Номер провадження 11-сс/821/313/25 Справа № 712/7657/25Головуючий в суді 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
18 червня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі:
секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6 ,
адвоката - ОСОБА_7
власника майна - ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2025 року, якою накладено арешт на майно,
04 червня 2025 року прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025255330000594 від 04.06.2025, зареєстрованому за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
В обгрунтування клопотання вказував, що 03.06.2025 в м. Черкаси за адресою бульв. Шевченка, 268 поліцейськими зупинено автомобіль «Mercedes-Benz AMG E 63 S» сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску. Під час огляду транспортного засобу встановлено відсутність ідентифікаційного номера (VIN-коду) у штатному місці під лобовим склом, що викликало підозру щодо підроблення номерів вузлів та агрегатів.
За вказаним фактом 04.06.2025 внесено відомості до ЄРДР за № 12025255330000594 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України.
Автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію, згідно з постановою дізнавача від 04.06.2025, визнано речовими доказами.
Прокурор просив накласти арешт на вказане майно із забороною його відчуження та користування, мотивуючи необхідністю обов'язкового надання об'єктів дослідження судовому експерту, та з метою недопущення пошкодження, знищення чи відчуження речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2025 року клопотання прокурора задоволено.
Накладено арешт на майно ОСОБА_8 , яке вилучене 03.06.2025 під час проведення огляду місця події за адресою: бульв. Шевченка, 268, м. Черкаси, а саме: на автомобіль марки «Mercedes-Benz AMG E 63 S», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, із забороною відчуження та користування, та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «Mercedes-Benz AMG E 63 S» ідентифікаційний номер НОМЕР_2 серї НОМЕР_3 .
Виконання ухвали покладено на сектор дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області зі зберіганням транспортного засобу на майданчику для утримання транспортних засобів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, за адресою: вул. Пастерівська, 104, м. Черкаси.
Ухвалюючи таке судове рішення, слідчий суддя мотивував тим, що такий захід забезпечення кримінального провадження є необхідним, обґрунтованим та пропорційним цілям кримінального провадження. Крім того, зазначив, що автомобіль може містити на собі сліди можливого кримінального правопорушення, є об'єктом проведення майбутніх судових експертиз, та існує ризик зміни технічного стану транспортного засобу чи знищення таких слідів кримінального правопорушення.
Слідчий суддя дійшов висновку, що лише накладення арешту на транспортний засіб із забороною користування та розпорядження майном забезпечить ефективність досягнення завдань кримінального провадження на стадії досудового розслідування.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_8 , оскаржив її в апеляційному порядку.
Просить змінити ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль, заборонивши відчуження автомобіля без обмеження права користування, а в частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - скасувати. Арештований автомобіль передати на зберігання власнику.
На обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що доводи прокурора про наявність ризиків знищення, приховування, пошкодження, псування або зникнення майна, на яке він просив накласти арешт, ґрунтуються на припущеннях та не доведені жодними доказами, на що слідчий суддя не звернув уваги під час розгляду клопотання.
Крім того, апелянт звертає увагу колегії суддів на те, що арештоване майно є дороговартісним та неспівмірним із санкцією, передбаченою ст. 290 КК України.
Умови зберігання арештованого автомобіля на штрафмайданчику Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, на думку адвоката, є неналежними для утримання такого дороговартісного автомобіля та можуть негативно позначитись на його технічному стані.
Заслухавши доповідь судді, думку апелянта та власника майна, які підтримали вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні за наведених у ній підстав, міркування прокурора, який у вирішенні апеляційної скарги поклався на розсуд суду, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, за таких підстав.
Згідно з положенням п.1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Судове рішення у відповідності до вимог ст. 370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 06 червня 2025 року відповідає вказаним вимогам кримінального процесуального закону.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що Черкаським РУП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025255330000594, внесеному до ЄРДР 04.06.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 03.06.2025, виявлено автомобіль марки «Mercedes-Benz AMG E 63 S» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, в якому під лобовим склом відмітки з позначкою VIN коду не виявлено. Автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «Mercedes-Benz AMG E 63 S» ідентифікаційний номер НОМЕР_2 серї НОМЕР_3 були вилучені. Автомобіль поміщено на територію штрафмайданчику по вул.Пастерівській, 104 в м. Черкаси.
Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником арештованого автомобіля є ОСОБА_8 .
Постановою старшого дізнавача сектору дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від 04.06.2025 вилучені в ході огляду місця події автомобіль та свідоцтво визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
В обгрунтування вимог накладення арешту на вказане майно, прокурор посилався на необхідність збереження речових доказів, які можливо зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, для проведення судових експертиз. При цьому наголошував на необхідності накладення арешту із забороною у користуванні та розпорядженні майном, оскільки у випадку повернення вилученого майна власнику до проведення судових експертиз існує ризик його знищення, приховування або пошкодження.
Апелянт в скарзі не заперечує проти накладення арешту на автомобіль в частині заборони розпоряджатися транспортним засобом, але не погоджується із забороною у користуванні автомобілем та щодо арешту свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого (прокурора) повинно бути зазначено правові (законні) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, прокурор мотивував необхідністю забезпечення збереження речового доказу, що узгоджується з метою, передбаченою п.1 ч.2, вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України та завданнями кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що обраний слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz AMG E 63 S» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, із забороною користування та відчуження, відповідає меті такого заходу забезпечення, є необхідним за матеріалами справи та буде ефективно сприяти з'ясуванню обставин кримінального правопорушення.
Разом з тим, враховуючи завдання кримінального провадження на етапі досудового розслідування, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про доцільність накладення арешту із встановленням обмежень прав власника майна у його користуванні та відчуженні, оскільки застосування виключно заборони розпорядження майном навряд буде ефективно сприяти подальшому розслідуванню, оскільки повернення автомобіля власнику до проведення необхідних судових експертиз, може мати наслідком знищення, зміну технічного стану або приховування арештованого транспортного засобу.
За наведеного колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо безпідставності накладення арешту на автомобіль із забороною його користування.
Вимоги апеляційної скарги про скасування арешту, накладеного на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, жодними доводами не мотивовано. Натомість, колегія суддів вважає рішення в цій частині законним та обґрунтованим, а застосований захід забезпечення кримінального провадження необхідним, з огляду на те, що арешт накладено в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ст. 290 КК України, де фактичними обставинами є відсутність він-коду транспортного засобу на автомобілі. Водночас свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є офіційним документом, який посвідчує права власника на транспортний засіб та містить його технічні характеристики, зокрема і номер він-коду.
Твердження апелянта щодо відсутності у клопотанні доказів наявності ризиків знищення слідів кримінального правопорушення або зміни технічного стану автомобіля власником, колегія суддів оцінює критично, оскільки на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі матеріалів досудового розслідування, та з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, оцінює ймовірність настання таких наслідків, у випадку незастосування необхідного заходу забезпечення кримінального провадження.
Інші підстави, з яких апелянт вважає, що ухвала слідчого судді в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, зокрема неспівмірність вартості автомобіля із санкцією ст. 290 КК України, за якою внесено відомості до ЄРДР, а також неналежні умови зберігання арештованого автомобіля на штрафмайданчику Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області не заслуговують на увагу, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який, в даному випадку, необхідний для збереження речових доказів з метою проведення необхідних слідчих та/або процесуальних дій.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги за наведених у ній мотивів, а тому ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована, постановлена з урахуванням матеріалів досудового розслідування.
Керуючись статтями 170, 171, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2025 року, якою накладено арешт на майно, в оскаржуваній частині - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення іоскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді