79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" червня 2025 р. Справа №914/3005/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Хом'як Х.А.
за участю представників учасників процесу:
представник позивача - не з'явився
представник відповідача - не з'явився
розглянувши заяву представника позивача ТОВ “Львів Агро Макс» - Альховської Світлани В'ячеславівни (вх. ЗАГС №01-05/1520/25 від 20.05.25) про ухвалення додаткового рішення
у справі № 914/3005/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львів Агро Макс»
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького,
про: стягнення 1 120 400,00 грн.,
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Львів Агро Макс» (далі - ТОВ “Львів Агро Макс», позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького ( далі - С/г ТОВ імені Данила Галицького, відповідач) про стягнення 1 120 400,00 грн заборгованості.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2025 у справі №914/3005/24 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з С/г ТОВ імені Данила Галицького на користь ТОВ “Львів Агро Макс» 1 120 400,00 грн заборгованості та 13 444,80 грн відшкодування витрат на оплату судового збору. У задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду відмовлено.
С/г ТОВ імені Данила Галицького подало апеляційну скаргу від 09.04.2025, в якій просило рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2025 у справі №914/3005/24 скасувати частково та розстрочити виконання рішення суду згідно з графіком, зазначеним у апеляційній скарзі ( з 31.01.2025 по 31.12.2025 з щомісячною оплатою заборгованості у розмірі 93 366,66 грн).
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 апеляційну скаргу С/г ТОВ імені Данила Галицького залишено без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2025 у справі №914/3005/24 залишено без змін.
20.05.2025 на адресу Західного апеляційного господарського суду через систему “Електронний Суд» від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить стягнути з С/г ТОВ імені Данила Галицького на користь ТОВ “Львів Агро Макс» 22 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
09.06.2025 на адресу Західного апеляційного господарського суду через систему “Електронний Суд» від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правову допомогу до 8 000 грн.
Відповідач вважає заявлену представником позивача суму судових витрат (22 000 грн) неспівмірно завищеною, враховуючи незначну складність справи, відсутність нових доказів, поданих апелянтом до суду апеляційної інстанції, які вимагали додаткового опрацювання представником позивача, оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції у даній справі тільки в частині відмови у розстроченні виконання судового рішення.
Окрім того, відповідач заперечує проти відшкодування позивачу витрат на правову допомогу у зв'язку з відсутністю доказів оплати позивачем послуг адвоката (платіжних доручень, банківських виписок тощо).
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №914/3005/24 на 10.06.2025.
Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили.
30.05.2025 на адресу Західного апеляційного господарського суду через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника ТОВ “Львів Агро Макс».
09.06.2025 С/г ТОВ імені Данила Галицького через систему “Електронний суд» подано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване зайнятістю в іншому судовому процесі представника відповідача - адвоката Харченюка І.С. Жодних доказів на підтвердження вказаної обставини до клопотання не додано.
Відповідно до ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях.
Відповідно до ч.4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи наведене та те, що явка сторін у судове засідання судом не визнавалася обов'язковою, в матеріалах справи наявні усі необхідні докази та письмові пояснення сторін, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи документально не підтверджене, колегія суддів відмовила у задоволенні такого клопотання та дійшла висновку про можливість розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення за відсутності представників сторін.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом п. 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Судом встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу складає 20 000 грн, а документальне підтвердження таких судових витрат буде подане до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення судом.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 апеляційну скаргу С/г ТОВ імені Данила Галицького залишено без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2025 у даній справі залишено без змін.
У визначений ч.8 ст. 129 ГПК України строк представник ТОВ “Львів Агро Макс» подала до Західного апеляційного господарського суду заяву про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 000 грн, до якої додала:
- ордер серії ВС № 1361974 від 15.04.2025 про надання правничої (правової) допомоги ТОВ “Львів Агро Макс» в Західному апеляційному господарському суді на підставі договору від 14.11.2024 адвокатом Альховською С.В.;
- договір про правову допомогу від 14.11.2024, укладений між адвокатом Альховською С.В. та ТОВ “Львів Агро Макс» (далі- Договір);
- додаткову угоду №2 від 09.04.2025 до Договору ;
- акт наданих послуг №20/05/2025 від 20.05.2025 на суму 22 000 грн, підписаний адвокатом Альховською С.В. та ТОВ “Львів Агро Макс» .
Відповідно до п.1.1. Договору замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, доручає, а виконавець бере на себе зобов?язання надавати замовникові юридичні послуги у будь-яких справах, що так чи інакше стосується справ клієнта, в тому числі в будь-яких судових справах в яких замовним є стороною у справі.
Підставою для оплати послуг виконавця є акт прийому передачі наданих послуг. Вартість послуг, що надаються виконавцем у вказаній справі визначається сторонами шляхом підписання окремого Додатка до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (п.п. 5.2., 5.3. Договору).
Додатковою угодою № 2 від 09.04.2025 до Договору визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги у судовій справі за позовом ТОВ “Львів Агро Макс» до С/г ТОВ імені Данила Галицького про стягнення боргу за договором купівлі-продажу № 23-2709-01 від 27.09.2023.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 2 сторони погодили наступну вартість послуг, зокрема : попередня консультація з вивченням документів - 2 000,00 грн; підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 7 000,00 грн; участь в одному судовому засіданні - 3 000,00 грн; гонорар успіху - 10 000 грн.
У п. 3.1 Додаткової угоди № 2 закріплено, що оплата вказаних у п. 2 послуг здійснюється після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно з п. 6.1. Додаткової угоди № 2 правова допомога оплачується на підставі акта приймання-передачі наданої правової допомоги та вважається наданою після підписання акта приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).
Відповідно до акта наданих послуг №20/05/2025 від 20.05.2025 адвокатом надано позивачу, а останнім прийнято наступні послуги на суму 22 000 грн: попередня консультація з вивченням апеляційної скарги - 2 000,00 грн; підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 7 000,00 грн; участь в судовому засіданні 20.05.2025 - 3 000,00 грн; гонорар успіху - 10 000 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що адвокат Альховська С.В. підписала та подала відзив на апеляційну скаргу С /г ТОВ імені Данила Галицького у даній справі, а також, як представник позивача, брала участь у судовому засіданні 20.05.2025 в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху".
В зазначеному рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок сплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Верховний Суд у постанові від 15 вересня 2022 року у справі №915/294/21 дійшов висновку про те, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат у формі "гонорару успіху" заявлена до стягнення сума гонорару успіху повинна оцінюватись на предмет її пропорційності, необхідності, неминучості порівняно з фактично понесеними витратами на правничу допомогу, суд повинен виходити з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов'язаним з розглядом справи, які визначені адвокатським бюро та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
У численних постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі “East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України» (§95).
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката до 8 000 грн ,мотивоване неспівмірністю заявленого позивачем розміру витрат зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг. Окрім того, відповідач зазначає про відсутність доказів оплати позивачем послуг адвоката (платіжних доручень, банківських виписок тощо).
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про відсутність доказів оплати позивачем послуг адвоката, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19, згідно з якою витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Разом з тим, беручи до уваги наведені вище правові норми, надавши оцінку поданим заявником (позивачем) доказам на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності (співмірності), справедливості та розумності таких витрат, наявність клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення витрат на правову допомогу та наведені відповідачем доводи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що даний спір є незначної складності, відповідач оскаржував, а суд апеляційної інстанції переглядав рішення суду першої інстанції у даній справі лише в частині відмови у розстроченні виконання судового рішення, відповідно, представником позивача не було досліджено і застосовано значного обсягу законів та підзаконних нормативно-правових актів, адвокатка позивача брала участь в одному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, значну частину суми витрат позивача на правову допомогу становить «гонорар успіху» адвоката.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), співмірності з складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Заяву представника ТОВ “Львів Агро Макс» - Альховської Світлани В'ячеславівни (вх. ЗАГС №01-05/1520/25 від 20.05.25) задоволити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького (81067, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Віжомля; ідентифікаційний код 03763282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львів Агро Макс» (79020, м. Львів, пр-т Чорновола В., буд. 75, кв. 30; ідентифікаційний код 44458937) 8 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
4. На виконання постанови Господарському суду Львівської області видати наказ.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено та підписано 19.06.2025
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.