Справа № 161/4441/25 Провадження №33/802/388/25 Головуючий у 1 інстанції:Івасюта Л. В.
Доповідач: Клок О. М.
18 червня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Тарновської О.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Цехоша А.М., розглянувши подану ним апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 травня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 139 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
Установлено, що ОСОБА_1 28 лютого 2025 року о 08 год 06 хв, на вул. Нестора Бурчака, 8, у м. Луцьку, Волинської області керував транспортним засобом марки «DAF XF 95.430» д.н.з. НОМЕР_1 із причіпом «Lamberet» д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним під час руху, при здійсненні розвороту недотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення із світлофором. Внаслідок ДТП причіп отримав механічні пошкодження.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі-ПДР), за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Він же, 28 лютого 2025 року о 08 год 06 хв на вул. Винниченка, 16, у м. Луцьку, Волинської області керував транспортним засобом марки «DAF XF 95.430» д.н.з. НОМЕР_1 із причіпом «Lamberet» д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним під час руху, при здійсненні розвороту не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення із засобом регулювання дорожнього руху, а саме світлофором, пошкодивши його.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення п. п. 2.3. б, 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 139 КУпАП.
Він же, 28 лютого 2025 року о 08 год 06 хв, на вул. Нестора Бурчака, 8, керував транспортним засобом марки «DAF XF 95.430» д.н.з. НОМЕР_1 із причіпом «Lamberet» д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер 7510».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Цехош А.М. подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну та необґрунтовану. Вказує на істотні порушення, допущені поліцейськими, при проведенні огляду стосовно першого на стан алкогольного сп'яніння, зокрема: застосовано несправний алкотестр, не надано сертифікат відповідності спеціального технічного приладу, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, і за умови незгоди із результатом огляду водія на місці, не було забезпечено проходження такого огляду у найближчому медичному закладі, тому його результати вважає недійсними. Протоколи про адміністративне правопорушення через наявні у них процесуальні недоліки, допущені при їх складені - недопустимими доказами його вини. Також зазначає про помилковість кваліфікації дій ОСОБА_1 одночасно за ст. 124 та ч. 1 ст. 139 КУпАП, вважаючи вірною їх кваліфікацію лише за ч. 2 ст. 139 КУпАП.
У зв'язку із цим, просить постанову судді першої інстанції від 08 травня 2025 року визнати протиправною та скасувати, а провадження по даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 139 КУпАП.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Цехоша А.М., які апеляційну скаргу з наведених у ній доводів підтримали, просили задовольнити, доходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так факт вчинення останнім адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, хоча і заперечується ним, однак доводиться сукупністю належних та достатніх доказів для доведення його вини, зокрема: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 258425, ЕПР1 № 258368 від 28 лютого 2025 року, змістом яких зафіксований факт вчинення ним вищезгаданих адміністративних правопорушень; даними рапорту поліцейського, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 28 лютого 2025 року, у якому вказані виявлені у нього ознаки, притаманні такому стану: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, поведінка, що не відповідає обстановці; роздруківкою результату тесту газоаналізатора «Alcotestr Drager 7510» від 27 листопада 2024 року із результатом - 1, 47 ‰; схемою місця ДТП; фото-таблицею місця ДТП без травмованих; актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 28 лютого 2025 року; частково довідкою старшого інспектора з особливих доручень відділу адміністративної практики УПП у Волинській області ДПП капітана поліції Романа Поповича про те, що у відповідності до бази даних ІКС ІПНП гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 від 21 грудня 2007 року (категорія В, С),що цілком підставо було враховано судом при накладенні на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб'єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.
Зазначені докази відповідають вищенаведеним ознакам за формою та змістом, тому у своїй сукупності та взаємозв'язку, цілком обґрунтовано взяті до уваги судом.
Тоді як доводи захисника про порушення проведеної поліцейськими процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, при їх безпосередній перевірці, при розгляді даної апеляційної скарги, свого підтвердження не знайшли.
Зокрема, із відео видно, що поліцейський пропонує йому пройти відповідний огляд, безпосередньо на місці ДТП, на що водій погоджується. Після неодноразового продування у мундштук, які супроводжувались зауваженнями поліцейських, тест показав результат - 1, 47 ‰, який було доведено до його відома. При цьому, ОСОБА_1 вказав, що такий результат, у подальшому, буде оскаржувати, і чи є потреба проходити огляд ще у лікарні, ствердно та однозначно сказав, що із результатом тесту згідний.
Відтак установлено, що ОСОБА_1 погодився із результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного з використанням спеціального технічного засобу, тому законні підстави для забезпечення проходження ним аналогічного огляду у медичному закладі, були відсутні.
Тобто, процедура проведення огляду, на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння, повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання та не містять обов'язку поліцейських ознайомлювати водія із усім тим обсягом документів, про які вказує захисник, що стосуються характеристик застосованого спеціального технічного приладу, за умови не озвучення таких вимог водієм.
Тому, підстав вважати результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння недійсними, не установлено.
Ураховуючи викладене, суд дійшов законного та обгрунтованого висновку про наявність у його діях складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі чого, визнав його винним у їх вчиненні.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Проте, стосовно наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, слід зазначити таке.
Частина 1 ст. 139 КУпАП передбачає відповідальність за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб'єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.
Тобто вказане правопорушення за своїм правовим змістом, суб'єктивною та об'єктивною стороною є повністю відмінним від правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке має місце у цьому конкретному випадку, а саме порушення ОСОБА_1 ПДР, недотримання яких має наслідком пошкодження як транспортного засобу, так і засобу регулювання дорожнього руху (світлофору), з яким зіткнувся керований ним автомобіль.
І у цьому конкретному випадку, наїзд на засіб регулювання руху - світлофор та вчинене ним відповідне правопорушення, повністю охоплюється диспозицією статті ст. 124 КУпАП, вчинення якої також ставиться ОСОБА_1 у провину та не потребує додаткової окремої кваліфікації за ч. 1 ст. 139 КУпАП, як помилково вважали поліцейські.
Ураховуючи усе вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом, вважаю, що у діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, через що постанова судді першої інстанції у цій її частині підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга захисника Цехоша А.М. підлягає частковому задоволенню, а постанова судді першої інстанції - частковому скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Цехоша А.М., подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 травня 2025 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП - скасувати.
Провадження по справі стосовно нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виключити ч. 1 ст. 139 КУпАП із числа вчинених ним правопорушень, при накладенні стягнення.
В іншій частині постанову судді - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: