адреси сторін: електронна адреса замовника: info@tsoua.com; електронна адреса підрядника: МІ100Kltd@ukr.net.
Додатки до цього Договору, що є його невід'ємною частиною (пункт 14.15): додаток № 1 - Технічні, якісні та кількісні характеристики (підпункт 14.15.1); додаток № 2 - Договірна ціна (підпункт 14.15.2); додаток № 3 - Графік виконання робіт (підпункт 14.15.3).
Додатком № 1 до Договору, зокрема, визначено перелік робіт, що виконуються підрядником, строк (до 31.12.2023) та місце виконання робіт.
Додатком № 2 до Договору визначено, що всього договірна ціна становить 1 466 400 грн.
Додатком № 3 до Договору визначено, що граничний термін виконання робіт - до 31.12.2023.
Листом від 11.04.2023 № 126/11-04 відповідач просив позивача призначити відповідальну особу (осіб) для опрацювання, згідно з умовами Договору, допуску до виконання робіт, а також черговістю проведення робіт, визначених Договором.
У відповідь на вказаний лист Боярське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор ГТС України" листом від 17.04.2023 № 7305ТОВВИХ-23-658 повідомило, що відповідальною особою для опрацювання допуску до виконання робіт і черговістю проведення робіт призначено Блохіна Миколу Володимировича - інженера з технічного нагляду капітального та поточного ремонтів.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 12.08.2024 № 6 (№ ТОВВИХ-24-12361), в якій вказав, що підрядником порушено термін виконання робіт - 31.12.2023, та повідомив про застосування до підрядника штрафних санкцій, передбачених умовами самого Договору та Цивільним і Господарським кодексами України.
Залишення вказаної претензії без задоволення стало підставою для звернення ТОВ "Оператор ГТС України" з позовом у даній справі про стягнення пені в сумі 266 884,80 грн та штрафу в сумі 102 648,00 грн на підставі п. 10.2 Договору за період прострочення з 02.01.2024 по 01.07.2024.
Відповідач, заперечивши проти позову, зазначив, що позивачем майже три місяці не виконувались умови пункту п. 6.5 Договору, яким передбачено, що сторони у тижневий термін після підписання Договору визначають осіб, які уповноважені представляти їх інтереси при виконанні цього Договору. Тому відповідач, із метою виконання покладених на нього умовами Договору обов'язків, звернувся до позивача з листом від 11.04.2023 № 126/11-04 з вимогою призначити відповідальну особу замовника. Однак, позивач у порушення умов Договору проігнорував вимоги п. 6.5 Договору та не призначив уповноважену особу замовника, в тому числі для отримання допуску.
За таких обставин, відповідач вважає, що невиконання позивачем свого обов'язку щодо направлення відповідачу письмового повідомлення про визначення осіб, які уповноважені представляти його інтереси при виконанні Договору, з визначенням повноважень таких осіб, призвело до неможливості виконання робіт, оскільки відповідач не знав, до кого звертатись за отриманням допуску.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
За приписами ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною першою статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Робота, виконана підрядником, згідно зі ст. 857 ЦК України, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Статтею 858 ЦК України встановлена відповідальність підрядника за неналежну якість роботи. Так, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
За приписами ч. 1 ст. 850 та ст. 851 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:
- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);
- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);
- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).
Апеляційний господарський суд у даному випадку зважає на те, що матеріали справи не містять будь-яких належних доказів на підтвердження того, що відповідач приступав до виконання своїх зобов'язань за договором підряду протягом строку його дії.
Зокрема, умовами Договору передбачено, що замовник допускає підрядника на об'єкт для виконання робіт згідно з підп. 7.1.1 Договору (пункт 6.1); замовник зобов'язаний (пункт 7.1): допустити підрядника на об'єкт для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ТОВ "Оператор ГТС України", письмово повідомити підрядника про надання йому допуску (підпункт 7.1.1); надати підряднику необхідну для виконання робіт інформацію, згідно з технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1) (підпункт 7.1.4); підрядник зобов'язаний (пункт 7.3): протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання цього Договору надати замовнику заяву за встановленою формою та необхідний перелік документів для отримання допуску персоналу підрядника відповідно до вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ТОВ "Оператор ГТС України" (підпункт 7.3.3).
Таким чином, як правильно встановлено судом, умовами Договору визначено обопільний обов'язок сторін вжити заходів для отримання відповідачем допуску до виконання робіт, адже Договір передбачає обов'язок позивача надати такий допуск та обов'язок відповідача надіслати позивачу протягом п'яти днів із моменту укладання Договору відповідний запит на отримання такого допуску.
При цьому доказів виконання сторонами зазначених умов Договору матеріали справи не містять.
Лише у квітні 2023 року відповідач звернувся до позивача з проханням повідомити про уповноважену особу.
Разом із тим, надання відповідачу допуску до об'єктів, на яких мали виконуватися роботи, є необхідною передумовою для початку їх виконання.
Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції у цьому зв'язку правильно встановлено, що позивачем не вживались відповідні заходи, спрямовані на виконання Договору, зокрема, не отримавши протягом п'яти днів із моменту укладення Договору повідомлення від відповідача про надання йому допуску до виконання робіт, позивач не звертався із запитами щодо причин ненаправлення такого повідомлення відповідачем, не вказував про необхідність розпочати виконання робіт, не висував попереджень про відмову від Договору, про нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання робіт протягом розумного строку.
Як слушно зауважено судом, позивач як, вочевидь, зацікавлена особа в отриманні кінцевого результату, визначеного умовами Договору, повністю самоусунувся від виконання Договору, обмежившись направленням на адресу відповідача лише претензії у серпні 2024 року, тобто майже через вісім місяців після закінчення строку виконання робіт за Договором, проте протягом строку виконання робіт жодних ініціативних дій не вчиняв.
Договір підряду за своїм змістом є договором, що укладається сторонами для досягнення кожною стороною своїх інтересів. Замовник потребує отримання результату у вигляді виконаних робіт, що є для нього необхідними для провадження господарської діяльності. Інтерес підрядника полягає в тому, щоб, виконавши роботи, отримати винагороду за її виконання.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що обидві сторони не були зацікавлені у виконанні умов Договору таким чином, як сторони зазвичай мають бути зацікавлені у разі укладення договору підряду - позивач не виконав свій обов'язок надати відповідачу допуск до виконання робіт, що позбавило б відповідача можливості посилатися на прострочення замовника в цьому питанні, а відповідач, у свою чергу, не надіслав відповідного запиту на отримання такого дозволу.
Доказів виконання позивачем наведених умов Договору, а також приписів ст. 850 ЦК України щодо сприяння підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду, суду не надано.
Окрім того, слід зазначити, що позивач як замовник, будучи обізнаним протягом дії Договору стосовно невиконання підрядником робіт за ним, не скористався правом, наданим ст. 849 ЦК України, на відмову від договору та відшкодування завданих йому збитків.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
З урахуванням викладеного, поведінка позивача щодо заявлення позову замість належного виконання своїх зобов'язань та користування правами є недобросовісною.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною першою статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Частинами четвертою, шостою статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на викладене, правомірним є висновок Господарського суду Київської області про відмову в позові.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного в даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2025 у справі № 911/3251/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена - 17.06.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко