Справа № 760/32244/24
2/760/12532/24
про залишення позовної заяви без руху
17 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: П'ята київська державна нотаріальна контора, Перша київська державна нотаріальна контора, Солом'янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування арешту,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: П'ята київська державна нотаріальна контора, Перша київська державна нотаріальна контора, Солом'янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування арешту.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.
Пунктом 4 частиною третьою статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Крім того, відповідно до вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тож, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Позивач зазначає відповідачем Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію, однак відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна (постанова Великої палати Верховного суду від 26 листопада 2019 року в справі № 905/386/18).
Керуючись вищевикладеним, у разі звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) вказані позовні вимоги можуть бути пред'явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт, - стягувача у виконавчому провадженні (постанова Верховного суду від 10 червня 2020 року у справі № 183/59/17-ц).
Таким чином, позивачу необхідно визначити коло учасників справи відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому, суд звертає увагу, що визначення відповідача є правом позивача.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У додатках до позовної заяви відсутні документи, що підтверджують сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» .
Пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписом пункту 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року становив 3 028 грн.
На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві п'ять вимог немайнового характеру, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 1 211,20 грн (3 028х0,4 = 1 211,20) за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн за кожну вимогу немайнового характеру, тобто у сумі 6 056 грн.
Судовий збір за подання позовної заяви до Солом'янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, визначивши коло учасників справи відповідно до вимог чинного законодавства, а також докази сплати судового збору.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: П'ята київська державна нотаріальна контора, Перша київська державна нотаріальна контора, Солом'янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування арешту залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л. М. Ішуніна