Справа № 761/17421/25
Провадження №1-кп/761/3269/2025
іменем України
13 червня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12025100100001230, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
В денний час доби 04 квітня 2025 року дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 разом з дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , будучи працівниками правоохоронного органу, відповідно до ст.ст. 2, 20, 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (зі змінами) та покладених на них обов'язків, виконували свої службові обов'язки в цивільному одязі під час дії воєнного стану, а саме здійснювали патрулювання адміністративної дільниці № 197 у Шевченківському районі м. Києва, в тому числі щодо виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також встановлення осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду. В цей же день, приблизно о 17 год., ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у дворі будинку № 2 по вул. Шолуденка у м. Києві помітили компанію осіб, які знаходячись у громадському місці вживали слабоалкогольні напої. Підійшовши до вказаної компанії з метою здійснення зауваження та перевірки документів дільничні офіцери поліції Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 та ОСОБА_7 представилися працівниками поліції, пред'явивши свої службові посвідчення та спеціальні жетони. В подальшому ними було встановлено, що у вказаній компанії осіб перебували ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , які знаходилися у стані алкогольного сп'яніння, сперечалися з працівниками поліції, на зауваження не реагували та висловлювалися в їх бік нецензурною лайкою. При цьому, ОСОБА_5 , ігноруючи зауваження та законні вимоги працівників поліції ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , продовжував вживати алкогольний енергетичний напій «REVO ENERGY» (8,5%) на вулиці у громадському місці.
Так, приблизно о 17 год. 20 хв. 04 квітня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи у громадському місці - дворі будинку № 2 по вул. Шолуденка у м. Києві, достовірно знаючи, що перед ним знаходяться працівники поліції, які виконують свої службові обов'язки, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя зліва дільничному офіцеру поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , чим спричинив останньому забійну рану на фоні крововиливу у лівого кута рота з переходом на червону кайму губи та слизову лівої щоки, що за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Таким чином, вищезазначеними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Так, ОСОБА_5 суду надав показання про те, що 04 квітня 2025 року перебував за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 2, разом зі своїми товаришами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Поруч з ними стояла пляшка енергетичного напою «REVO ENERGY». Згодом до них підійшли працівники поліції та зробили зауваження, після чого він наніс удар правою рукою одному з поліцейських.
Таким чином, показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Так відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_10 , показання, якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні матеріали, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, що слід кваліфікувати як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, який відносяться до категорії нетяжкого злочину, умисний винний протиправний характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію вчиненого, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують обвинуваченому покарання.
Зокрема, судом враховано особу обвинуваченого, який раніше не судимий, неодружений, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до правил призначення покарання закріплених ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
Так, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України.
З урахуванням всіх обставин справи, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням, якщо останній протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Саме вказаний вид покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, буде необхідним, достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строк дії якого закінчилася 05.06.2025 року. Підстави для застосування запобіжного заходу відсутні.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 369-374, 394 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази у даному кримінальному провадженні, а сааме три оптичні DVD-R диски - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції до Шевченківського районного суду м. Києва.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Києва ОСОБА_11