Справа № 761/17583/25
Провадження № 1-кп/761/3284/2025
11 червня 2025 року Шевченківський районний суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва матеріали кримінального провадження №12025100100001337, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
30 квітня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження №12025100100001337, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акту у вищезазначеному кримінальному провадженні, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, дане кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, підстави для закриття провадження відсутні. Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , який спливає 15 червня 2025 року. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого згідно ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечувала щодо призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні. Однак заперечувала щодо продовження відносно її підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зауваживши, що ризики прокурором не обґрунтовані та не доведені.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши доводи та думки учасників, вивчивши обвинувальний акт з долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, з наступних підстав.
Кримінальне провадження відповідно до ст.ст. 32, 33 КПК України підсудне Шевченківському районному суду м. Києва.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, підстави для його повернення прокурору відсутні.
Підстави для закриття чи зупинення кримінального провадження відсутні.
Зазначене судове засідання з урахування принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Цивільний позов у провадженні не заявлявся. Мирова угода між стороною захисту та стороною обвинувачення під час досудового розслідування не укладалась.
Крім того, при вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, суд дійшов таких висновків.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Так, щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд звертає увагу, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченому не втратили своєї значущості, при цьому суд вбачає ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення покарання, у разі доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, який є тяжким; незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню, які не допитані судом, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд не може залишити поза увагою те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тож з метою ухилення від кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду.
Крім того, ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, тож вказане може свідчити, що обвинувачений може продовжити свою кримінально-протиправну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слід зазначити, що з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, оскільки у результаті ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинуваченому стає відомо про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, та зміст наданих ними показань, а тому зберігається ризик незаконного впливу на свідків, які не допитувались судом, шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом.
Одночасно суд також враховує дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, а також відсутність даних про неможливість подальшого перебування під вартою, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв'язків, які б переважали наявні ризики ухилення від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Зокрема, інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, високий ступінь ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені судом.
Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не надано, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_5 раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що застава має бути визначена у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для обвинуваченого та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу суду; утриматись від спілкування з свідками зазначених у реєстрі досудового розслідування, доданого до обвинувального акту; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст.ст. 177-178, 183, 197, 199, 206, 314-317 КПК, суд, -
Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025100100001337, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відбудеться 27 червня 2025 року о 11 годині 15 хвилин у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31А.
Про місце, день та час проведення судового розгляду повідомити учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» визначити до 09 серпня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу суду;
- утриматись від спілкування з свідками зазначених у реєстрі досудового розслідування, доданого до обвинувального акту;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити термін дії обов'язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали направити до ДУ "Київський слідчий ізолятор" для виконання.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
В інші частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6